Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення

c

j

d

i

h

e

f

g

her father was walking, gesticulating, and doing everything he had to.

j - We were shocked. All the audience applauded standing to the actors and especially to Hamlet, who appeared so self-confident and contrivant.

3. Conclusion: My parents and I were pleased with this weekend. It is not true that the theatre is unworth attention, because it is hardly possible to get such a pleasure watching TV. However, tastes differ.

Прийом використання схем КМФ на основі їх логіко-струк­турної організації доцільно застосову­вати безпосередньо перед генеруванням ідей ПМ, коли загальний зміст майбутнього твору вже усвідомлений студентом.

Специфіка використання моделей та схем КМФ полягає в тому, що всі ідеї, що генеруються і розвиваються на подальших кроках, розташовуються у відповідності до змісту моделей, а потім на основі типізованої схеми конкретної форми ПМ створюється схема твору. Елементи цієї схеми відповідають елементам вербальної моделі i, отже, ідеям, організованим за цією моделлю. Створені нами типізовані схеми КМФ формально грунтуються на прийомі «clustering», що розглядатиметься далі, схеми якого мають також назви »mind map» (Crowell, Kolba І990), «Textkarte» (Hasenkamp І995) та "карти думки" (Леонтьєв І975). Різниця між схемами вказаних прийомів полягає в тому, що так звана "карта думки"' відображає лише наявні зв"язки між певними ідеями, а схема логіко-структурної організації у поєднанні з вербальними моделями - характер інформації, яку типологічно міс­тять елементи мовленнівих форм та взаємозв"язки між цими елементами, їх посдідовність у структурі КМФ.

Результатом застосування типізованих моделей та схем логіко-структурної організації КМФ є три блоки ідей, відіб­раних за специфікою елементів типізованого змісту обраної форми ПМ та схема твору. У тому випадку, якщо мета висловлювання, вимагає певної комбінації КМФ, перед студентом постає завдання виявити домінуючу форму ПМ, усвідомити, у якій ча­стині твору елементи іншої форми повинні вводитись, та відобразити це у схемі. До виконання цього завдання можна залучити додаткову обробку інформації, організованої за типізованою моделлю. Вона може включати, наприклад, організацію ідей, що виражають етапи процесів або аргументи на користь певного положення в адекватну послідовність.

4. Генерування ідей ПМ (Generating ideas to form the text with the help of special techniques, chosen according to the main speech type).

Крок генерування ідей передбачає активізацію мнемічних та розумових процесів cтудента у визначений навчальним процесом час та в умовах, не завжди сприятливих для нього, і зумовлює доцільність оволодіння студентами відповідними прийомами прийомами.

Сутність даного кроку полягає у створенні студентом первинного «банку ідей», що складається у залежності, від КМФ, переважно з усвідомлення властивостей об"єкта, етапів та подій процесу чи життєвої ситуації, або із загальних положень, фактів тощо.

На даному етапі роботи з'ясовуються взаємозв"язки між частинами об"єкту або між ним та іншими об"єктами, етапами чи подіями процесу, досліджуються загальні тенденції явища тощо. В залеж­ності від того, якими прийомами користуватиметься студент, одержані ідеї можуть бути організовані у переліки, схеми, таблиці або вичленовуватись із спонтанно створених уривків тексту. Ми поділяємо точку зору Я.М.Колкера з приводу того, що свідоме став­лення мовця до генерування ідей та ретельне його здійснення є перед­умовою ефективності всього подальшого навчального процесу. Да­ний крок відрізняється від планування.

Переваги застосування на даному етапі роботи цього кроку в порівнянні зі створенням плану очевидні. Планування твору за своєю природою також є генеруванням ідей, проте його результати, що визначають зміст та структуру майбутнього твору, як правило, не вирізняються виваженістю і тому потребують подальшого до­опрацювання.

У сучасній методичній літературі можна зустріти ряд спе­цифічних прийомів, які інтенсифікують процес генерування ідей. Серед них «freewriting».

Прийом «freewriting» застосовується для полегшення пси­хологічних труднощів студента на початку роботи та для генерування ідей. Його сутність полягає в тому, що студенти спонтанно пишуть за даною темою протягом короткого визначеного проміжку часу. До цього виду діяльності не готуються заздалегідь, а роботи, які є результатом впровадження прийому " freewriting " не перевіряються ні викладачем, ані студентами на предмет їх гра­матичної правильності. Одержані твори використовують для акумуляції ідей. Прикладом такого твору може вважатись наступне: