Під час проведення експертного опитування за допомогою методу колективної генерації проблема повинна бути сформульована в основних термінах з виділенням центрального питання. Крім того, передбачаються відсутність у будь-якому вигляді критики, яка перешкоджає формулюванню ідей, вільна інтерпретація ідей в рамках заданого питання, прагнення до отримання максимальної кількості ідей, враховуючи принцип зростання вірогідності корисних пропозицій із зростанням загальної їх кількості, і, нарешті, заохочення різних комбінацій ідей і шляхів їх вдосконалення.
Процес висунення ідей протікає в певній мірі лавинообразно: ідея, яку висказує один член групи, народжує творчу реакцію у решти. Дослідження ефективності методу колективної генерації ідей показали, що групове мислення народжує на 70% більше цінних нових ідей, ніж сума індивідуальних думок. Найбільш продуктивними визнані групи в 10-15 осіб, хоча є приклади використання і більш численних груп – до 200 осіб.
Експертні опити.
Проводяться за такими основними етапами.
1. Підбір експертів та формування експертних груп.
§ Питання структури експертної групи
§ Чисельність експертної групи (нижня і верхня межа)
2. Формування питань та складення анкет.
Умови:
§ Незалежність формування експертами власної думки
§ Зручність праці з анкетами (загальноприйнятні терміни, виключення словесної неоднозначності)
§ Логічна відповідність питань об'єкту опитування
§ Прийнятні витрати часу на оформлення відповідей
§ Зручний час отримання питань і надання відповідей
§ Збереження анонімності відповідей для членів експертної групи
§ Надання експертам інформації, яку вони вимагають
3. Формування правил визначення сумарних оцінок на основі оцінок окремих експертів.
Якщо ми маємо оцінки aij явищ (чинників) Ci , визначених кожним njÎN експертом, то виникає питання про те, яким чином можуть бути отримані групові оцінки явищ.
В загальному випадку, групова оцінка ai кожного явища Ci залежить від оцінок експертами цього явища та ступеню компетентності hj експерта. Ступінь компетентності hj експерта враховує його досвід та кваліфікацію і є основною характеристикою експерта, яка використовується під час визначення групових оцінок. Тому:
ai = f (aij, hi)
i = 1,2,…,m
j = 1,2,…,p
Тобто, визначення способу формування групових експертних оцінок полягає в визначенні цієї функції. При цьому, необхідно, щоб така функція суворо монотонно зростала по aij та hi.
Часто використовують наведену нижче функцію:
Для того, щоб врахувати різницю в компетентності експертів, їм можна надати різної “ваги”. Тоді 0 < hi <= 1 . Значення вагових коефіцієнтів можуть бути використані під час стимулювання праці експертів.
4. Робота з експертами.
Містить три основних етапи:
§ Залучення в індивідуальному порядку з метою уточнення моделі об'єкту, її параметрів та показників, які підлягають експертній оцінці; уточнення формулювань питань і термінології в анкетах, уточнити склад групи експертів
§ Направлення експертам анкет із супроводжувальним листом, в якому описуються мета роботи, структура порядок заповнення анкет
§ Консультації для уточнення отриманих даних (після обробки анкет)
5. Аналіз і обробка експертних оцінок.
Специфіка банківського маркетингу обумовлена характером діяльності банку. З одного боку, він задовольняє потреби госпорганів і населення в кредитах., з інший приймає внески різноманітних власників, тим самим становлячись розпорядником н хранителем сукупного суспільного капіталу. Характерна риса банківської діяльності - сполучення інтересів клієнтів і самого банки. Тим логічне обертання керівництва і персоналу до концепції банківського маркетингу, глобальної мети якого збігаються в основному з цілями менеджменту:
§ підвищення рентабельності банківської діяльності;
§ зберігання ліквідності балансу;
§ найкраще сполучення обсягу, структури і якості послуг відповідно до потреб клієнтів;
§ чітка постановка виробничої і комерційної роботи на всіх рівнях організації;
§ підвищення кваліфікації кадров.
Відповідно отслеживаются і підтримуються кількісні, якісні і соціальні показники роботи комерційного банки. До кількісного ставляться: розмір клієнтської бази, співвідношення оптового н роздрібного ринку, кількість рахунків, обсяг депозитів, максимальні і середні суми виданих кредитів, масштаби інвестиційної діяльності, рівень диверсификации банківських ресурсів і т.д. Кількісним показником, що обоется, є прибуток. Якісні показники можуть також мати кількісне вираження, наприклад рентабельність, швидкість обороту засобів, затратность і трудомісткість окремих операцій, тимчасові показники технологічного циклу опрацювання документації. Такт! показникам, як задоволеність споживачів структурою і якістю послуг, надійність банку, ступінь захищеності інформації, можна дати лише відносну оцінку або описову характеристику. Крім того, немаловажний зовнішній вигляд помешкання, рівень сервісу і настрій персоналу банку, що щиро залежить від ступеня дозволу особистих проблем службовців.
Рішення перерахованих питань можливо в рамках концепції керування маркетингом, конкретна реалізація якої залежить від рівня розвитку ринкових відносин у країні. Першим і найбільше відповідальним кроком керівництва в цьому напрямку повинно бути формулювання основної завданні банку н вибір стратегічної орієнтації його розвитки. У таблиці подані можливі критерії такого вибору.
Критерії вибору стратегічної мети банку: | |||
Концепція маркетингу |
Характеристика ринку |
Задачі банку |
Невраховані чинники |
Вдосконалення банківських технологій |
Схильність споживачів до широко розповсюджених та з доступною ціною послуг |
Поліпшення методів організації діяльності банку, зниження витрат та цін на банківські продукти |
Не задовольняються запити та потреби клієнтів, вищих за середній рівень |
Вдосконалення банківського продукту |
Віддання переваги банківському сервісу вищої якості |
Покращання якості обслуговування клієнтів |
Не враховується низький рівень платоспроможного попиту на послуги банку частини клієнтів, забуваються реальні потреби середнього споживача |
Інтенсифікація комерційних зусиль |
Падіння рівня реалізації продуктів |
Активізація заходів в галузі стимулювання збуту |
Можливий малий ефект від рекламних дій, недоврахування повсякденних потреб клієнтів |
Концепція банківського маркетингу |
Посилення конкуренції на фінансових ринках |
Попереднє виявлення потреб цільових ринків, надання унікальних та більш ефективних послуг у порівнянні з конкурентами |
Незацікавленість банку у створенні свого сприятливого образу в очах громадськості та задоволенні довготермінових потреб споживачів |
Концепція соціально-етичного маркетингу |
Зріст впливу громадської думки, консьюмерізм, юридичне оформлення прав споживачів |
Поєднання стратегічного направлення розвитку банку з суспільними течіями та інтересами |
Можлива обмеженість внутрішніх ресурсів банку |