Психолого-дидактичні та методичні умови викладання теми

3.2. Структурно-логічна схема

3.3. Розробка уроку за темою “Кредитування підприємств”[1].

Тип уроку.

Урок з даної теми проводиться у комбінованій формі, тобто являє собою комбінацію з кількох уроків (лекцій, практичних занять, самостійної роботи), дидактичні задачі яких вирішуються протягом даного уроку. Крім того, це найбільш розповсюджена форма уроку в сучасній школі. А тому, з урахуванням обмеженості часу на викладання теми і пристосування учнів до такої форми навчання, і проведення саме такого уроку вважається за доцільне.

Мета:Ознайомити старшокласників з основами кредитування підприємств, надати загальне уявлення стосовно раціональності отримання кредитів.

Цілі уроку: полягають у тому, щоб учні……

- вміли орієнтуватися у таких категоріях, як кредитор, позичальник, сума кредиту, відсоток по кредиту, ціна кредиту, загальна кредиторська заборгованість, принципи кредитування;

- вміли розрізняти і визначати види кредитів;

- вміли розраховувати процентну ставку (місячну і річну), загальну кредиторську заборгованість, ціну кредиту, обирати на основі даних розрахунків найбільш сприятливий варіант отримання кредиту.

Завдання уроку:

- на підставі викладеного матеріалу розкрити сутність основних понять теми;

- обґрунтувати економічну необхідність кредитування підприємств;

- розвивати уміння і навички відстоювати власну точку зору, приймати обґрунтовані рішення з приводу кредитування підприємств.

Бюджет часу:

При розробці викладання даної теми були враховані вікові особливості учнів, сформованість пізнавального інтересу, рівень їх підготовки з предмету, який умовно приймемо як високий. Для викладання теми “Кредитування підприємств” виділено дві академічні години, тобто в школі це рівнозначно двом урокам по 45 хвилин кожний. Для даної роботи приймемо, що уроки відбуватимуться протягом одного тижня, тобто інтервали між ними становитимуть один-два дні.

Методи проведення:

Уроки пропонується провести з використанням таких методів навчання, як:

Лекційно-пояснювальний – носить інформаційно-дидактичний характер, його характеризують інформативність, доказовість, аргументація, роз’яснення, показ наочностей (лекція).

Евристична бесіда – передбачає розмову викладача з учнями на основі чіткої системи продуманих питань (“Чому”, “Як ви вважаєте?”, “Чим можна пояснити” тощо) що підводить учнів до активного засвоєння системи факторів, нового поняття або закономірності (запитання).

Метод ілюстрацій з дієвою наочністю – оснащення ілюстраціями статичної (нерухомої) наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем та ін, які учні пізнають в т.ч. і діючи (домальовуючи, додаючи тощо) (схема).

Вправи (пробні, тренувальні, контрольні) – цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій та операцій для формування навичок і вмінь (задачі).

Проблемно-пошукові методи – застосовуються в ході проблемного навчання – викладач створює проблемну учбову ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до вирішення проблеми (проблемна ситуація).

Матеріально-технічне забезпечення:

§ конспект лекцій;

§ структурно-логічна схема оформлення кредитної угоди;

§ графік сезонних коливань потреб у кредиті;

§ завдання для самостійної (колективної) роботи;

§ кросворд;

§ евристичні та проблемні питання;

§ ділова гра;

§ рекомендована література.

Мотивація.

Зважаючи на те, що навчання старшокласників вже носить більш-менш цілеспрямований і орієнтований на майбутнє життя і діяльність характер (див. розділ 1.), вчитель має вмотивувати школярів до вивчення даної теми саме з погляду утилітарного використання отриманих з неї знань в недалекому майбутньому.

Закріплення вивченого матеріалу: рекомендується проводити шляхом розв’язування задач та “кредитного кросворду”, вирішення тестів, усного дискусійного опитування.

Контроль пропонується проводити у формі “лєтучки”, тестів, самостійного розв’язування задач (див. пункт 2.5), а також усного опитування. Критерій оцінювання базується на 12-бальній системі оцінювання знань учнів, але з деякими корективами, які враховують самостійне осмислення, розуміння теми, власний погляд, а також влучні зауваження з даного питання.

Відповіді на усні запитання враховуються при виставленні загальної оцінки по письмовим формам контролю, умовно кажучи, це плюс 2 бали.

Що стосується тестів, то вони оцінюються окремо за кожне поставлене питання: якщо у тестовому блоку 12 тестових запитань (а саме стільки їх і має бути), то повна правильна відповідь на кожне з них дає 1 бал. Таким чином, в сумі учень може отримати максимум 12 балів.

Така система оцінювання сприятиме не тільки систематичному механічному вивченні навчального матеріалу, а стимулюватиме учнів до осмислення даного матеріалу та пошуку практичних життєвих паралелей.

Рекомендації викладачу:

До особливостей викладання даної теми слід віднести необхідність викладання не тільки і не стільки теоретичних знань, скільки формування у учнів практичних навичок та вмінь їх застосування. При цьому на основі яскравих прикладів з книг, газет, телепередач, а також певних життєвих ситуацій необхідно сформувати у школярів відповідну базу знань, а також досвід її використання, який в недалекому майбутньому буде їм конче необхідний. Ще одною особливістю даної теми є її певна складність у засвоєнні для учнів 11-12-х класів середньої школи. Тому викладачу рекомендується починати викладення з найпростіших економічних понять, пояснити учням їх природу та взаємозв’язки, що утворені між ними. А також по можливості замінювати їх простими поняттями-синонімами (суб’єкт господарської діяльності – фірма, підприємство).

3.3.1. Структура уроку.

Урок 1.

План уроку:

1. Організаційний момент 5 хв.