ЕММ

Сутність ЕММ

1. Мета та задачі курсу

2. Необхідність застосування кількісних методів при дослідженні зовнішньоекономічних процесів

3. Поняття ЕММ та приклади моделей

4. Поняття економічної моделі

Метою запропонованного курсу є ознайомлення з існуючими засобами кількісних методів дослідження та ознайомлення з методикою застосування ЕМ-моделей під час проведення ЗЕ-досліджень.

Головні задачі курсу:

1. Вивчення основних типів ЕМ-моделей, які застосовуються при аналізі ЗЕД

2. Ознайомлення з типовими підходами до побудови та застосування ЕМ-моделей

3. Інформування щодо досвіду використання ЕМ-моделей під час розв’язання конкретних прикладних задач у сфері ЗЕ-досліджень

Необхідність застосування кількісних методів та аналіз числової інформації у ЗЕ-дослідженях та практиці розробки економічних рішень у цій сфері обумовлені наступними чинниками:

1. Збільшення складності та взаємозв’язків процесів, що відбуваються у сфері ЗЕ-відносин

2. Збільшення невизначенності при прийнятті управлінських рішень; посилення дії непередбачувальних чинників

3. Стрімка зміна умов діяльності на зовнішніх ринках; виникнення ситуацій, які раніше ніколи не існували

4. Як наслідок вищезазначених чинників суттєве підвищення вимог до ефективності та обгрунтованості управлінських рішень, до глибини та адекватності економічного аналізу

Додаткові чинники, що обумовлюють застосування кількісних методів:

1. Збільшення кількості коонтрольованих параметрів у ЗЕ-процесах при одочасному зменшенні діапазону їх можливих змін

2. Митні тарифи

3. Нетарифні обмеження

4. Розвиток точних наук, обчислювательної техніки та інформаційних технологій

Моделювання є лише одним з класів кількісних методів дослідження.

Моделювання – створення та дослідження моделі процесів та явищ, що вивчаються з наступним перенесенням результатів цих досліджень з моделі на превісне явище.

Модель – деякий об’єкт, подібний до явищ, що вивчаються, з точки зору суттєвих аспектів цього явища

Як правило, моделі утворюються шляхом відкидання або абстрагування від таких аспектів явища чи процесу, які не я суттєвими з точки дору дослідника

Математичні моделі – моделі, створені за допомогою інструментарія математики (рівняння, нерівностей, функцій тощо):

1. Прості

2. Складні

Приклади:

Проста модель

Дослідження змін обсягів споживання коксу, що є металургійною сировиною

Відомо, що на виробництво одиниці чавуну витрачається 0.52 одиниці коксу. Крім того, на потреби, не пов’язані з металургією, витрачається стала кількість коксу у розмірі 110.

Позначемо за Х кільксіть чавуну, що виробляється, як Y – кількість коксу, що споживається. Ці величини пов’язані наступним чином:

y = 0.52x + 110

Складна модель (транспортна задача)

Нехай існує [m] пунктів, у яких зосереджено деякий однорідний вантаж. Номер пункту зосередження [i] = 1,m. Нехай відома кільккість вантажу, що знаходиться у кожному пункті зосередження [ai]. Цей вантаж треба доставити до [n] пунктів споживання. Номер пункту споживання [j]=1,n. Нехай відома потреба [bij] у цьому вантажі у кожному пункті споживання. Також відомі питомі витрати на перевезення вантажу з i-того пункту зосередження до j-того пункту споживання [cij]. Треба визначити, скільки вантажу треба везти з кожного з пунктів зосередження до кожного з пунктів споживання таким чином, щоб з кожного пункту зосередження загалом вивозилоси не більше, ніж там є, а до кожного пункту споживання не менше від потреби (), і загальна вартість перевезень була якомога меншою.

Розв’язок:

Позначимо невідомі обсяги перевезень з кодного пункту зосередження до кожного пункту споживання [xij]. Отже, умова про те, що загальна кількість вантажу, вивезена з кожного пункту зосередження, не перевищує кільксітвантажу в ньому:

Умова про те, що потреба кожного пункту споживання має задовільнятися:

Обсяги перревезень між кожним пунктом зосередження і споживання – невід’мні величчини:

Розглянуті нерівності визначають деяку множину, до якої належить багато варіантів перевезень. Серед цих варіантів треба обрати такі, що мінімізували б функцію:

(пошук умовного мінімуму для функції багатьох змінних)

Якщо порівняти 2 розглянуті моделі, то між ними, крім простоти 1-ї і відносної складності 2-ї, є ще одна суттєва різниця. Як це було відмічено, 1-ша модель використовується для перевірки наслідків раніше прийнятих рішень, а 2-га досволяє приймаіи управлінське рішення.

Моделі 1-го типу: дискриптивні (що буде, якщо…)

Моделі 2-го типу: нормативні (як?)

Стадії ЕММ

1. Побудова моделі

2. Аналіз моделі

3. Інтерпретація результатів

Моделювання досить широко застосовується в економічних дослідженнях. При цьому моделі не обов’язкого мають бути математичними. Моделі, про які йтиме мова в курсі, є математичними, тобто побудованими за допомогою об’єктів, які вивчає математика.

Багато з таких моделей можуть застосовуватися як для аналізу внутрішніх економічних процесів, так і для вивчення подій у ЗЕ-сфері. Тому загальна класицікація буде орієнтована передусім на ЕМ-моделі взагалі.

Класифікація ЕМ-моделей.

ЕМ-моделі можуть бути поділені за певними ознаками:

(1) за використанням у процесі прийняття управлінських рішень:

· Дискриптивні – моделі, що призначені для перевірки наслідків певних готових рішень та запрланованих дій і вивчення прицесів, які відбуваються в економіці незалежно від певних прийнятих рішень (приклад: прогнозування зміни споживання коксу в залежності від виплавки чавуну)

· Нормативні – модлі, які формують управлінське рішення або певні його суттєві аспекти (приклад: транспортна задача)

(2) за математичним апаратом, що застсовується при моделюванні:

a)

· лінійні

· нелінійні

b)

· Описові – моделі, що дають опис певного явища при визначених умовах його розвитку

· Оптимізаціні – моделі, за допомогою яких можна відшукати оптимальний розвиток явища серед певних альтернати втакого розвитку

– Однокритеріальні – моделі, в яких розвиток явища оцінюється одим головним покзником (критерієм)

– Багатокритеріальні

– Без чітко визначених критеріїв – функціонування явища оцінюється без числових моделей

· Ігрові – моделі ситуацій, коли є 2 або більше учасників процесу, що досліджується, які діють незалежно один від одного і інтереси яких не співпадають. Математичним апаратом є теорія ігор.

Як окремі групи моделей іноді розглядають:

1. Імітаційні (комп’ютерні) – імітація процесу, що досліджується, шляхом проведення низки достатньо значних за обсяхом розрахунків на комп’ютері