Формування та зміцнення доходної бази державного бюджету

В загальній сумі заборгованості перед бюджетом за станом на 01.08.99 недоїмка становить: по податку на додану вартість -43,9 відсотка (4936,2 млн. грн.), податку на прибуток підприємств -24,8 відсотка (2795,5 млн. грн.), акцизному збору - 4,6 відсотка (518 млн. грн.) та по платі за землю - 3,1 відсотка (349,6 млн, гривень).

Найбільші суми заборгованості по платежах до бюджету на 1 серпня 1999 року мають місце по м. Києву - 1929,7 млн. грн. та областях:-Дніпропетровській - 1228,9 млн. грн., Донецькій - 1003,9 млн. грн., Запорізькій - 999,3 млн. грн., Полтавській - 967,7 млн. грн Луганській -757,8 млн. грн., Харківській - 675,6 млн. грн., Львівській - 646,7 млн. грн., Київській - 410,2 млн. гривень. Заборгованість по цих регіонах складає 8619,8 млн. грн., або 76,6 відсотка до загальної суми недоїмки підприємств перед бюджетом.

(За данними податкової адміністрації України)

Співвідношення обсягу бюджету і валового внутрішнього продукту – важлива економічна проблема. З розвитком ринкових відносин цей показник матиме тендецію до зростання. Це зумовлено підвищенням ролі держави в розподільчих процесах. Проблема в пошуку розумних форм і методів цього перерозподілу. Справедливе є те, що в нинішній ситуації ще недостатньо ефективно використовується бюджетний механізм в управлінні економікою.

Аналіз моделі економіки, яка формується в Україні дає підстави ствержувати, що в наступні роки через бюджет (без Пенсійного фонду) повинно перерозподілятися не менше 30 відсотків валового внутрішнього продукту. Таке співвідношення буде найбільш оптимальним і зумовлюється соціальною спрямованостю обраної моделі економіки, необхідностю структурної перебудови значної частини галузей господарства.

Детальний розгляд структури доходів і видатків бюджету свідчить про відсутність ще достатньо науково обгрунтованої системи витрат, які повинні фінансуватися з усіх ланок бюджетів. На сьогодні бюджет України переобтяжений великою кількостю видатків, надмірно централізований. У цьому зв’язку потребує удосконалення механізм бюджетного фінансування розвитку економіки.

Джерела використання даних: - Звіт про виконання Державного бюджету на 1995 рік; - Звіт про виконання Державного бюджету на 1996 рік; - Звіт про виконання Державного бюджету на 1997 рік; Звіт про надходження до Державного бюджету України у 1998 році ( за даними Головного управління Державного казначейства України).

2.1. Аналіз податкових надходжень до Державного бюджету України.

Формування доходів бюджету є результатом розподілу валового національного продукту, який проходить дві стадії : первинний розподіл і перерозподіл. На стадії первинного розподілу формуються доходи юридичних і фізичних осіб, що мають безпосереднє відношення до створення ВНП. Перерозподіл первинних доходів полягає передусім у їх оподаткуванні з боку держави, тобто, її доходи мають вторинний характер. Держава може отримувати первинні доходи тільки як монопольний власник засобів виробництва.

У 1994 році Закон “ Про систему оподаткування “ був прийнятий у новій редакції , з урахуванням змін та доповнень, які мали місце в 1992 – 1993 рр. До нього були включені як податки , так і інші обов’язкові платежі, що справляються на территорії України, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві.

Суб’єктами оподаткування є фізичні і юридичні особи ( господарські структури). Державні податки включають: податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір, прибутковий податок з громадян, плату за землю, лісовий доход, екологічний податок, державне мито, податок з власників транспортних засобів, вивізне мито, ввізне мито, плату за воду, промисловиї податок, податок на промисел, податок на майно.

