(2.3)
Якщо порівнювані альтернативні об'єкти мають залишкову вартість (R № 0), критерій формулюється таким чином:
(2.4)
Порівняємо два альтернативних інвестиційних проекти.
Перший об'єкт: залишкова вартість R1=0, витрати на придбання (створення) інвестиційного об'єкта А1=10000 тис. грн., прийнята процентна ставка на капітал i=8 %, потокові витрати В1=3178,65 тис. грн., період експлуатації, n=4 квартали.
Інший об'єкт: залишкова вартість R2=0, витрати на придбання (створення) інвестиційного об'єкта А2=12000 тис. грн., прийнята процентна ставка на капітал i=8%, потокові витрати В2=2100 тис. грн., період експлуатації, n=3 квартали.
У зв’язку з тим, що альтернативні об'єкти, яки ми порівнюємо, мають залишкову вартість R=0, критерій вигідності інвестиції формулюється згідно з формулою 2.3. Таким чином отримаємо:
<
Перша інвестиція (наш інвестиційний проект) вигідніший за іншу інвестицію з точки зору методу порівняння витрат.
2.1.2. Метод порівняння доходів
Для оцінки ефективності інвестицій з використанням показника доходів необхідно створити цільову функцію, що характеризує середньорічний розмір прибутку або чистого доходу.
При оцінки окремої інвестиції доходи повинні як мінімум дорівнювати нулю (Д і 0). При розгляді альтернативних варіантів вигіднішою є інвестиція з більшими середньорічними доходами, наприклад інвестиція 1 при Д1 > Д2. Для практичних розрахунків критерій порівняних доходів для окремої інвестиції в загальному вигляді можна сформулювати таким чином:
(Е1 – Кзаг1) >0 (2.5)
де Е – доходи від інвестицій, ГО/рік;
Кзаг – загальні витрати на інвестиційний об'єкт, ГО/рік.
Зважаючи на те, що залишкова вартість інвестиційних об'єктів (R) може приймати різні значення, зазначений критерій варто розглядати для двох ситуацій.
При R = 0
(2.6)
де Р – ціна одиниці виробленої продукції, ГО;
Х – обсяг виробленої продукції, одиниць.
При R1 > 0 та R2 > 0
(2.7)
Визначимо вигідність нашого інвестиційного проекту з точки зору методу порівняння доходів: залишкова вартість R=0, середньорічні доходи Е=5945 тис. грн., витрати на придбання (створення) інвестиційного об'єкта А=10000 тис. грн., прийнята процентна ставка на капітал i=8 %, потокові витрати В=3528,65 тис. грн., період експлуатації, n=4 квартали.
Наш інвестиційний проект є вигідним з погляду методу зіставлення доходів, тому що Д=90,68>0.
2.1.3. Метод окупності
Показник окупності або термін амортизації інвестиції характеризує час, необхідний для компенсації задіяного в інвестиції капіталу за рахунок доходів, що отримуються. Для оцінки ефективності проекту необхідно визначити термін окупності за наявними характеристиками об'єкта та порівняти його з установленим критерієм. Критерій можна сформулювати таким чином: доцільно реалізувати ті інвестиційні об'єкти, за якими фактичний час (t) амортизації не перевищує максимально припустимий (tmax).
За амортизаційним критерієм первинна інвестиція є вигідної тільки тоді, коли отримані доходи перевищать витрачені кошти протягом періоду амортизації (t Ј tmax). Максимально припустимий час амортизації встановлюється під час планування інвестиційного проекту.
Визначення фактичного періоду окупності інвестиції можна здійснити прискореним і накопичуваним способом. Рівняння (2.8) і (2.9) побудовані на основі усередненого способу з урахуванням варіанта залишкової вартості об'єкта.
При R = 0
(2.8) |
де е – щорічні доходи, ГО;
а – щорічні витрати, ГО.
При R № 0
(2.9)
Як видно з вищенаведених формул, інвестиційні витрати з обліком чи без обліку залишкової вартості зіставляються із середньорічним чистим доходом, тобто не враховуються можливі різниці в доходах, отриманих у різні періоди існування інвестиційного об'єкта.
Для нашого інвестиційного проекту залишкова вартість R=0, витрати на придбання (створення) інвестиційного об'єкта А=10000 тис. грн., різниця доходів і витрат в I, II, III, IV кварталах дорівнює відповідно 2133,9; 3744,1; 4119,8 та 4364,9 тис. грн.
Максимально припустимий час амортизації tmax =4 квартали.
Визначимо середньоквартальний показник:
Визначимо фактичний період окупності інвестиції:
Згідно з прискореним способом, інвестиція є вигідною, бо термін фактичної окупності - 2,7 кварталів менший за максимальний – 4 квартали.
На відміну від цього способу накопичуваний спосіб бере до уваги тимчасову різницю в рівні чистих річних доходів. Критерій окупності при цьому встановлюється шляхом зіставлення інвестиційних витрат з сумою чистого доходу, яка накопичується:
А = (е1 – а1)+(е2 – а2)+… .+(еn – an + R),
0 = (e1 – a1)+(e2 – a2)+….+(en – an + R) – A (2.10)
Визначимо фактичний період окупності витрат накопичуваним способом (табл. 2.1) і побудуємо графік.
Таблиця 2.1 - Накопичуваний спосіб амортизації
Квартал |
Квартальна сума амортизації, тис. грн. |
Накопичувана сума амортизації, тис. грн. |
1 2 3 4 |
2133,9 3744,1 4119,8 4364,9 |
2133,9 5878 9997,8 tф 14362,7 |
Інвестиція є вигідною, тому що фактичний строк окупності менше, ніж максимально припустимий.
2.1.4. Метод рентабельності
Рентабельність є відносним показником, що характеризує величину доходу на одиницю капіталу. В умовах ринкової економіки мінімальна рентабельність може встановлюватися суб'єктивно підприємець, визначаючи його мотивацію інвестування очікуваним розміром прибутку. Вона порівнюється з фактичною рентабельністю об'єкта.
1-й випадок 2-й випадок R=0
K K
ДО=А А К=А / 2
А
n t n t