Теологічну теорію не можна довести, як не можна й прямо спростувати: питання про її істинність вирішується разом з питанням про існування Бога, Вищого розуму, тобто це, в остаточному підсумку, питання віри.
Патріархальна теоріятакож як і теологічна теорія виникла в стародавності. Її засновником був Аристотель (III ст. до н.е.), однак подібні ідеї висловлювалися й у порівняно недавні часи (Фільмер, Михайловський і інші).[14;69]
Зміст цієї теорії полягає в тому, що держава виникає з сім'ї, що розростається з покоління в покоління. Глава цієї сім'ї стає главою держави - монархом. Його влада, у такий спосіб - це продовження влади батька, монарх же є батьком всіх своїх підданих. З патріархальної теорії природно випливає висновок про необхідність всіх людей підкорятися державній владі.
Основні положення патріархальної теорії переконливо спростовуються сучасною наукою. Немає жодного історичного свідчення подібного способу виникнення держави. Навпроти, установлено, що патріархальна сім'я з'явилася разом з державою в процесі розкладання первіснообщинного ладу. До того ж у суспільстві, у якому існує така сім'я, родинні зв'язки досить швидко руйнуються.
Виникнення органічної теоріїпов'язують із успіхами природознавства в XIX ст., хоча подібні ідеї висловлювалися значно раніше. Так, деякі давньогрецькі мислителі, у їх числі Платон (IV-III ст. до н.е.), порівнювали державу з організмом, а закони держави - із процесами людської психіки.
Поява дарвінізму призвела до того, що багато юристів, соціологів стали поширювати біологічні закономірності (міжвидова й внутрішньовидова боротьба, еволюція, природний добір і т.п.) на соціальні процеси. Представниками цієї теорії були Блюнчлі, Спенсер, Вормс, Прейс і інші.[2;14]
Відповідно до органічної теорії людство виникло як результат еволюції тваринного світу - від нижчого до вищого. Подальший розвиток призвів до об'єднання людей у процесі природного добору (боротьба із сусідами) у єдиний організм - державу, у якій уряд виконує функції мозку, управляє всім організмом, використовуючи, зокрема, право як імпульси мозку. Нижчі класи реалізують внутрішні функції (забезпечують його життєдіяльність), а панівні класи - зовнішні (оборона, напад).
Теорія насильстватакож виниклау XIX ст. Її представниками були Л.Гумплович, К.Каутсткий, Е.Дюринг і інших. Вони пояснювали виникнення держави й права факторами військово-політичного характеру: завоюванням одним племенем (союзом племен) іншого. Для придушення поневоленого племені й створювався державний апарат, приймалися закони. Виникнення держави, таким чином, розглядається як реалізація закономірності підпорядкування слабкого сильному.
Оцінюючи цю теорію, слід зазначити, для того щоб могла виникнути держава, необхідний такий рівень економічного розвитку суспільства, що дозволив би утримувати державний апарат. Якщо цей рівень досягнути, то ніякі завоювання самі по собі не можуть призвести до виникнення держави. І для того, щоб держава з'явилася в результаті завоювання, до цього часу повинні дозріти внутрішні умови, що мало місце при виникненні німецьких і угорських держав.
Представниками психологічної теорії, щовиникла у XIX ст., були Г.Тард, Л.І.Петражицький і інші. Вони пояснювали появу держави й права проявом властивостей людської психіки: потребою підкорятися, наслідуванням, свідомістю залежності від еліти первісного суспільства, усвідомленням справедливості певних варіантів дії і відносин і таке інше.
Природно, що соціальні закономірності реалізуються через людську поведінку й діяльність. Тому властивості людської психіки, що надають певний вплив, не є вирішальною, а з іншого боку - сама людська психіка формується під впливом відповідних економічних, соціальних і інших зовнішніх умов. Саме ці умови повинні враховуватися в першу чергу.
Теорія суспільного договору (природного права)була сформульована в роботах раньобуржуазних мислителів: Г.Гроція, Т.Гобса, Д.Локка, Б.Спінози, Ж.-Ж. Руссо, А.Н.Радищева й інших, тобто у XVII-XIII ст. По цій теорії, до появи держави, люди перебували в «природному стані», що розумілося різними авторами по-різному (необмежена особиста воля, війна всіх проти всіх, загальне благоденство - «золоте століття» і т.п.).
У більшість концепцій входить ідея «природного права», тобто наявності у кожної людини невід'ємних, природних прав, отриманих від Бога або від Природи. Однак у процесі розвитку людства права одних людей входять у суперечність із правами інших, порушується порядок, виникає насильство. Щоб забезпечити нормальне життя, люди укладають між собою договір про державотворення, добровільно передаючи іншому частину своїх прав. Ці положення знайшли своє відбиття в конституціях ряду західних держав.
Характерно, що в роботах багатьох представників зазначеної школи обґрунтовувалося право народу на насильницьку, революційну зміну строю, що порушує природні права (Руссо, Радищев і інші). Це, наприклад, знайшло своє відбиття у Декларації незалежності США.
Відзначаючи прогресивність багатьох положень теорії суспільного договору, що протистояла феодальній становій державі, сваволі, що панує в цьому суспільстві, нерівності людей перед законом, варто вказати все-таки на те, що немає переконливих наукових даних, що підтверджують реальність цієї теорії. Чи можна собі представити можливість того, щоб десятки тисяч людей могли домовитися між собою при наявності гострих соціальних протиріч між ними й при відсутності вже існуючих владних структур? Ігнорує ця теорія й необхідність економічних, матеріальних передумов для того, щоб могла виникнути держава.
Виникнення історико-матеріалістичної теоріїпов'язано не тільки з іменами К. Маркса й Ф. Энгельса, але й з іменами їхніх попередників, таких, як Л. Морган. Зміст цієї теорії полягає в тому, що держава виникає як результат природного розвитку первісного суспільства, розвитку, насамперед економічного, що не тільки забезпечує матеріальні умови виникнення держави й права, але й визначає соціальні зміни суспільства, які також являють собою важливі причини й умови виникнення держави й права.
Історико-матеріалістична концепція включає два підходи.
Один з них, що панував у радянській науці, що вирішальну роль відводив виникненню класів, антагоністичним протиріччям між ними, класової боротьби: держава виникає як продукт цієї непримиренності, як знаряддя придушення панівним класом інших класів.
Другий підхід походить із того, що в результаті економічного розвитку ускладнюється саме суспільство, його виробнича й розподільна сфери. Це вимагає вдосконалювання управління, що й приводить до виникнення держави.
Влада в первісному суспільстві та її відмінності від державної організації.
Людство пройшло у своєму розвитку ряд етапів, кожний з яких відрізнявся певним рівнем і характером суспільних відносин: культурних, економічних, релігійних. Самим великим, найбільш тривалим етапом у житті людського суспільства були часи, коли не існувало держави й права в сучасному значенні слова. Цей період охоплює перше тисячоріччя від появи людини на землі, до виникнення класових суспільств і держав. У науці за ним закріплена назва первісного суспільства або общинно-родового ладу.
Завантажити реферат