ЕММ

- ВВП покупця

- чисті інвестиції

- середня зарплата

- дефлятор, величина обернена до темпів інфляції

Одержані таким чином рівняння (3) та (4) утворюють остаточний вигляд моделі олігопольної цінової конкуренції для прогнозування:

1. обсягів експорту нашої продукції.
2. обсягів імпорту до нас продукції певного виду з певною країни.

Звернемо увагу, що моделлю (3), (4) обсяги реалізації продукції продавцем будуть знижуватись при підвищенні ціни , за якою ця продукція продається. Це дозволить, зокрема, оцінити вплив змін податкових та тарифно-митних параметрів у країні, де продукція вироблятиметься і де вона реалізується. При збільшенні .

При знеціненні національної валюти країни виробника . Отже, девальвація національної валюти максимально збільшує експорт.

• З іншого боку, зростання ціни конкурента має збільшити обсяги реалізації (продавцем). Перша реакція збільшення експорту.
• Сприятлива макроекономічна ситуація у країні реалізації теж спричинятиме збільшення (обсягів реалізації).

За допомогою розглянутої моделі можна оцінити, які чинники і як вплинуть на ситуацію щодо обсягів експорту та імпорту певних видів продукції до певної країни.

Крім розглянутої моделі існують і інші моделі, основані на різних припущеннях щодо залежності між обсягами реалізації продукції та цінами на неї. Але принципи побудови та структури моделей є подібними до розглянутої, різняться тільки часткові припущення.

Приклад застосування економіко-математичної моделі для аналізу процесів, що відбуваються у зовнішньоекономічній діяльності

1. Типова методика побудови та аналізу статистичних економіко-математичних моделей;

2. Застосування моделі олігопольної цінової конкуренції для прогнозування обсягів експорту з України, деяких видів продукції чорної металургії;

3. Розрахунки за альтернативною моделлю та аналіз одержаних результатів.

Економіко математичні моделі є потужним інструментом для аналізу та прогнозування обсягів експорту та імпорту найважливіших видів продукції. Такі моделі основані на статистичних даних, тому за раніше розглянутою класифікацією їх слід віднести до статистичних економіко математичних моделей. Прикладом цих моделей є модель олігопольної цінової конкуренції, розглянута в попередній лекції. Побудова, застосування та аналіз таких моделей, здійснюється за певною методикою згідно з якої побудова моделі починається з визначення результуючих показників або залежних змінних та чинників, які на них впливають чи можуть впливати або незалежні зміни. Наприклад при прогнозуванні обсягів експорту або імпорту результуючим показником буде обсяг експорту або імпорту певного товару на певному проміжку часу, а незалежними змінними або чинниками можуть бути середня ціна на цей товар, на тому зовнішньому ринку, де він реалізується, ціна чи собівартість товару в середині країни, курс обміну національної валюти на іноземну, ставки оподаткування експортно-імпортних операцій в країні експортері та країні імпортері, митні нормативи. При визначенні переліку чинників або незалежних змінних доцільно спочатку розглядати всі показники, які теоретично можуть справити будь-який вплив на результуючий показник.

Тобто ми, як фахівці економіки повинні дати математику всіх даних, що раніше впливали на показник. Відбувається скорочення кількості чинників, що розглядаються на основі аналізу статистичної інформації.

Для застосування статистичних методів виборка має бути однорідною, тобто відхилення мусять мати однаковий розподіл, з точки зору теорії імовірностей.

спостереження над ек. об’єктом.

Надалі будемо позначати елементи виборки – спостереження над значеннями результуючих показників. Як будемо позначати елементи виборки спостереження над значеннями певних чинників. Скорочення кількості чинників, що розглядаються здійснюються шляхом обчислення та аналізу значень коефіцієнтів кореляції між чинниками та результуючими показниками та між окремими чинниками. Коефіцієнт кореляції між результуючим показником та чинником обчислюється за формулою

Коефіцієнт кореляції набуває значень від –1 до 1. і його значення відображують статистичну залежність між показниками. Якщо коефіцієнт кореляції від’ємний, то між результуючим показником та чинником існує обернена залежність. Тобто більшим значенням мають відповідати менші значення і навпаки. Якщо коефіцієнт кореляції додатній, то залежність буде прямою: більшим значенням має відповідати більше значення . Абсолютна величина коефіцієнта визначає силу залежності. Якщо за модулем коефіцієнт дорівнює 1, то існує лінійна залежність між показником та чинником х. Якщо цей коефіцієнт дорівнює 0, то та практично не залежить один від одного. Скорочення кількості чинників здійснюються так: розраховують коефіцієнти кореляції між результуючим показником та кожним з чинників, що розглядається. Якщо для деяких чинників значення коефіцієнта кореляції за абсолютною величиною малі (близький до 0), то результуючий показник практично не залежить від цих чинників і надалі їх можна не розглядати.

Для чинників, що лишилися обчислюються коефіцієнти кореляції для кожної пари чинників. Якщо для деякої пари чинників коефіцієнт кореляції близький до , ці чинники є сильно залежними і надалі розглядатиметься лише один з них, той для якого коефіцієнт кореляції за результуючим показником більший. Після відбору чинників визначається характер залежності між ними та результуючим показником. Для визначення характеру залежності між чинниками та результуючим показником також модна використати значення коефіцієнтів кореляції. Якщо коефіцієнт кореляції між та додатній, функція має зростати за . Якщо від’ємний – має спадати за .