Дослідження спілкування в юнацькому віці

“Ваш клас існує вже давно. За час спільного життя і спілкування одне з одним, ви, мабуть, змогли непогано узнати один одного, і між вами склались певні особисті і ділові стосунки, симпатії і антипатії, повага, неповага друг до друга тощо. Будь ласка, дайте у цьому зв’язку відповідь на наступні запитання, дописавши в них свої відповіді на окремому листі паперу. Його необхідно підписати, щоб ми могли судити про те, хто і кого обирає

Кому з однокласників в першу чергу, другу і третю ти розповіси про те, як провів час в компанії друзів? (емоційне спілкування).

Хто з однокласників може вказати на твої недоліки, кого б ти послухав? (Довірче спілкування).”

Учні підписують свої листки і на кожне питання записують в суворій послідовності три прізвища. Вибір здійснюється лише із членів досліджуваного колективу.

Число виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його місце в системі особистих стосунків, іншими словами, визначає його соціометричний статус.

Листи з відповідями дослідних на запропоновані питання обробляються, і наявна в них інформація переноситься в спеціальну таблицю, яка називається соціометрична матриця. Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не вимагає значного часу (до 15 хвилин).

3.2. Аналіз результатів проведених методик.

Методика “СОС”.

Для обробки проективного матеріалу використовується описана вище система категорій (види комунікативної спрямованості). Кожній “відповіді” (частина стемів - № 1, 9, 10, 13, 22, 24, 27, 28, 29 – виконують специфічні функції та в даному контексті обробці не підлягають) на підставі зіставлення з характеристикою видів СОС присвоюється певна категорія – “Д” чи “АВ”, чи “М” і т.д. у випадку неможливості однозначно інтерпретувати ту чи іншу “відповідь” допускається приписування відразу двох категорія, а в більш неясних випадках категорія не приписується. Крім оцінки “відповідей” по категоріях (якісна оцінка), кожному з них привласнюється також і бал (від 0 до 5) – в залежності від ступеня повноти і чіткості виразності у “відповіді” даної спрямованості (кількісна оцінка). Наприклад, таке завершення стему №18 (“я намагаюсь зайняти у спілкуванні позицію…”), як “… як мені вигідна і дозволяє володіти ситуацією, не розкриваючись самому” – оцінюється як прояв М-СОС, причому одержує максимальний бал (М-5). Інший варіант “відповіді” на це ж запитання – “… рівного співрозмовника, засновану на взаємній повазі і розумінні” – одержує оцінку Д-5; варіанти “… пасивну і безконфліктну” – К-5 та “…найбільш сприятливу для співрозмовника” – як АЛ-5 і т.д. Найбільш істотний критерій для визначення виду СОС – співвідношення позицій співрозмовників з погляду їхньої рівноправності (нерівноправності), симетричності вимог і очікувань. Для більш точної оцінки проективного матеріалу по цьому питанню, важливому критерію в методиці використаний спеціальний прийом, що одержав назву “інвертований стем”. Суть його полягає в тому, що частина стемів має в списку “дзеркальну пару” – тобто та сама комунікативна ситуація, представлена в одній схемі з позиції того, хто відповідає, а в іншій – з позиції його уявного співрозмовника, причому, у списку, який диктується респонденту, “парні” стеми розташовані не поруч, а рознесені (наприклад, одну з пар складають стем №5 “Я очікую від співрозмовника…” і стем №11 “співрозмовник очікує від мене…”). “Відповіді” на парні стеми оцінюються як ціле, шляхом зіставлення обох відповідей між собою, а для додання більшої питомої ваги оцінка пари (у балах) збільшується на три. Наприклад, пари №3 “Я хотів би спілкуватись з людиною, для якої мої переживання…”, “… є близькими і вона не байдужа до них” і №15 “Те, що співрозмовник переживає…”, “…для мене байдуже, головне, щоб він про мене добре думав” – одержує в підсумку оцінку АВ-15 (пара одержує категорію АВ і максимальний бал – 5, що потроюється).

Кожна “відповідь”, таким чином, одержує певну оцінку – категорію і бал. Потім виводиться підсумкова оцінка всього протоколу, для чого додаються бали по кожній категорії окремо (враховуються як оцінки окремих стемів, так і пара). У результаті, кожен протокол одержує підсумкову оцінку у вигляді визначеної “формули” комунікативної спрямованості, приміром, Д-2, АВ-40, М-4, АЛ-0, К-8, І-12. Оскільки загальна сума балів (по всіх категоріях) для різних протоколів різна (тому що різна ступінь виразності видів спрямованості у “відповідях”, деякі стеми залишаються незавершеними тощо), то для порівняння результатів респондентів між собою абсолютні значення переводяться у відносини – у відсотках до загальної суми балів даного протоколу. Тоді підсумкова оцінка протоколу з приведеного вище приклада буде виглядати так: загальна сума балів – 66 (100%), по категоріях: Д - 3%, АВ – 61%, М – 6%, К – 0%, АЛ – 12%, І – 18%.

Для аналізу і подальшої інтерпретації результатів використовується саме “формула” в цілому, хоча в окремих випадках у протоколі можуть бути ненульові оцінки тільки по двох-трьох категоріях чи навіть (дуже рідко) – по одній. Як правило – у протоколах представлені в тій чи іншій мірі усі види комунікативної спрямованості. В той же час, звичайно, в підсумковій оцінці можна виділити тенденцію, який переважає вид СОС (в розглянутому вище прикладі добре видно авторитарну тенденцію), виявити визначену логіку розподілу балів по категоріях і т.д., - що і є предметом подальшої інтерпретації результатів, консультування респондентів і т.п.

В досліді приймали участь 27 школярів, учнів 10-х класів. Дані були занесені в таблицю.

Таблиця 1.