Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення

Як вже зазначалось, логічний зв'язок між реченнями мо­же мати часовий, просторовий, причинно-наслідковий та кау­зальний характер. В свою черту, мовцем може застосовуватись різна тактика організації речень в абзаці, яка забезпечує чітке викладення ідей. Тактика розміщення матеріапу "від важливішого - до менш важливого", "зліва - направо", "звер­ху - вниз" та iн. вже згадувалась нами. Серед її різновидів виділяються: І/ хронологічний або обернено-хронологічний порядок; 2/ послідовність від відомого до невідомого; З/ від причини до наслідку; 4/ від загального до конкретного чи навпаки; 5/ від проблеми до її розв"язання; 6/ від части­ни до цілого; 7/ від подібності до відмінностей тощо.

Сутність процесу діагностики мовцем логічних порушень в абзаці полягає в усвідомленні ним найадекватніших логіч­них зв"язкiв, які повинен містити в собі певний абзац у від­повідності до його задуму та логіко-структурної організації КМФ, з"ясуванні найраціональнішої тактики /чи їх певної ком­бінації/, порівняння цієї тактики з наявною в абзаці та з"ясування конкретних вад,

В свою чергу, процес виправлення вад логічної організації абзацу може містити зміну послідовності речень, їх певне комбінування, вичленування непотрібних елементів тощо. Засто­сування мовцем на попередніх етапах роботи прийомів створення моделей та схем зумовлює чітку логічну організацію послідовно­сті абзаців твору, тому даний аспект не розглядається нами де­тально.

II. Лінгвістичне формулювання твору.

Даний крок включає в себе операції урізноманітнення син­таксичних структур тексту, змін та доповнення лексики і діаг­ностики браку інформації та її доповнення.

Ці операції об"єднані нами не випадково, оскільки Їх реалізація взаємопов"язана, а послідовність не е детерміно­ваною. Наприклад, брак інформації може проявлятися у відсут­ності певних лексичних одиниць чи цілих речень. Введення таких елементів у текст може зумовити необхідність синтаксичної реорганізації суміжних речень. І навпаки, результатом уріз­номанітнення синтаксичних структур може стати заміна лексики та її доповнення.

Необхідність урізноманітнення синтаксичних структур тек­сту пов"язана, в першу чергу, зі стилістичними недоліками. Серед них можна виділити такі, як відсутність динамізму у висловлюванні /однотипність речень/ /Демиденко 1977, 18/ невиправдано довгі речення, наявність груп речень, які можуть комбінуватись у складі однієї структури тощо. Крім того, необхідно враховувати й специфіку синтаксису КМФ /Див. Табл.І, І розділ, § 2/. Ефективними засобами урізноманітнення синтак­сичних структур можна вважати введення паралельних конструк­цій, чергування простих та складних речень тощо.

Здійснення операцій зміни та доповнення лексики зумовлює­ться діагностикою відхилень від обраного стилю мовлення на рівні окремих лексичних одиниць, невиправданого повтору слів /не ключових/, недоліків лексичного зв"язку між реченнями та їх частинами та iн. Виявлення мовцем таких вад дозволяє їх усунути.

Нарешті, операція діагностики браку інформації та її доповнення передбачає перегляд тексту та введення до нього

прикладів, подій, фактів, які пригадав мовець, які можуть ілюструвати, доповнювати певні його елементи.

Три розглянуті кроки завершують етап письма та розпочина­ють етап редагування. Його метою е всебічна корекція тексту.

Кроки етапу редагування використовуються для усунення вад тексту, які мовець не помітив на попередньому етапі. Ефек­тивне здійснення цих кроків передбачає сформованнсть у студен­та вмінь та навичок ПМ, співвідносних з окремими кроками ПМ,

а також наявність бази знань. Окреслимо коротко зміст окремих кроків етапу редагування.

12. Перевірка відповідності тексту меті та адресату висловлювання.

На даному кроці передбачається, що мовець звіряє текст з поставленою метою: вносить до нього певні корективи, за допомогою яких можна усунути можливу невідповідність. Крім того, переглянувши семантичний зміст тексту та його мовне оформлення, мовець діагностує вплив, який його твір може спричинити на адресата мовлення, співвідносить його з метою твору, i як результат, підсилює його певні сторони чи вида­ляє непотрібні елементи.

ІЗ. Перевірка відповідності змісту речення, що передає основну ідею, змістові тексту.

Здійснення цього кроку передбачає співставлення мовцем

змісту тексту і основного речення, що містить основну його ідею та корегує невідповідності або у самому реченні, або у всьому тексті, в залежності від власного задуму та мети висловлювання.

14. Перевірка відповідності, логіко-структурної організації обраній КМФ та перевірка логічності у послідовності абзаців тексту.

Здійснення даного кроку зумовлюється співвіднесенням тек­сту, зокрема його абзаців, з моделлю i схемою конкретної КМФ та корекцією невідповідності змісту чи форми.

15. Перевірка стилістичної та граматичної єдності тексту.

Корекція стилістичного аспекту на даному етапі роботи но­сить переглядовий характер, оскільки вона була частково здій­снена ще на етапі письма, а, отже, основна увага тут належить граматичному аспекту. Він містить корекцію таких моментів, як єдність часових форм, їх узгодження, граматичне вираження мо­дальності тощо.

16. Перевірка адекватності підбору слів, синтаксичних структур.

Даний крок передбачає ретельний лексичний і синтаксич­ний аналіз тексту на предмет правильного, стилістичного та гра­матично зумовлєного вибору окремих слів і синтаксичних структур.

Останнім кроком етапу редагування є

17. Перевірка граматичної правильності елементів тексту, який передбачає корекцію помилок, пов"язаних з граматикою та

правописом. Як вже підкреслювалось, в процесі здійснення ПМ певні групи явищ можуть викликати у студентів початкового етапу деякі труднощі. В залежності від рівня сформованості мовної

та мовленнєвої компетенції конкретної групи перепік таких явищ може відрізнятись, раціональним шляхом виявлення труднощів, з якими зустрічається конкретна група студентів, є застосування ком­плексу текстів, який докладніше розглядатиметься нами в Розділі ІІІ.

Як вже підкреслювалось, ми не виділяємо окремих кроків для здійснення певних форм ПМ. Специфічність методичних систем навчан­ня КМФ писемного мовлення полягає у різному змісті загальних кроків при здійсненні кожної з цих форм. Наприклад, в основі кроку створення моделей та схем логіко-структурної організації КМФ лежать різні моделі та схеми, які викори­стовуються окремо при навчанні, кожної з форм.

Т,-нарешті, останнім етапом покроковоі системи навчання ПМ є етап організації зворотнього зв"язку.

Його метою є, з одного боку, задоволення комунікативної

-й^го

потреби мовця, аз іншого * самокорекція на основі реакції "співрозмовника".

Отже, зв"ясування основних питань, пов"язаних з етапами та кроками здійснення писемного мовлення, і його окремих форм, доз­воляє схематичне зображення усієї покроковоі системи у вигляді таблиці. Для підвищення рівня ілюстративності такої таблиці до її складу, на нашу думку, необхідно внести проміжні цілі, що реалізуються завдяки здійсненню кожного з кроків та основні типи вправ, призначені дня їх оволодіння студентами. Виділєння таких типів вправ найраціональніше, на нашу думку, здій­снювати за критеріями їх співвідносності з рецептивним, репродуктивним чи продуктивним характером навчальної діяльності, а також ступенем їх детермінованості /залучення опор/ /див. табл. І/.