Крім перелічених податків і зборів , підприємства і господарські організації сплачують до бюджету відрахування в Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і захисту населення , відрахування на геологорозвідувальні роботи, відрахування в фонд конверсії. До Пенсійного фонду України здійснюються відрахування для виплати пенсій, до Фонду соціального страхування – на виплату допомоги тимчасової непрацездатності, до Фонду зайнятості – на заходи з виплати допомоги безробітним та інші заходи з працевлаштування.

Законодавчими актами України можуть бути встановлені інші державні та збори та обов’язкові платежі. Так, до бюджету надходили кошти від приватизації майна, доходів від реалізації військового майна тощо.

Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах “населення” і “підприємницькі стріктури”. Система оподатківання населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внескі.

Якщо ми проаналізуємо динаміку податкових надходжень то можливо розділити податкові надходження на регулюючи податки та податкові надходження що поповнюють дохідну частину Державного бюджету ,але у вторинній степені. Так в проекті бюджету на кожний рік встановлюються регулюючи податки , в першу чергу це податок на додану вартість, податок з прибутку , акцизний збір, державне мито, та інші.

Аналізуючи податкові надходження за період 1994 - 1999 року можна зробити такі висновки:

Податок на додану вартість (ПДВ) є одним з різновидів універсальних акцизів.Універсальні акцизи доволі нетральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів. Нідоліком цього виду акцизів є підвищення під їх впливом загального рівня цін у країні, де вони вводяться або де на них підвищуються ставки, а також регресивність у соціальному аспекті.

Передчасне запровадження ПДВ в Україні у 1992 році за ставкою 28 відсотків було зумовлено переважно фіскальними мотивами. Проте навіть чинна нині в Україні ставка ПДВ у 20 відсотків залишається досить високою. В розвинутих країнах вона становить 3-15 відсотків.

Крім того, порівняно високі ціни на товари та послуги і, з другого боку, низька заробітна плата в країні, ситуації з систематичними затримками її виплат, загальне зубоження населення, нерозвинений ринок цінних паперів, мізерна частка дивідентів у доходах громадян призводять до того, що саме ПДВ відіграє вирішальну роль у формуванні доходів бюджету.

Якщо проаналізувати динаміку надходження податку на додану вартість до Державного бюджету у період з 1993-1999 року (див. Графік 1,2) маємо:

Надходження від податку на додану вартість у 1993 році складали 1.054.062,3 млн. крб, або 23 відсотка, у період з 1993-1994 роках надходження знизилися на 2 відсотка і слали 21 відсоток у загальній сумі надходжень -70.788.596,8 млн. крб. ПДВ у 1993 році виконано на 108%. З 1994 по 1995 рік надходження зменшилися до 13 відсотків це зумовлено скороченням об’ємів виробництва та скороченням кількості приватних структур у сфері виробництва. У період з 1995 року по 1996 надходження податку на додану вартість до бюджету були стабільними та становили 188.042.684 млн. крб, або 13 відсотків.У 1995 році податок на додану вартість виконано на 95%. З 1996 року почалося різке підвищення надходжень по цьому податку,це пов’язано із зниженням ставки податку, вони склали 39 відсотків, тобто підвищилися у 3 рази. Податку на додану вартість за 1996 рік надійшло 6,3 млрд. грн, або 95,3%, до річного плану. З цього податку не забезпечено виконання плану в 21 областях, з яких найбільше відставання допущене у Волинській, Запоріжській, Миколаївській, Львівській і Хмельницькій областях. ПДВ у 1996 році виконано на 91,5%. У минулому, 1997 році податок на додану вартість дорівнював: на початку року - 39 відсотків, у кінці – 41 відсоток, сума податку складала - 8 455 982 тис.грн. Податок виконано на 89,9%. У 1998 році податок на додану вартість є одним з основних джерел державного бюджету. Його обсяг становить майже 8,8 млрд. грн., або 8.7% до ВВП. Розмір надходжень цього податку встановлено з урахуванням пільг, що надаються при його сплаті.