Статистика фінансів

Купуючи акцію, необхідно вміти відрізнити ринкову ціну, за якою продавець пропонує конкретну акцію, від її реальної ціни, що відповідає розміру майбутніх дисконтованих грошових пото­ків (МДГП). Здебільшого ці відмінності невеликі, але в разі про­ведення спекулятивних операцій на фондовій біржі або під час періодів підйому чи спаду в економіці відмінності можуть става­ти значними, і їх слід уміти встановлювати.

Номінальна ціна акції зумовлена вартістю проекту, який має намір профінансувати емітент. Ринкова ціна в момент емісії встановлюється на базі МДГП із бізнес-плану. Надалі ціна акції змінюватиметься під впливом як результатів фінансово-госпо­дарської діяльності фірм, так і факторів ринку. Проте фактори ринку впливають на всі акції одного виду. А тому різниця в рів­нях цін саме й зумовлюватиметься досягнутими фірмою резуль­татами, що знайде відгук у таких показниках:

• рівень сплачуваних доходів;

• темпи приросту дивідендів;

• рівень дисконтної ставки (який береться до уваги інвестором для компенсації ризику при вкладанні коштів у цю фірму і який емітент має забезпечити).

Вплив кожного з цих факторів на ціну акції враховується так:

1. Рівень сплачуваних дивідендів:

2. Темпи приросту дивідендів:

Але найскладнішим є завдання встановлення рівня дисконтної ставки, адекватної ризику операції. Емітент цей ризик уже оці­нив, установивши відповідну дисконтну ставку при оцінюванні ефективності проектів, про що докладно йшлося раніше. Дискон­тна ставка ризику купівлі певної акції формується під впливом двох груп факторів:

1) ризику фінансового ринку в цілому;

2) ризику конкретного емітента.

Перший — диверсифікований — ризик ураховується усеред­неними показниками дохідності ринку на підставі прямо пропор­ційної залежності між дохідністю і ризиком: Другий — недивер-сифікований, притаманний емітенту — ризик вимірюється відхиленням дохідності конкретної акції порівняно з дохідністю ринку. Найпоширенішим методом, який ураховує ці два ризики, є метод МОКА — модель оцінювання капітальних активів. Позна­чимо Rs. дисконтну ставку для розрахунку ціни конкретної прос­тої акції.

Тоді

де Rf — безпечна ставка дохідності (звичайно це дохідність за державними короткотерміновими зобов'язаннями); Кm — дохід­ність ринку (установлюється за допомогою фондових індексів); β — коефіцієнт, який характеризує реакцію (чутливість) акцій на зміну ринкової ситуації;

Зауважимо проте, що Rs не є тією величиною, яку можна під­ставити у формули для обчислення реальної ціни акції. Адже вона не являє собою показник вартості капіталу, який, як уже зазнача­лося, і є тим рівнем дохідності, на який погоджується інвестор, ку­пуючи цінні папери, оскільки стосується лише частини капіталу.

Пригадаємо, що капітал фірми включає:

Зрозуміло, що необхідний рівень дохідності для кожної час­тини капіталу буде різний, а тому і вартість капіталу являтиме собою осереднений показник.

Розглянемо розрахунок і зміну вартості капіталу докладніше на умовному прикладі.

Для позиченого капіталу необхідний рівень дохідності відо­мий позичальнику наперед і записаний на самому цінному папе­рі. Для нашого прикладу це 6% за облігаціями і 10,3% за приві­лейованими акціями. Для простих акцій фірми це ставка R, яка в нашому прикладі, за розрахунками методом МОКА, дорівнює 13,4%. Той самий рівень дохідності керівництво фірми має га­рантувати і щодо нерозподіленої частини прибутку. Адже інакше акціонери вимагатимуть отримати його весь за дивідендами на акції, щоб уже самим шукати шляхи використання цих грошей з не меншою віддачею, ніж за акціями фірми.

372

Капітал фірми розподілений так:

• позичені кошти — 754 млн грн., або 45%;

• привілейовані акції — 40 млн грн., або 2%;

• власний капітал — 896 млн грн., або 53%. Виходячи з цього обчислюємо таку середньозважену вар­тість капіталу:

Це і є той рівень дисконтної ставки, який бажано використо­вувати при розрахунках реальної ціни акцій.

Прийняти рішення про продаж акцій не менш складно, ніж розв'язати проблему їх купівлі. Зміни — спільний знаменник усіх подій життя. Вони можуть впливати і впливають на цінність ін­вестицій. Це — безперечний факт, а отже, те, що варто було ку­пити минулого року, можна ще краще продати в цьому році. Зві­дси випливає важлива рекомендація кожному інвесторові: потрібно не менш як один раз на рік об'єктивно проаналізувати свої вклади і відповісти на запитання: «Якби в мене були гроші, чи купив би я цю акцію за сьогоднішніми цінами?» І в разі запе­речної відповіді слід подумати про її продаж, навіть якщо це за­вдасть збитків (особливо в такому разі).

5. Статистика кредитної діяльності

Розширення господарської самостійності підприємств карди­нально змінює характер управлінських рішень, спрямовуючи їх до вищої ефективності і результативності. Головною метою фун­кціонування підприємств стає досягнення таких фінансових ре­зультатів, які сприяють вирішенню стратегічних завдань і забез­печенню фінансової стійкості.

Результативність діяльності підприємств залежить від бага­тьох факторів, і насамперед — від ефективного використання фі­нансових ресурсів, у тому числі кредитів для здійснення поточної діяльності.

У загальному вигляді кредитні ресурси є матеріальними носі­ями економічних відносин, які виникають між суб'єктами креди­тних угод з приводу перерозподілу вартості на засадах повернен­ня, терміновості та платності.