Приймемо за мінімальну процентну ставку процентну ставку кредитора, що надає капітал, тому що наш проект фінансується цілком за рахунок позикових коштів: i=2% у квартал. З огляду на це, інвестиційний проект є вигідним: r=14,516%>i=2% (з точки зору внутрішньої відсоткової ставки).
2.3.3 Метод ануітетів
Метод ануітетів дозволяє інвестиції, які здійснюються єдиним платежем, розподілити рівномірно на всі роки експлуатації інвестиційного об'єкта. При цьому вирішуються дві проблеми.
Перша проблема полягає у формуванні еквівалентного внеску, який здійснюється сьогодні, платіжного ряду на n років з річними платежами q при відсотковій ставці i, якщо сума, яку сплачують на початок інвестиційного періоду, складає К0 (мал. 2.11).
 |
K0 g g g g g вартість
0 1 2 3 4 . . . . . . . n роки
Малюнок 2.11 - Розподіл первісного платіжного внеску на весь період існування інвестиційного об'єкта.
Таку проблему вирішують у випадках, коли плата за придбання інвестиційного об'єкта або вартість страховки, що підлягають виплаті на початку інвестиційного періоду, розподіляються на весь період існування об'єкта, або коли визначається ануітет, що відноситься до позики, – незмінна протягом усього періоду величина, яка включає в даному випадку розмір погашення позики і відсотки за неї.
Вирішити дану проблему можна за допомогою наступних формул:
(2.30)
де
(2.31)
Фактор АФ називається ануітет–фактором. Він дозволяє розподілити суму, що підлягає оплаті на початку періоду, у рівний ануітет на майбутній період.
Друга проблема полягає у визначені значень членів рівномірного чисельного ряду, що при відсотковійій ставці i відповідає відомій величині Kn, яка знаходиться в кінцевій точці n (мал. 2.12).
g g g g g Kn вартість
0 1 2 3 4 . . . . n роки
Малюнок 2.12 - Розподіл платежів, які здійснюються наприкінці інвестиційного періоду, на весь період існування об'єкта
Вирішити дану проблему дозволяє наступна формула:
(2.32)
де ФРЗВ – фактор розподілу залишкової вартості.
ФРЗВ дозволяє побудувати чисельний ряд, що еквівалентний сумі Kn у пункті n, приймаючи до уваги складні відсотки за n років.
ФРЗВ знаходить застосування, коли залишкова вартість інвестиції розподіляється по роках використання, коли необхідно розкласти для рівномірного включення у витрати виробництва суму, що підлягає оплаті наприкінці інвестиційного періоду.
Критерій ануітетів, так само як критерій чистої дисконтованой вартості, заснований на зіставлення доходів і витрат. Під час використання методу ануітетів порівнюються рівні річних доходів і витрат. У зв'язку з тим, що річні доходи і витрати на практиці рідко бувають у вигляді рівномірного ряду, під час застосування критерію ануітетів використовують розмір середніх річних доходів (е), що приносить інвестиція, і середніх річних витрат (а), які вона викликає.
Критерій ануітетів можна сформулювати таким чином: інвестиція вигідна, якщо середньорічні доходи не нижчі за середньорічні витрати: ē і ā.
Під час визначення середніх величин необхідно враховувати фактор часу і його вплив на цінність платежів, які здійснюються у різні періоди. Так наприклад, при визначенні середнього розміру доходів залишкова вартість інвестиції повинна використовуватися з урахуванням фактора розподілу залишкової вартості. Для чисельного ряду з постійними річними платежами це можна здійснити за наступною формулою:
(2.33)
Під час визначення середніх річних витрат необхідно розподілити плату за придбання інвестиційного об'єкта:
(2.34)
У зв’язку з тим, що метод ануітетів доцільно використовувати тільки для оцінки інвестиції з рівномірними рядами доходів і витрат, то для оцінки даного інвестиційного проекту застосування цього методу неможливо (доходи і витрати являють собою нерівномірні платіжні ряди, див. мал.1.3).
2.4 Фінансовий план інвестиції
Фінансовий план інвестиції являє собою спеціальний метод, за допомогою якого враховується потреба у фінансових засобах і в залежності від умов їхнього одержання і прибутковості розраховується ефективність проекту. Фінансовий план відноситься до динамічних моделей. Він є спеціальним методом нарахування відсотків.
Побудова фінансового плану інвестиції (ФП) базується на дотриманні фінансово–господарської рівноваги в кожнім періоді для кожній зробленій альтернативі. Для забезпечення фінансово-господарської рівноваги в кожнім тимчасовому відрізку витрати протиставляються доходам. Перевищення доходів над витратами вкладається в умовні додаткові фінансові інвестиції. У випадку перевищення витрат здійснюється одержання кредиту. Через вкладення надлишків і фінансування дефіциту вирівнюються щорічні платежі.
Завантажити реферат