Оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту

1.3 Організаційний план здійснення проекту

Організаційний план здійснення проекту містить найменування робіт та основні етапи їх виконання, термін виконання.

Таблиця 1.5 – Календарний план виконання робіт

Для того, щоб закупити необхідне обладнання, підприємству необхідно спочатку знайти виробника, який би міг продати його на прийнятних умовах. Якщо йдеться про значну вартість закупівель, то доцільно провести тендер з метою визначення найкращої пропозиції від виробника. Лише після цього складається угода між постачальником і замовником обладнання. Узгодження цих питань потребує деякого часу (приблизно 3 тижні) та витрат коштів (близько 3300 грн.). Безпосередньо закупівля обладнання займе 1-2 дні для підписання угоди і переведення грошей в розмірі 9740 грн. на рахунок постачальника. Транспортування об’єкта угоди може затягнутися на декілька тижнів, якщо виробник знаходиться за кордоном. Але в нашому випадку цей термін складає 3 дні. Транспортування передбачає витрати підприємства для оплати послуг транспортних організацій, а також сплату деяких зборів та пошлін – разом 12,7 тис. грн. Складне високотехнологічне обладнання потребує вмілих установки монтажу за допомогою спеціалістів, із використанням спеціальної техніки та матеріалів – це ще 75 тис. грн. І вже під час експлуатації об’єкту протягом року – з 1.01.02 до 31.12.02 – необхідно проводити його плановий ремонт та технічне обслуговування, що вимагає додатково 169 тис. грн. Таким чином, всі етапи робіт разом складатимуть 10000 грн.

1.4 Обґрунтування джерел фінансування

Кожен інвестиційний проект до початку свого здійснення включає процес пошуку фінансових засобів. Через одержання цих засобів необхідно забезпечити рівновагу між інвестиційними витратами і фінансовими можливостями.

Інвестиційна діяльність може реалізовуватися за рахунок:

1. Власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб і т.п.).

2. Позикове фінансування засобів інвестора (облігаційні позики, банківські і бюджетні кредити).

3. Залучення фінансових засобів інвестора (засоби, отримані від продажу акцій, пайові й інші внески громадян і юридичних осіб).

4. Бюджетних інвестиційних асигнувань.

5. Безоплатних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Аналіз наявних можливостей фінансування й оцінку їхнього впливу на ефективність інвестиційних процесів доцільно проводити на основі класифікації джерел, що наведена на мал. 1.1.

Малюнок 1.1 - Класифікація джерел фінансування інвестицій

Використання внутрішніх джерел (самофінансування) має ряд переваг: підвищується стійкість, надійність і кредитоспроможність підприємства, виключаються витрати на фінансування, підвищується незалежність від зовнішнього капіталу.

Однак в умовах економічної кризи можливості внутрішнього фінансування підприємств обмежені низькими результатами виробничо- господарської діяльності.

Фінансування на основі власних засобів власників підприємств, акціонерів, пайовиків є найбільш кращим з видів зовнішнього фінансування, тому що воно не знижує фінансової стійкості підприємства і полегшує умови одержання засобів.

Іншим різновидом зовнішнього фінансування є використання засобів, наданих кредиторами. Основою залучення цього джерела є не участь власників фінансових засобів в інвестиційних процесах, а кредитні відносини, що приводять до додаткових витрат виплати відсотків і зниження прибутку.

У зв’язку з тим, що на підприємстві відсутні вільні кошти для реалізації даного інвестиційного проекту, то для його впровадження використовуються позикові кошти. Кредит буде отриманий одноразово на суму 10000 тис. грн. під 8% річних (2% у квартал). Повернення коштів буде здійснюватися в два етапи: у другому і четвертому кварталах по половині суми кредиту.

1.5 Формування платіжних потоків по проекту

Витрати на створення (придбання) інвестиційного об'єкта – одноразові витрати, що здійснюються на початку інвестиційного періоду й обумовлюють наступні надходження доходів і витрат. Вони є найбільш важливою статтею витрат інвестиційного процесу як за часом здійснення, так і за розміром. Під час оцінки розміру цих витрат крім прямої вартості інвестиційного об'єкта необхідно враховувати супутні капітальні вкладення.

Поточні витрати – витрати, що періодично повторюються та призначені для компенсації споживаних ресурсів у процесі використання інвестиційного об'єкта. Їхній розрахунок повинний здійснюватися на весь життєвий цикл інвестицій з урахуванням характеру зміни окремих видів витрат.

До доходів інвестицій варто віднести два компоненти: доходи від реалізації створюваної продукції (послуг) чи отримані за рахунок зниження собівартості продукції, доход від ліквідації інвестиційного об'єкта. Доходи від реалізації можуть бути представлені у вигляді прибутку чи визначені за схемою витрати – доход. Для визначення поточних доходів велике значення має вивчення характеру зміни обсягу продажів у часі. Тому розрахунок розмірів поточних доходів від інвестування засобів зв'язаний із проблемою маркетингового дослідження ринку: конкурентів, політики цін, кількості потенційних споживачів і т.д.

Доход від ліквідації інвестиційного об'єкта визначається з урахуванням витрат на ліквідацію і в окремих випадках може перейти в категорію витрат.

Інвестиційний процес схематично зображений на мал. 1.2.