Відмінності системи визначення затрат на закордонних та вітчизняних підприємствах

змінні виторг від

затрати реалізації

повна

собівартість

збиток

Обсяг продукції

Рис.1.1 – Визначення точки критичного обсягу

Три головні лінії показують залежність змінних затрат, постійних затрат і виторгу від обсягу виробництва.

Точка К називається точкою критичного обсягу виробництва (крапка рентабельності): обсяг виробництва, при якому величина виторгу від реалізації продукції дорівнює її повної собівартості.

Цей графік і численні його модифікації використовуються при аналізі і прийнятті управлінських рішенні.

З визначення точки критичного обсягу виробництва (К) виводиться формула: (1.5)

де Зпост – величина умовно-постійних затрат у складі поточних затрат виробництва звітного періоду;

Мизд – величина маржинального доходу на одиницю продукції (різниця між ціною реалізації виробу і величиною його собівартості, що обчислена за умовно-змінними затратами).

Для забезпечення цих аналітичних розрахунків необхідно вести роздільний облік змінних і постійних затрат з підрахунком маржинального доходу по виробах.

Велике значення тут має встановлення зв'язків і пропорцій між затратами й обсягами виробництва. Використовуючи методи кореляційного і регресивного аналізу, математичної статистики, графічні методи, можна визначати форми залежності затрат від обсягу виробництва чи завантаження потужностей; будувати кошторисні рівняння, одержувати інформацію про прибутковість чи збитковість виробництва залежно від його обсягу; прогнозувати поведінку собівартості чи окремих видів затрат залежно від факторів обсягу чи потужності, тобто вирішувати стратегічні задачі керування підприємством.

Система “директ-костинг” загострює увагу керівництва підприємства на зміні маржинального доходу (суми покриття) по підприємству в цілому і по різних виробах. Вона дозволяє визначати вироби з великою рентабельністю, щоб переходити в основному на їх випуск, бо різниця між продажною ціною і сумою змінних затрат не ховається в результаті списання постійних непрямих затрат на собівартість конкретних виробів.

За рахунок скорочення статей собівартості спрощується її нормування, облік, контроль і до того ж поліпшується облік і контроль умовно-постійних, непрямих затрат, оскільки їхня сума за даний конкретний період показується в звіті про доходи окремим рядком, що демонструє їхній вплив на величину прибутку підприємства.

Основна перевага системи обліку сум покриття полягає в тому, що на основі отриманої інформації, можна приймати різні оперативні рішення з управління підприємством. У першу чергу це стосується можливостей проводити ефективну політику цін.

З обліком за системою “директ-костинг” також пов'язана можливість проведення демпінгової політики, розрахунку і вибору різних комбінацій ціни на товар і обсягів його реалізації.

За умов наявності облікових даних про обмежену собівартість і суми покриття (маржинальном доході) по виробах, можна вирішувати такі управлінські задачі, як оптимізація асортименту продукції, що випускається, доцільність прийняття додаткового замовлення за нижчими цінами, самостійне виробництво комплектуючих чи їх закупівлі, визначення оптимального розміру партії або серії продукції, вибір і заміна обладнання та інші.

Ще одне важливе достоїнство системи – це те, що обмеження собівартості продукції лише змінними затратами дозволяє спростити нормування, планування, облік і контроль шляхом різкого зменшення числа статей затрат: собівартість стає більш “доступною для огляду”, а окремі затрати – краще котролюються. Це пов’язано з тим, що зростання кількості контрольованих об'єктів спричиняє розсіювання уваги між ними і послаблює контроль.

Останнім часом спостерігається тенденція зростання питомої ваги постійних затрат. Тому підвищуються вимоги до обґрунтованості планування і нормування величин цих затрат.

“Директ-костинг” дає можливість більш оперативно контролювати постійні затрати, бо часто в процесі контролю за собівартістю використовуються нормативні (стандартні) затрати, чи гнучкі кошториси.

Використання “стандарт-кост” у “директ-костинге” встановлює норми на постійні затрати; в основі ж контролю гнучких кошторисів лежить поділ затрат на постійні і змінні.

При системі обліку повної собівартості частина нерозподіленої суми непрямих затрат переходить з одного періоду в іншій, тому контроль за ними слабкішає. “Директ-костинг” допомагає зменшити трудомісткість розподілу непрямих затрат.

Однак організація виробничого обліку за системою “директ-костинг” пов'язана з проблемами, що випливають з особливостей, що властиві цій системі:

- виникають труднощі під час поділу затрат на постійні і змінні, оскільки чисто постійних чи чисто змінних затрат не так вже багато. В основному затрати напівзмінні, а виходить, виникають труднощі з їх класифікацією. Крім того, в різних умовах ті самі затрати можуть поводитися по-різному;

- опоненти системи “директ-костингу” вважають, що постійні затрати також беруть участь у виробництві даного продукту і, отже, повинні бути включені до його собівартості. “Директ-костинг” не дає відповіді на питання, скільки коштує зроблений продукт, яка його повна собівартість. Тому потрібний додатковий розподіл умовно-постійних затрат, коли необхідно знати повну собівартість готової продукції чи незавершеного виробництва;

- проведення обліку собівартості за скороченою номенклатурою статей не відповідає вимогам нашого обліку, однією з головних задач якого до останнього часу було складання точних калькуляцій;

- необхідно в цінах, що встановлені на продукцію підприємства, забезпечувати покриття усіх затрат підприємства.

2. Характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Факел» розташовано за адресою: 86154, м. Макіївка, вул. Паркова 7. Номер посвідчення про державну реєстрацію - № 05781213. Дата видачі посвідчення – 16.08.1994 р.

Дане підприємство було створено в 1981 р. відповідно до наказу міністра вугільної промисловості №410 від 3.09.81, як підприємство з випуску засобів пожежегасіння при вугільній промисловості. Головне підприємство-розроблювач НВО «Респіратор». Відкрите акціонерне товариство «Макіївський завод «Факел» було засноване відповідно до рішення Представника Президента України в Донецькій області від 27.06.1994 р. № 341, шляхом перетворення Державного підприємства «Макіївський завод «Факел» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.93 р.