Вага й глибина ушкоджень залежать від виду концентрації хімічної речовини, тривалості впливу місця додатка. Менш стійки до впливу хімічних речовин слизуваті оболонки, шкірні покриви промежини й шиї, більш стійкі підошовні поверхні стіп і долоні.
Променеві опіки виникають на стороні тіла, зверненої до джерела випромінювання. Зовнішні перші ознаки променевих опіків не відповідають ступеням поразки, виявляється трохи пізніше.
Термічні опіки виникають від безпосереднього впливу на тіло полум'я, окропу, що горять і гарячих рідин та газів, розпечених металів і ін. Вага ушкодження залежить від висоти температури, що впливає, тривалості впливу, просторості поразки локалізації опіку.
Перша допомога повинна бути спрямована на припинення впливу високої температури на хворого, – погасити палаючий одяг, видалити потерпілого із зони високої температури видалити з поверхні тіла тліючий і різко нагрітий одяг. Наступне, є як найшвидше закрити опікові поверхні сухою асептичною пов'язкою для попередження інфікування опікової поверхні. Пов'язки бажано накладати стерильним бинтом чи задопомогою індивідуального пакета. Перш ніж транспортувати обпаленого в лікарню, необхідно зробити транспортну іммобілізацію.
Перша допомога при хімічних опіках залежить від виду хімічної речовини. При опіках концентрованими кислотами (крім сірчаної) поверхню опіку необхідно в плині 15-20 хв. обмивати струменем холодної води. Сірчана кислота при взаємодії з водою виділяє тепло, що може підсилити опік. Опіки, викликані лугами також необхідно промити струменем води, а потім обробити 2 % розчином оцтової чи лимонної кислоти. Після обробки накласти асептичну пов'язку. Опіки, викликані фосфором, відрізняються від опіків кислотами і лугами тим, що фосфор на повітрі спалахує й опік, виходить комбінованим – і термічним і хімічном. Обпалену частину тіла краще занурити у воду, під водою видаляють шматочки фосфору паличкою, ватою й ін. Після обмивання водою обпалену поверхню обробляють 5 % розчином мідного купоросу, потім закривають стерильною сухою пов'язкою.
ВІДМОРОЖЕННЯ
Ушкодження тканин, що настає від впливу низької температури. Причини відмороження різні і при відповідних умовах відмороження може відбутися навіть при температурі 3-7 вище нуля. Відмороженню частіше піддані дистальні відділи кінцівок, вуха, ніс. При обмороженнях спочатку відчувається почуття холоду, що переміняє потім онімінням, при якому зникають спочатку біль, а потім усяка чутливість.
Перша допомога при обмороженнях полягає в негайному зігріванні постраждалого й особливо відмороженої частини, тіла. Хворий з обмороженнями повинний бути, як найшвидше переведений у тепле приміщення. Насамперед, необхідно зігріти постраждалу частину тіла, відновити в ній кровообіг. Це досягається розтиранням відмороженої ділянки чистими руками, змоченими спиртом. Не слід розтирати й масажувати шкіру з появою набряків міхурів. Зігрівання можна проводити за допомогою теплових ванн. Після ванни й розтирання ушкоджену ділянку необхідно висушити, закрити стерильною пов'язкою й укутати чим-небудь теплим. Відморожені ділянки не можна змазувати жиром і мазями, тому що це значно затрудняє первинну обробку. Велике значення при наданні першої допомоги має захід щодо загального зігрівання потерпілого. Хворим дають гарячий чай, каву, молоко. Сприятливу дію роблять вино й горілка. Найшвидша доставка потерпілого в медичне заснування є також першою допомогою.
ШОК
Шок – дуже складна реакція організму, що виникає у відповідь на сильні подразники. Шок характеризується різким наростаючим гнобленням усіх життєвих функцій організму – діяльності центральної й нервової вегетативної системи, кровообігу, подиху, обміну речовин, функції печінки й бруньок.
Перша допомога при шоку повинна бути негайною. Насамперед, необхідно усунути причину, що викликає шок, зупинити кровотечу, і, не чекаючи приїзду машини «швидкої допомоги», почати проведення комплексу протишокових заходів. При легкому ступені шоку досить додати хворому відповідне положення, при якому його менше турбує біль, іммобілізувати ушкоджену кінцівку, зігріти хворого, дати випити небагато спирту, горілки, вина, міцного чаю чи кави.
Виведення хворого із шоку при не зупиненій кровотечі неможливо, тому необхідно швидше зупинити кровотечу – накласти джгут, що давить пов'язку. Хворого необхідно якомога швидше перевезти в стаціонар. Транспортування повинне бути вкрай обережним, щоб не заподіяти хворому нові болючі відчуття і не збільшити вагу шоку. При важкому шоку застосовують препарати гормонів – масажу серця і штучного дихання.
СОНЯЧНИЙ УДАР
Симптоми при сонячному ударі: спочатку хворий відчуває утому, головний біль. З'являються запаморочення, слабість, болі в ногах, спині, іноді блювота. Пізніше з'являється шум у вухах, потемніння в очах, задишка, серцебиття. При відсутності допомоги і при подальшому перебуванні потерпілого в тих же умовах швидко розвивається тяжкий стан, обумовлене поразкою центральної нервової системи, виникає ціаноз обличчя, найтяжка задишка, пульс стає частим і слабким. Хворий непритомніє.
Перша допомога. Хворого необхідно негайно перенести в прохолодне місце, у тінь, зняти одяг і укласти, трохи піднявши голову. Хворому створюють спокій, прохолоджують голову й область серця (обливання холодною водою, прикладання компресів із холодною водою). Однак не можна прохолоджувати швидко й різко.
Хворого необхідно рясно напоїти. Для порушення подиху добре дати понюхати нашатирний спирт, випити краплі Зеленіна, настойку травневої конвалії й ін. При порушенні подиху необхідно почати негайно штучне дихання будь-яким засобом. Транспортування хворого в стаціонар краще здійснювати в положенні лежачи.
ОРГАНІЗАЦІЯ СПРАВОЧИНСТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ
КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ
За способом фіксації
1. Письмові.
2. Графічні.
3. Фото й кіно документи.
4. Фотодокументи.
За змістом
1. Організаційно-розпорядчі.
2. Фінансово-розрахункові.
3. Постачально-збутові.
Організаційно-розпорядчі документи поділяються на групи:
а) організаційні;
б) розпорядчі;
в) довідково-інформаційні;
г) документи з кадрових питань.
За назвою:
1. Накази.
2. Положення.
3. Протоколи.
4. Розпорядження.
6. Указівки.
7. Правила.
8. Інструкції.
9. Статути.
10. Звіти.
11. Плани.
12. Службові листи.
13. Заяви.
За видами
1. Типові.
2. Трафаретні.
3. Індивідуальні.
За складністю
1. Прості.
2. Складні.
За місцем складання
1. Внутрішні.
2. Зовнішні.
За терміном виконання
1. Термінові.
2. Нетермінові.
За походженням
1. Службові.
2. Офіційно-особисті.
За гласністю
1. Звичайні.
2. Для службового користування.
3. Таємні.
4. Конфіденційні.
За юридичною силою
1. Істинні.
2. Чинні.
3. Не чинні.
4. Фальшиві.
За стадіями виготовлення
Завантажити реферат