2.3. Формування правової держави та громадянського суспільства.
Реалізація зазначеної конституційної норми щодо прав і свобод громадян через практичне застосування передбаченої Конституцією правової моделі її впровадження є основною передумовою створення в Україні громадянського суспільтва. Конституція прямо зазначає, що всі громадяни України є рівні перед законом (ст. 24 Конституції). Але без дійової неупередженої судової системи реалізувати цей принцип практично неможливо. Тут відчувається потреба у вдосконаленні судової системи шляхом її доцільної реорганізації, а також необхідність посилення форм правового покарання відносно службових зловживань через прийняття базовиз законів - Адміністративного, Кримінального, Кримінально-процесуального кодесів і спеціальних комплексних законів.
Відповідальність держави перед народом зафіксовано у ст. 5 Конституції. Реалізація цієї норми потребує створення надійного політико-правового механізму. Правова інституалізація політичних партій - основний засіб її створення. У цьому плані визначною подією стало прийняття Закону "Про політичні партії України" - принципово нового юридичного акта щодо чинного до цього часу Закону "Про об"єднання громадян" (від 16 липня 1992 р.). Іншим елементом такого механізму виступає інститут виборів. Прийняття нового Закону "Про вибори народдних депутатів України" в контексті загальної виборчої реформи дозволяє підвищити ступінь відповідальності певних політичних сил, які перебуватимуть як при владі, так і опозиції.
------------------------------------------------------------
2Див.: Стрегович В., - Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування./ Право України, - 1998 р., № 2 - ст. 5.
Основною підвалиною громадянського суспільства є приватна власність. Вона забезпечує економічну незалежність індивіда від держави та сприяє збільшенню рівня його зобов"язань перед суспільством. Конституція обумовлює державні гарантії усіх форм власності в Україні (ст. 13, 41 Конституції). Проте в Україні нині діє не дуже чіткий порядок реалізації вказаної конституційної норми. Перш за все відчувається потреба у правовому врегулювання щодо права власності на землю (ст. 14 Конституції); у визначені чіткого порядку позбавлення права власності у конкретних випадках. Прийняття цивільного та цивільно-процесуального кодексів повинно бути провідною юридичною базою правового регулювання питань власності.
2.4. Правові засади соціально-економічних
реформ.
Дійове правове забезпечення проведення радикальних економічних трансформацій в країні є одним з вирішальних чинників подолання важкої системної кризи в Україні. Загальна логіка розвитку системи законодавства у цьому плані полягає в наступному:
- в оперативному регулюванні на всі зміни сфер та предметів правового регулювання;
- у створенні доцільних концептуальних моделей розвитку національного законодавства з паралельною оцінкою результатів їх впровадження;
- у постійному соціально-правовому моніторінгу (відслідковуванні) застосування чинних правових актів та юридичних процедур.
Найважливішими напрямами законодавчої діяльності у цьому відношенні виступають:
- сфера приватизації, податкової, фінансової, бюджетної, митної політики;
- сфера трудових відносин1.
Лише прийнятя нових податкових, приватизаційних законів, законів про Державну податкову адміністрацію та про Фонд держмайна, про НБУ, внесеня принципових змін до Кодексу про працю створять необхідні правові передумови для виходу держави з кризи.
2.5. Реформування системи правоохоронних органів.
Діяльність правоохоронних органів становить суттєву частину масиву всіх правових явищ, що складають структуру правової системи. Від досконалості організації їх функціонування, порядку взаємодії з іншими суб"єктами правовідносин залежить якість цієї системи. Місце та роль цих органів у національній політико-правовій системі визачаються конкретними законами, наприклад Закон "Про СБУ", "Про Національну Гвардію" та ін. Конституція України передбачає досить суттєві зміни як у структурі, так і у відношенні фнкціонального призначення певних правоохоронних органів (реорганізація системи судів - включення до них нових елементів, мається на увазі Конституційний Суд, Вища рада юстиції; звуження сфери
------------------------------------------------------------
2Див.: Стрегович В., - Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування./ Право України, - 1998 р., № 2 - ст. 6.
компетенції прокуратури за рахунок скасування функції загального нагляду). Всі ці зміни повинні бути повною мірою відображені у відповідних конституційних законах та спеціальних нормативних актах (у цьому відношені важливими є нові закони про прокуратуру, про Вищу раду юстиції, про вищі галузеві суди, про судову систему України, про міліцію та цілий ряд інших).
ІІ. Державно правова реформа в Україні:
основні напрями.
Прийняття Конституції України стало початком якісно нового етапу в розвитку суспільства і держави, їх правової системи. Перш за все слід зазначити, що Конституція зумовила потребу подальшого використання не лише законодавства, а й державних інститутів. Іншими словами, вона викликала необхідність розробки і здійснення комплексної державно-правої реформи. Адже існуюча організація влади в Україні, законодавча діяльність потребують суттєвого вдосконалення. Тому державно-правова реформа повинна здійснюватись комплексно, охоплювати одночасно всі основні функції держави, а також систему місцевого самоврядування в Україні. Виходячи з цього, вона повинна здійснюватись насамперед у чотирьох основних напрямках:
- парламентська реформа;
- адміністративнареформа;
- судово-правова реформа;
- реформа місцевого самоврядування (муніципальна реформа)1.
--------------------------------------------------------------------
1Див.: Опришко В.,- Державно-правова реформа в Україні: основні напрямки. / Право України, - 1998 р., № 1 - ст. 11.
1. Парламентська реформа.
Її завданням має бути побудова раціональної системи законодавчої діяльності нашої Верховної Ради, формування її оптимальної структури не лише як єдиного представницького органу Українського народу, вдосконалення її правового статусу. Тому в межах парламентської реформи повинно бути вирішено досить широке коло питань, пов’язаних із становленням Верховної Ради передусім як професійного парламенту. Одночасно слід займатись і створенням науково обгрунтованої комплексної системи управління законодавчим процесом, яка б забезпечувала планомірність, послідовність та системність у здійсненні законодавчої діяльності в Україні.
Завантажити реферат