Продуктивність організації: поняття, оцінка, шляхи забезпечення

Просторово-часова модель дозволяє охопити великий масив інформації й уникнути перекручування отриманих або очікуваних результатів і зводить до мінімуму помилку прогнозних розрахунків. У цих моделей коефіцієнт множинної кореляції зазвичай перевищує 0,8, що вказує на досить високу тісноту зв'язку між приростами. Тому метод, заснований на просторово-часовій інформації, є найбільш розповсюдженим і часто використовуваним як за рубежем, так і на Україні. Висока точність розрахунків дозволяє застосовувати цей метод при прогнозних розрахунках на великих масивах інформації з метою одержання прогнозного ряду продуктивності.

Однак, ці моделі мають і кілька недоліків, оскільки на перспективу вони закладають структуру зв'язків між об'єктами і продуктивністю і її факторами як незмінну, постійну величину. Як показав досвід, у ряді випадків, ця структура може значно мінятися. Тому паралельно з цими моделями використовується динамічна модель продуктивності фірми. Найбільш точне поняття динамічної моделі містить у собі такі елементи:

-загальні закономірності зміни явища в часі;

-періодичне запізнювання впливу факторів аргументів;

-закономірності зміни в часі структури впливу факторів аргументів.

Динамічна модель при своїй побудові проходить етапи: на основі установлення факторів, які впливають на продуктивність установлюється закономірність цих факторів і будується багатофакторна регресійна модель, за допомогою якої визначається вплив факторів аргументів на показники продуктивності. Потім розраховуються коефіцієнти регресії і на їхній основі оцінюються динамічні моделі продуктивності праці на перспективу. При цьому, головною умовою є наявність великих часових рядів і на їх основі будуються довірчі інтервали, на основі яких розраховують динаміку продуктивності й оцінюють фактори, що найбільше часто відбиваються на показниках продуктивності. Динамічні моделі, на відміну від статичних, у значній мірі враховують перспективні можливості дослідження показника, що дає можливість більш обґрунтовано будувати прогнози й оцінювати ситуацію в майбутньому. Зміна в часі коефіцієнтів регресії показує, що для показників продуктивності найбільш вагомим факторами є технічні і кількісні фактори.

На кожен часовий ряд, що вийшов у результаті використання динамічних моделей, проводять аналіз, що робить прогноз більш реальним і кращим в порівнянні з іншими методами.

Висновок

У літературі, що охоплює в основному останні роки, досить повно освячені питання теорії результативності, ефективності й продуктивності організації. Пропозиції, що приводяться, по даній темі спрямовані на пошук раціональних шляхів використання трудових, технологічних та інших ресурсів.

У ринкових відносинах між процесами виробництва продукції і використання трудових ресурсів, робочої сили, персоналу підприємства існує така ж рівновага, як між попитом та пропозицією, витратами і результатами, доходами підприємства і рівнем життя працівників. Усяка діяльність персоналу підприємства повною мірою повинна відповідати існуючому механізму ринкових трудових відносин у сучасному виробництві і забезпечувати високий ріст продуктивності підприємства.

У всіх економічних системах головною продуктивною силою є людина, персонал організації. Своєю працею вона створює матеріальні і духовні цінності. Чим вище людський капітал у будь-якій організації чи фірмі, тим краще вона працює. Люди, персонал служать на підприємстві одночасно економічними ресурсами й основними факторами виробництва. Без взаємодії людей, працівників немає ні виробництва, ні споживання, ні ринку.

Дослідивши питання аналізу та планування продуктивності на підприємстві можна зробити наступні висновки:

1. Підйом вітчизняної економіки, підвищення продуктивності на підприємстві і якості життя громадян припускають ефективне використання усіх видів виробничих ресурсів, і в першу чергу робочої сили;

2. Для аналітичної оцінки ефективності виробництва необхідно значно розширити систему застосовуваних показників. Приміром, при аналізі витрат ресурсів, робочого часу і рівня зайнятості на виробництві можна рекомендувати такі розрахункові показники, як фондоємність, трудоємкість, коефіцієнти використання робочого часу, нерегламентованих утрат часу, зайнятості робітника, завантаження устаткування, можливого підвищення продуктивності й ін.

3. Чим вище ступінь завантаженості технологічного обладнання, зайнятості персоналу, тим вище ефективність використання робочої сили, засобів виробництва і предметів праці, краще показники оборотності економічних ресурсів, обсягу продажів товарів і т.д. З цього випливає, що від ступеня завантаження обладнання і зайнятості персоналу самим безпосереднім образом залежить рівень продуктивності на кожнім підприємстві.

4. Особливе місце займають показники нормативної завантаженості при виконанні різних видів робіт. Їхнє порівняння з фактичною виробничою потужністю дозволяє досить об’єктивно оцінити, де витрати ресурсів і праці, зв’язані з його умовами, інтенсивністю і продуктивністю, повинні бути компенсовані.

Список використаної літератури:

1. Абрамов А.Е. Основы анализа финансовой, хозяйственной и инвестиционной деятельности предприятия: Часть 1. -М.: АКДИ «Экономика и жизнь», 1994. -95с.

2. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия. М.: Дело и сервис, 1998;

3. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. /Под общей ред. В.И. Стражева. Киев.: Высшая школа, 1997;

4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. М.: Финансы и статистика, 1997;

5. Воєводін С.А Економічний механізм керування промисловим виробництвом. - Київ: Вища школа, 1991.-159с.;

6. Генкин Б.М. Экономика и социология труда. М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999;

7. Грейсон Дж.К.Мл., О’Делл К.«Американский менеджмент на пороге ХХI века». М.: Экономика, 1991;

8. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2001. – 228с.;

9. Гуменюк Н.Д. і ін. Економічні методи керування і прискорення розвитку виробництва. - Київ Техніка, 1999. -192с.;

10.Ермолович Л.Л. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Мн.: БГЭУ, 2001;

11.Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия. М.: ИНФРА-М, 1998;

12.Романова Л.Е. Анализ хозяйственной деятельности: учебное пособие. Тула: ТулГу, 1997;

13.Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Мн.: Новое знание, 2001;

14.Управление организацией: Учебник/Под ред. А.Г.Поршнева, З.П.Румянцевой, Н.А.Соломатина. – М.: Инфа-М, 1998

15. Фінанси підприємств. Підручник /за ред. А.М.Подерьогіна. – К.: КНЕУ, 2001;

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Вплив факторів на продуктивність організації.