Держава виконує свої функції, застосовуючи економічні й адміністративні методи. Вони взаємозалежні і разом з тим протилежні. Існують галузі, де застосування адміністративних методів ефективне і не суперечить ринковому механізму.
Надані державою суспільні товари покликані задовольняти колективні потреби, що неможливо вимірити в грошовій формі і які в зв'язку з цим не може зробити ринок. Суспільні товари пов'язують з одного боку, колективні потреби, з іншого боку - податкову і бюджетну політику держави. Для виробництва суспільних товарів держава здійснює оподатковування, що повинне формуватися по прогресивній шкалі. Структурі бюджетних витрат повинна відповідати структура попиту на суспільні товари.
У деяких ситуаціях ринковий механізм не може автоматично забезпечити рівновагу через зовнішні ефекти, що виникають у процесах ринкового виробництва і споживання. Держава втручається в економіку і забезпечує псевдоринкову рівновагу. Через спеціальний податок (податок Пігу) вона здійснює перерозподіл доходів на користь тих, хто несе не врахований ринком збиток. Держава втручається в ціноутворення, щоб ціна на товари і послуги враховувала зовнішні ефекти.
Вихід держави за відкреслені максимальні границі робить необхідним роздержавлення економіки. Проблема особливо актуальна для країн, що переходять від тотального одержавлення економіки до ринку. Добре зарекомендували себе такі способи роздержавлення, як приватизація власності, лібералізація ринків, оздоровлення державного сектора, створення змішаних підприємств. Одним з найважливіших переваг приватизації є антиінфляційний ефект. Для успішного проведення приватизації необхідне виконання ряду умов.
ЛІТЕРАТУРА
1. Башнянин Г.І., Л.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. Політична економія. — К., Видавицтво «Ніка-Центр Ельга», 2000.
2. Губин Е. Методы, свойства и формы государственного регулирования экономики. М., 2001.
3. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000 — 209 с.
4. Державне регулювання економіки: Огляд Законів України / Зарембо Ю.Г.– Рівне, 2001.– 163 с.
5. Куликов Л.М Основы экономической теории.Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001.
6. Макроекономічна політика / Савченко А.Г.– К., 2002.– 135 с.
7. Міжнародна економіка / Дахно І., Бовтрук Ю.– К., 2002.– 216 с.
8. Мочерний С.В. Основи економічних знань — Львов, 2000.
9. Мочерный С.В., Симоненко В.К., Секретарюк В.В., Устенко А.А. «Основы экономической теории» — К., Издательство «Знання», 2000.
10. Ревенков А. Планирование в системе государственного регулирования экономики. // Экономист. – 2001. -№8.
11. Трансформація споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці: Автореф. дис. канд. екон. наук / Гродецька Т.М.– Х., 2002.– 16 с.
12. Ходов Л.Г. Основы государственной экономической политики. М.: БЕК, 1997.
13. Чепурин М.Н. Роль государства в рыночной экономике. Киров, 1999.
14. Шамхалов Ф.И. Государство и экономика (власть и бизнес). М., 2001.
15. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень — К., 2000.
Додатки
Додаток 1.
Дерево цілей
|
условиям
|
|
Додаток 2.
Схема державного регулювання економіки