Оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту

2.3.1Метод чистої дисконтованої вартості

Визначення первісної суми по заданій нарощеній сумі охоплює проблему визначення грошової вартості (еквівалента товарної вартості), що підлягає виплаті для одержання через n років кінцевої вартості в розмірі kn при існуючій відсотковій ставці i. На мал. 2.9 наведене графічне зображення поставленого питання.

K0=? Kn вартість

0 1 2 3 . . . . . . . n роки

Малюнок 2.9 - Визначення первісної вартості капіталу по заданій кінцевій сумі.

Вирішити цю проблему можна, використовуючи коефіцієнт дисконтування, що визначається за наступною формулою:

(2.21)

Таким чином,

(2.22)

Показник чистої дисконтованої вартості капіталу (В0) визначається зіставленням дисконтованих розмірів доходів (Е0) і витрат (А0):

В0 = Е0 - А0 (2.23)

Критерій методу чистої дисконтованої вартості полягає в наступному: інвестиція є вигідної при обраній відсотковій ставці на капітал, якщо чиста дисконтована вартість капіталу більша або дорівнює нулю В0 і 0. При В0 = 0 інвестор тільки відшкодовує свої витрати. Інвестиція більш вигідна при більшому значенні В0.

На практиці інвестиції часто характеризуються не двома числами, а чисельним рядом із щоквартальними платежами:доходами (е) і витратами (а).

Якщо річні платежі представлені нерівномірним чисельним рядом, то В0 визначається за наступною формулою:

(2.24)

Розмір чистої дисконтованої вартості залежить від розміру встановленої процентної ставки. Залежність між цими даними показана в табл. 2.3 і на мал.2.8 для нашого інвестиційного проекту.

А0=10000 тис. грн., i=2% на квартал, n=4 квартали, доходи і витрати наведені на малюнку 1.3.

Виходячи з того, що В0= 3615,5 тис. грн.>0, то інвестиційний проект є вигідним з точки зору методу чистої дисконтованої вартості.

Таблиця 2.3 - Вартість капіталу і відсоткова ставка

За графіком, що зображений на малюнку 2.10, можна зробити висновок про те, що інвестиційний проект буде вигідно реалізовуватися навіть при зростанні відсоткової ставки до значення більш ніж 12% у квартал.

2.3.2 Метод внутрішньої відсоткової ставки

Критерій внутрішньої ренти полягає в наступному: коли внутрішня відсоткова ставка інвестиції (r) принаймні не менша за мінімальний відсоток, який встановлюється для цієї інвестиції (r і i), то така інвестиція є вигідною.

Встановлення вимоги мінімальної відсоткової ставки повинне здійснюватися з урахуванням можливості використання різних джерел фінансування інвестиційних об'єктів. При фінансуванні інвестиції цілком за рахунок власного капіталу необхідно розглядати альтернативну можливість використання своїх коштів інвестором на ринку капіталу. Тому мінімальна вимога відсотка для інвестиції не може бути меншою за відсоток (Ip), який банки сплачують по внесках: i і ip .

Вказаний відсоток (ip) являє собою нижню межу для вимоги, що встановлюється. До того ж, із зростанням ризику інвестиції зростає і вимога до розміру мінімальної відсоткової ставки. Якщо позначити добавку, що обумовлена мірою ризику, як величину Z, то можна записати наступне рівняння:

i = ip + Z (2.25)

Якщо інвестиція фінансується цілком за рахунок позикового капіталу, то орієнтиром для встановлення мінімального відсотка є вимога відсоткової ставки кредитора, який надає капітал (iкр):

i > iкр . (2.26)

В той же час вимога кредитора визначає нижню межу. Формування остаточного значення обумовлено ризиком, пов'язаним з конкретною інвестицією.

i = iкр + Z (2.27)

У випадку якщо, інвестиція фінансується частково за рахунок власного (Вк) і частково за рахунок позикового капіталу (Пк), як орієнтир розраховується змішана процентна ставка з урахуванням рівня використання кожного джерела.

(2.28)

На практиці вимога до мінімальної процентної ставки встановлюється підприємцем суб'єктивно на підставі статистичних даних про прибутковість інвестицій, що здійснювалися раніше, й умов надання та отримання кредитів на ринку капіталу.

Вихідною умовою для визначення є критерій приведеної вартості капіталу:

(2.29)

де Zt – інвестиційні платежі в t – м періоді.

F(x) = -10000X4+2133,9X3+3744,1X2+4119,8X+4364,9

F|(x) = -40000X3+6401,7X2+7488,2X+4119,8

Візьмемо відсоткову ставку, що дорівнює 14%, тобто Х=1,14. В такому випадку:

1) F(1,14) = -16889,6+3161,47+4865,83+4696,57+4364,9=199,17

F|(1,14) = -59261,76+8319,65+8536,55+4119,8= -38285,76

2) Х=1,14311

F(1,14311) = -17074,66+3187,41+4892,42+4709,38+4364,9=79,45

F|(1,14311) = -59748,095+8365,10+8559,84+4119,8= -38703,355

3) Х=1,14516

F(1,14516) = -17197,6647+3204,59+4909,98+4717,83+4364,9= -0,17

F|(1,14516) = -60070,12+8395,13+8575,19+4119,8= -38980

Таким чином, після розрахунку в 3 етапи, визначили, що внутрішня відсоткова ставка дорівнює r=0,14516=14,516%