Представлення результатів. Отримані в результаті проведеного дослідження висновки оформляються у вигляді заключного звіту і представляються керівництву фірми. Не всім менеджерам для прийняття рішень потрібні всі отримані результати. Менеджерів можуть не присвячувати в тонкості проведеного дослідження, але довіряти отриманим результатам вони повинні. Крім написання звіту можна зробити його усну презентацію. У даному випадку є можливість відповісти на виниклі питання.
Структурування цілей.
Ціль - це бажаний стан системи або результат її діяльності, досяжний у межах деякого інтервалу часу. У цілях повинна знайти відображення перспектива розвитку системи. Цілі діяльності соціально-економічних систем у значній мірі визначаються умовами зовнішнього середовища.
Цілі випливають з об'єктивних потреб і мають ієрархічний характер. Цілі верхнього рівня не можуть бути досягнуті, поки не досягнуті цілі найближчого нижнього рівня. В міру переміщення вниз по рівнях ієрархії цілі конкретизуються.
Необхідно домагатися чіткого і конкретного формулювання цілей, забезпечити можливість кількісної або порядкової оцінки ступеня їх досягнення.
Цілі діяльності системи необхідно конкретизувати за часом і по виконавцях, тобто загальний кінцевий результат, до якого прагне система, треба розбити на приватні задачі, розв'язувані в більш короткий термін. Крім того цілі, що стоять, наприклад, перед фірмою в цілому, конкретизуються для окремих підрозділів і ланок апарату управління. При цьому необхідно, щоб колектив кожного підрозділу чітко знав загальні цілі і свою роль у їх досягненні.
Проблему перебування найкращого шляху досягнення поставленої цілі можна розділити на дві частини.
1. Як з безлічі можливих варіантів відібрати найбільш раціональні?
2. Як з порівняно невеликого числа раціональних варіантів вибрати найкращий?
Застосування методу структуризації дає можливість деталізувати цілі і шляхи їх досягнення, виявити існуючі між ними взаємозв'язки, забезпечити певну логіку вирішення проблеми.
В основу побудови структури будь-якої економічної проблеми може бути покладена взаємозалежна послідовність наступних понять, об'єднаних у логічні пари або паросполучення:
ü ЦІЛІ;
ü ЗАДАЧІ, що підлягають вирішенню на заданому інтервалі часу, для досягнення цілей, що формулюються;
ü МЕТОДИ вирішення задач, спрямовані на досягнення поставлених цілей;
ü РЕСУРСИ, необхідні для вирішення задач і здійснення методів;
ü ВИТРАТИ, пов'язані з досягненням цілей і всіма попередніми заходами, включаючи всі загальноприйняті статті реальних витрат.
Усередині даної послідовності в залежності від характеру задачі системного аналізу можуть бути включені інші поняття, наприклад між МЕТОДАМИ і РЕСУРСАМИ можуть бути включені ПРОГРАМИ для ЕОМ, що реалізують ці методи. Крім того, послідовність у ряді практично важливих випадків, може закінчуватися поняттям ЕФЕКТИВНОСТІ, співвіднесеної ЦІЛЯМ.
1. Сукупність перерахованих і при необхідності доповнених понять являє собою в основному засоби досягнення поставлених цілей. Тому без утрати спільності і для зручності розгляду позначимо дане структурне уявлення майбутньої системи через її основні елементи: ЦІЛІ – ЗАСОБИ.
2. Намічені контури системи "Цілі - Засоби" дозволяють перейти до наступного кроку і зробити припущення про те, що в розглянутій послідовності допустимо попарний аналіз понять:
- цілі - задачі,
- задачі - методи,
* методи - ресурси,
- ресурси - витрати і т.д.
Побудова інцидентних матриць для всіх необхідних паросполучень припускає складання достатньо повних переліків, цілей, задач, методів, і т.д., певну систематизацію цих переліків з урахуванням конкретних умов, велику роботу з виявлення зв'язків і відносин між розглянутими елементами. Значне місце на даному етапі належить дослідженню цілі. Від чіткості формулювання цілей і ступеня пророблення їх ієрархії багато в чому залежить успіх не тільки попереднього аналізу, але і результати всього системного дослідження. Тому на даному етапі доцільно почати роботу з побудови так називаного дерева цілей.
Деревом цілей називається деревоподібна гілкова структура розбивки цілей по рівням, що знижуються (рис. 2).
Дерево цілей будується поетапно, зверху вниз, шляхом послідовного переходу від більш високого рівня до більш низького, суміжного рівня.
Перший рівень - рівень системи.
Другий рівень - рівень підсистем, виділених по тій самій ознаці і т.д.
В основі дерева цілей лежить узгодження цілей між собою. Конкретизація цілей зверху вниз повинна зростати: чим вище рівень, тим якісніше формулюється ціль.
Рис. 2. Структура дерева цілей.
У будь-якій системі відповідно до загальної теорії управління існує ієрархія цілей і критеріїв ефективності її функціонування. Не становить виключення в цьому смислі й утворена система понять, тобто система "Цілі - Засоби".
Метод структуризації дає можливість навіть при проведенні чисто якісного аналізу одержати нові ідеї, розкрити нові можливості вирішення досліджуваної проблеми на різних рівнях управління.
Основні напрямки маркетингових досліджень.
Аналітична функція маркетингу припускає проведення досліджень по трьох основних напрямках:
o комплексне дослідження товарного ринку;
o аналіз виробничо-збутових можливостей фірми;
o розробку ринкової стратегії.
Комплексне дослідження товарних ринків спрямовано на вивчення зовнішнього середовища маркетингу. Поточна економічна ситуація, суспільні тенденції, технологія конкуренції, правовий клімат, природне середовище – усе це впливає на вибір маркетингової стратегії фірми. Зовнішні обставини часом приводять до утворення абсолютно нових і руйнуванню старих ринків збуту, і зазвичай вони відкривають нескінченну низку проблем і можливостей перед тими, хто хоче продати свій товар.
Розрізняють мікрозовнішнє і макрозовнішнє середовище маркетингу.
Мікрозовнішнє середовище включає у свій склад сукупність суб'єктів і факторів, що безпосередньо впливають на можливість підприємства обслуговувати своїх споживачів (постачальники, посередники, клієнти і т.д.). Мікрозовнішнє середовище і внутрішнє середовище фірми утворюють мікросередовище маркетингу.
Під макрозовнішнім середовищем (або макросередовищем) функціонування фірми розуміють сукупність суспільних і природних факторів, що впливають на всі суб'єкти мікросередовища (політичні, соціально-економічні, правові і т.д.). На рис. 3 представлена схема взаємозв'язку факторів мікро- і макросередовища.
Макросередовище
Рис. 3. Основні фактори макро- и мікросередовища функціонування фірми.
Об'єктами детального вивчення в рамках комплексного дослідження товарних ринків є ринок як такий, споживачі, товар, конкуренти.
Положення на окремих товарних ринках залежить від стану загальногосподарської кон'юнктури. Разом з тим у розвитку кон'юнктури окремих товарних ринків спостерігаються дуже значні відхилення від загальних тенденцій, що пояснюються тим, що різні фактори з різною силою і не одночасно впливають на окремі товарні ринки, що представляє певні труднощі у виявленні справжніх причин, що викликають ці явища. Дуже складний характер структури сучасної економіки, численні взаємні зв'язки і різнобічний взаємний вплив на розвиток окремих секторів економічної системи значно ускладнюють аналіз і прогноз кон'юнктури. Несприятлива кон'юнктура в одній з галузей промисловості може вплинути на розвиток інших суміжних галузей.