Стан забезпечення та застосування антипедикульозних засобів в Україні

На основі компонентів, одержаних шляхом екстракції або сухої перегонки однієї чи декількох рослин родин Theaceae, Lauraceae, Labiatae, Campunulaceae, Salicaceae, Pinaceae, Taxocariaceae, Leguminosae, Rubiaceae, Combretaceae, Fagaceae, Rosaceae та додатковим введен­ням одного або декількох піретроїдних інсектицидів, була розроблена інсектицидна композиція, яка може засто­совуватись для ліквідації вошей у людини [19].

В аптечній мережі України для вільного (без рецептів) застосування представлено антипедикульозний шампунь "Хантер SH-206», виробництва «Фармасайнс Інк.» (Кана­да), виготовлений з використанням лимонної олії та де­яких інших речовин при відсутності додаткового введення синтетичних піретроїдів або інших речовин з інсекти­цидними властивостями. Даний засіб був включений до Облікового переліку антипедикульозних засобів, доз­волених до застосування в Україні.

Таким чином, аналіз літератури щодо засобів на­родної медицини, які використовувались для знищен­ня головних та одежних вошей, свідчить про наявність серед значної кількості рослин з інсектицидними влас­тивостями тих, які мають специфічну антипедикульозну дію. Антипедикульозні засоби народної медицини у всіх випадках рекомендовано використовувати в якості пре­паратів для зовнішнього застосування у вигляді водних екстрактів (напарів, настоїв або відварів) та мазей на основі перетопленого тваринного жиру (смальцю) або вершкового масла. Названі препаративні форми мають ряд недоліків, а саме: не підлягають тривалому зберіганню і швидко втрачають Інсектицидні властивості. Етанолові екстракти позбавлені означених недоліків, але вони не використовувались в широких масштабах у народній медицині, а більше апробовані при лабора­торних дослідженнях і знайшли застосування при ви­готовленні комерційних препаратів. Крім того, як свідчать наведені вище дані літератури, лікарські рос­лини, які мають інсектицидні (антипедикульозні) влас­тивості, у більшості належать до отруйних і вимагають суворого дотримання правил виготовлення з них анти­педикульозних засобів та їх застосування, що не до­пускає збільшення концентрації рослинного екстракту або часу його експозиції.

Таким чином, пошук нових форм антипедикульоз­них засобів на основі рослинної сировини, переважно дикорослих рослин України, та розробка нових рецеп­тур цих засобів, які будуть позбавлені вище згаданих недоліків, є актуальним і перспективним напрямком до­сліджень, що пов'язано з широким розповсюдженням педикульозу серед окремих груп населення.