Якщо знайти сумарний прибуток за півроку, розрахований за методом “директ-костинг”, то він дорівнюватиме 53,8 тис. грн., що відповідає загальному піврічному прибутку, що був розрахований згідно з методом “стандарт-кост”. Принципове розходження між розрахунковими схемами спостерігається досить очевидно лише під час розрахунку. Отже, у кінцевому підсумку підприємство нічого не втрачає і не виграє. Яким би методом не був розрахований прибуток, його величина залишиться незмінною за певний період.
3. Рекомендації щодо використання систем обліку затрат на підприємстві
Необхідно підкреслити, що на більшості західних підприємств ані система обліку повних затрат, ані система “директ-костинг” практично не застосовуються в чистому вигляді. Для орієнтації підприємства в складних ринкових умовах потрібна різноманітна інформація, у тому числі і про собівартість, що може говорити про процес інтеграції різних аспектів, елементів управлінського (виробничого) обліку. Прикладом може служити використання елементів “директ-костинга”, що пов'язані з організацією роздільного обліку змінних і постійних затрат під час обліку повної собівартості.
Облік затрат за системою “директ-костинг” може бути організований або тільки як облік фактичних затрат, або як облік планових (нормативних) затрат, тобто в даному випадку можна говорити про інтеграцію систем “стандарт-кост” і “директ-костинг” як двох основних характеристик кожної із систем управлінського (виробничого) обліку: за повнотою затрат, що фіксуються, і за оперативністю відображення затрат.
Облік затрат за місцями виникнення може бути організований у системі рахунків бухгалтерського обліку. З цією метою для кожного місця виникнення затрат відкривається свій синтетичний рахунок. При “директ-костинге” за кожним місцем виникнення затрат можуть відкриватися два збирально-розподільчих рахунки для обліку непрямих затрат, що по закінченні звітного періоду обидва рахунки закриваються.
Окремим питанням, що потребує відповіді при використанні обліку витрат за системою “директ-костинг”, є питання про те, на яких саме підприємствах доцільно використовувати цю систему. Відповідь на це питання базується на двох перевагах методу “директ-костинг”. По-перше, це зменшення трудомісткості визначення собівартості, що забезпечує реальні переваги в організації обліку для малих підприємств. По-друге, це додаткові аналітичні можливості, що відкриває “директ-костинг”. Такі можливості можуть бути реалізовані лише шляхом створення внутрішньої системи управління собівартості, що само собою доволі дорого і пид силу тільки потужним і з фінансової точки зору стійким підприємствам. Такі системи в умовах ринкових відносин не функціонують без елементів і методів “директ-костингу”.
В наш час підприємство займається різними видами діяльності, і прибуток від цих видів діяльності може оподатковуватися за різними ставками. Такі підприємства не можуть застосовувати варіант віднесення загальногосподарських витрат безпосередньо на собівартість реалізованої продукції, а повинні в кінці звітного періоду розподіляти ці витрати пропорційно обсягу виторгу від кожного виду діяльності.
Для вітчизняних промислових підприємств можна запропонувати багатоступінчатий принцип формування маржинального доходу (суми покриття), а в кінцевому результаті й прибутку підприємства, що збільшує дієвість внутрішнього контролю за ефективністю роботи підрозділів, місць виникнення витрат підприємства, оскільки в даному випадку наявним стає внесок місця витрат даного рівня управління в формування виробничого результату.
Як відомо, на західних підприємствах для прийняття управлінських рішень використовується різноманітна інформація про собівартість. Іноді собівартість продукції за кордоном калькулюється двома методами: на основі розподілу всіх непрямих затрат і за системою “директ-костинг”. На даному етапі для вітчизняних підприємств немає необхідності вести паралельний облік двома методами. Для підприємств, що використовують “директ-костинг”, достатньо періодично (залежно від мети управління) розраховувати повну собівартість позасистемно. Як показує досвід західних країн, дані про таку собівартість придатні для прийняття рішень.
Найважливішою об’єктивною умовою використання “директ-костингу” в Україні є формування стабільної ринкової економіки, що призведе до змін вимог до бухгалтерського обліку, перш за все в напрямку підвищення його оперативності, гнучкості й аналітичності інформації, що отримується.
В області обліку затрат на виробництво підприємствами встигли накопити значний досвід, але, як правило, він носить теоретичний характер і базується на розробках західних фахівців або на застарілих “радянських” методах.
Перешкодою на шляху використання найсучаснішого досвіду в цьому напрямку залишається значна трудомісткість розрахунків собівартості виробництва продукції, і, як наслідок, низька оперативність отримання потрібних даних. Це серйозно обмежує можливості прийняття швидких і оптимальних рішень в умовах високої динаміки цін під час змін ринкової кон’юнктури.
Програми перенесення розрахунків собівартості в комп’ютер на основі електронних таблиць MS Excel, Improv Lotus або з використанням засобів типу FoxPro самі собою не вирішують проблему оперативності. До того ж власні розробки обмежують підприємство схемами обліку затрат, які склалися, що часто вступає в протиіччя з потребами розвитку підприємства, застосуванню прогресивних методів управління затратами.
Накопичений досвід автоматизації фінансово-господарської діяльності підприємств показує, що реальний ефект може принести тільки запровадження комплексної системи, що охоплює взаємодіючи служби і процеси, яка створена на основі тиражних спеціалізованих модулів. Потреби управління сучасним підприємством встановлюють достатньо високий рівень вимог до такої системи, найважливішими з яких по відношенню до управління затратами можуть бути:
- об’єднання раніше достатньо ізольованих функцій планування (техніко-економічного планування) і обліку фактичних затрат у межах єдиної інтегрованої підсистеми управління затратами;
- забезпечення інформаційної взаємодії підсистеми управління затратами з бухгалтерською системою, з одного боку, і системою планування і управління виробництвом – з іншого;
- підтримка підсистемою управління затратами як існуючих галузевих особливостей (наприклад, облік за замовленнями та за переділами, випуск супутної продукції, облік відходів), так і всього спектру методик, що застосовуються сьогодні – нормативного метода, метода "директ-костинг", АВС та ін.
Під час визначення переліку функцій підсистеми управління затратами треба в першу чергу визначити найбільш трудомісткі задачи. Перенесення їх у комп’ютер дозволить скоротити цикл розрахунку собівартості і, отже, збільшить частоту можливих перерахунків.
До таких задач можна віднести:
- ведення нормативної інформації (норми витрат матеріалів, норми часу і розцінок робіт);
- облік фактичного випуску продукції і розрахунок нормативних витрат матеріалів на плановий і фактичний випуск продукції;
Завантажити реферат