Сучасна антропологія довела, що людина сучасного, кроманьйонського типу існує близько 40 тис. років. У цей період людський рід робив уже переважно не біологічну, а соціальну еволюцію. Тим часом перші державні утворення з'явилися лише біля п'яти тисяч років тому. Звідси йде, що десятки тисяч років люди сучасного типу існували не знаючи держави. Першою клітинкою людської самоорганізації була громада або її ще називають первісно-родовою громадою - рід, плем'я, їх об'єднання. У більшості народів світу родовий лад проходить два основних етапи - матріархат і патріархат.
Матріархат характерний для періоду становлення й первісного розвитку родового ладу. Жінка займає в цей період чільне положення в родовій громаді, тому що вона, по-перше, відіграє важливу роль у добуванні засобів до життя, а по-друге споріднення визначається тільки по жіночій лінії, і всі члени роду вважаються нащадками однієї жінки. Патріархат, стає основною формою громадської організації пізніше. Він виникає з появою суспільного виробництва - землеробства, скотарства, плавки металів. У цій ситуації чоловіча праця починає переважати над жіночою.
Материнська громада, рід поступається місцем громаді патріархальній, де споріднення ведеться по батьківській лінії.
Первісна родова громада представляє собою об'єднання людей на основі кревного споріднення, спільної колективної праці, загальної власності на знаряддя праці й продукти виробництва. Із цих умов виникали рівність соціального стану, єдність інтересів і згуртованість членів роду. У загальній власності, що не мала ніякої юридичної форми, первісної громади перебували певні території, знаряддя праці, господарське начиння, житло. Виробничі продукти, їжа - розподілялися нарівно всіма членами роду, з урахуванням заслуг кожного. Роди могли переміщатися з однієї території на іншу, але їхня організація при цьому зберігалася. У відомому обсязі існувало особисте володіння, власність на зброю, прикраси, і деякі інші предмети. Виробничі сили й знаряддя праці були вкрай примітивні: полювання, збирання продуктів природи, рибний лов.
Організація суспільної влади й система управління справами роду відповідали первіснокомуністичним відносинам. Органами суспільної влади при суспільному ладі були родові збори: старійшини, вожді, воєначальники які виконували свою функцію під час війни. Влада носила сугубо суспільний характер. Її носієм була вся родова громада в цілому, що також безпосередньо формувала органи самоврядування. Вищою владою були загальні збори /рада/ всіх дорослих членів роду. Рада вирішувала всі важливі питання життя громади, що стосуються виробничої діяльності, релігійних обрядів, вирішення спорів між окремими членами роду й т.д. Спеціального апарата, що займався б тільки управлінням, спільними справами роду, не було. Повсякденне керування справами родової громади здійснював старійшина, що обирається на зборах всіма членами роду, як чоловіками, так і жінками. Влада старійшини, а також влада воєначальника й жерця не була спадкоємною. Вони здійснювали на них повноваження контролем зборів роду, і в будь-який момент вони могли бути замінені іншими членами роду. Старійшини й обирані на час воєнних дій воєначальники - брали участь у виробничій діяльності родової громади нарівні з іншими її членами.
Суспільна влада при первісному ладі була ефективною й авторитетною. Вона опиралася на свідомість всіх членів роду й моральний авторитет старійшин.
Рід був основною, самостійною спільністю. Окремі роди поєднувалися в більш широкі об'єднання - фратії. Фратія була розчленованим на кілька дочірніх родів. Кілька родинних фратій становили плем'я.
Влада у фратії й племені ґрунтувалася на тих же принципах що й у родовій громаді. Рада фратії являла собою загальні збори всіх її членів і в ряді випадків формувалася зі старійшин родин, що входили у фратію. На чолі племені стояла рада, у які входили представники фратій - старійшини, воєначальники, жерці
Природно історична теорія походження держави.
Як показує історичний досвід, головні причини виникнення й розвитку держави й права лежать зовсім не в сфері моралі або релігії. Вони кореняться в галузі економіки й у соціальній сфері життя людей.
Наукові дослідження й висновки свідчать про те, що державна організація приходить на зміну родоплемінній організації, право - на зміну звичаям. І відбувається це не в силу самої по собі зміни суспільних вдач, релігійних поглядів, а в силу корінних змін в економічній сфері й у самому первісному суспільстві. Саме вони призвели до розкладання первіснообщинного ладу й до втрати здатності первісними звичаями регулювати суспільні відносини в нових умовах.
Відомі у всесвітній історії найбільші поділи праці, пов'язані з відділенням скотарства від землеробства, ремесла від землеробства й з появою торгівлі й обміну, призвели до швидкого росту продуктивних сил, до здатності людини робити більше засобів до існування, ніж це було потрібно для підтримки життя. Стає економічно вигідним використовувати чужу працю. Військовополонених, яких раніше вбивали або приймали на рівні у свій рід, стали перетворювати в рабів, змушували працювати на себе. Вироблений ними залишковий (понад необхідний для проживання) продукт привласнювали.
У суспільстві спочатку намітилося, а потім у міру подолу праці швидко підсилилося майнове розшарування. З'явилися багаті й бідні. З метою одержання залишкового продукту стала широко використовуватися не тільки праця військовополонених, але й праця своїх родичів. Майнова нерівність спричинила соціальну нерівність. Суспільство поступово, протягом багатьох тисячоріч, розшаровувалося на різні, зі своїми власними інтересами й своїм власним, далеко не однаковим статусом, стійкі групи, класи, соціальні прошарки.
Розшарування суспільства веде до того, що із загальної маси членів роду виділяється знать - відособлена група вождів, воєначальників, жерців. Використовуючи своє суспільне становище, ці люди привласнювали собі більшу частину військового видобутку, кращі ділянки землі, купували величезну кількість худоби, ремісничих виробів, знарядь праці. Свою владу, що стала згодом спадкоємною, вони використовували не стільки для захисту суспільних інтересів, скільки для особистих, для втримання в покорі рабів і незаможних одноплемінників. З'явилися й інші ознаки розкладання первіснообщинного ладу й відповідної йому родоплемінної організації, що поступово стала витіснятися державною організацією.
У нових суспільно-економічних умовах колишня система організації влади - родоплемінна організація, розрахована на управління суспільством, що не знало майнового поділу й соціальної нерівності, виявилася неспроможною перед зростаючими змінами в сфері економіки й соціального життя, протиріччями що посилюються у суспільному розвитку, перед нерівністю, що заглиблюється. Державні органи й організації з'явилися в результаті переваги органів і організацій, що склалися в рамках первіснообщинного ладу. Частково - шляхом повного витиснення останніх.
Завантажити реферат