Аналіз криміногенної ситуації в Україні за 2001 рік та прогноз на 2002 рік - Дипломна робота

9.6. В 2001 р. рівень зареєстрованих корисливо-насильницьких злочинів зменшився на 6%, тобто збереглась тенденція трьох попередніх років. Це скорочення обумовлене зменшенням кількості грабежів та розбійних нападів. В 2001 р. кількість грабежів з метою заволодіння індивідуальним майном громадян скоротилась на 5,4%. Кількість розбійних нападів з метою заволодіння державним або колективним майном скоротилась на 32,6%, а з метою заволодіння індивідуальним майном – на 1,7%.

Ймовірно на зменшення кількості зареєстрованих грабежів та розбоїв вплинуло розширення можливостей здобуття майна та грошей за рахунок злочинних дій ненасильницького характеру.

Слід особливо зупинитись на такому виді злочину, як вимагательство. За кримінологічними характеристиками воно може бути віднесене до злочинів корисливо-насильницького спрямування. Цей вид злочинної поведінки набув значного розповсюдження в останні роки (+1,5% в 1998 р., + 14,5% в 1999 р., в 2001 р. він дещо зменшився (-2%), але залишається значним). Він є однією з основних форм діяльності організованих злочинних угруповань. Причому слід зазначити, що досить значна частина цих посягань не реєструється через небажання потерпілих заявляти про вчинений щодо них злочин. Є підстави вважати, що вимагательство в найближчі роки буде становити дуже серйозну кримінологічну проблему.

9.7. Загальна кількість насильницьких злочинів в 2001 р. на відміну від останніх років збільшилась на 2%. Зокрема, зросла кількість зареєстрованих випадків заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень (+1,5%), умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості (+3,8), умисних вбивств (+1,3%). Зменшилась кількість згвалтувань (- 3,4%). Серйозною є проблема зростання кількості резонансних вбивств на замовлення та вбивств, скоєних групою осіб або організованою злочинною групою.

Вже відмічалось, що для насильницьких злочинів характерним є значний рівень латентності. Значна кількість потерпілих не звертаються з заявами до ОВС. Навіть повнота реєстрації умисних вбивств викликає певні сумніви. Так, кількість осіб, що зникли без вісті, в Україні постійно збільшується. В 1998 р. був оголошений розшук щодо 34694 таких осіб, а в 1999р. – 37465. В 2001 році цей показних дещо зменшився (30903осіб), однак залишається достатньо високим. Цілком обгрунтованим є припущення, що певна частина цих осіб стала жертвами вбивств.

Досить новим небезпечним способом вчинення насильницьких злочинних дій є використання вибухових речовин. В 1998 р. було скоєно 164 злочини з використанням вибухових речовин, в 1999 р. - 136, а протягом 6 місяців 2001 р. - 74. В 2001 р. найбільша кількість таких дій були скоєні в м.Києві, Донецькій області, м.Севастополі, Херсонській та Кіровоградській областях. Ці дані свідчать про певне зниження рівня контролю за обігом вибухових речовин, полегшення доступу до них з боку антисуспільних елементів. Крім того, на поширення таких злочинів впливає таке явище, як розповсюдження демонстративної злочинної поведінки, метою якою є не тільки спричинення шкоди конкретній особі, але й демонстрація сили, залякування конкурентів тощо.

Слід відмітити, що од­ним з не­бе­з­пе­ч­них чи­н­ни­ків те­н­де­н­ції зро­с­та­н­ня сту­пе­ня тя­ж­ко­с­ті по­ся­гань на­си­ль­ни­ць­ко­го та ко­ри­с­ли­во-­на­си­ль­ни­ць­ко­го ха­ра­к­те­ру є зна­ч­не пі­д­ви­ще­н­ня рі­в­ня оз­б­роє­но­с­ті зло­чи­н­ців.Хо­ча аб­со­лю­т­ні по­ка­з­ни­ки, за­фі­к­со­ва­ні офі­ці­й­ною ста­ти­с­ти­кою, ще ві­д­но­с­но не­ве­ли­кі, але те­м­пи їх зро­с­та­н­ня ви­к­ли­кають се­р­йо­з­не за­не­по­коє­н­ня.

Фа­к­то­ра­ми, які спри­я­ють по­си­ле­н­ню вка­за­ної те­н­де­н­ції, є по­с­ла­б­ле­н­ня ре­жи­му охо­ро­ни об`­є­к­тів збе­рі­га­н­ня зброї в ар­мії та ко­н­т­ро­лю за її ви­ко­ри­с­та­н­ням, пе­ре­мі­ще­н­ня в Ук­раї­ну зброї з ра­йо­нів збро­й­них ко­н­ф­лі­к­тів, ви­ни­к­не­н­ня в ос­та­н­ні ро­ки ле­га­ль­но­го та не­ле­га­ль­ного ри­н­ків зброї, які по­с­ті­й­но ро­з­ши­рюю­ть­ся. Вже в да­ний час зро­с­та­н­ня кі­ль­ко­с­ті во­г­не­па­ль­ної зброї в краї­ні не­га­ти­в­но впли­ває на кри­мі­но­ге­н­ну си­туа­цію в ці­ло­му.

На ко­ристь цьо­го ви­с­но­в­ку сві­д­чить по­с­ті­й­не зро­с­та­н­ня (в се­ре­д­ньо­му на 13,8% що­ро­ку) протягом 1993 - 1998 рр. кі­ль­ко­с­ті зло­чи­нів, по­в`­я­за­них з не­за­ко­н­ним но­сі­н­ням, збе­рі­га­н­ням, при­д­ба­н­ням, ви­го­то­в­ле­н­ням і збу­том зброї. Хоча в 1999 р. та 2001 р. відбулася зміна тенденції (відповідно -6,4% та -10,8%), вона з огляду на тривалу дію вищезазначених криміногенних факторів є нестійкою.

9.8. Простежується тенденція скорочення кількості злочинів, вчинених на вулицях та в громадських містах. Їх кількість зменшилась в 1998 р. на 13,1%, в 1999 р. на 10,1%, а в 2001 р. на 10,5%. В 2001 р. продовжує зменшуватись кількості хуліганських проявів (-11% в порівнянні з 1999 р.). Також продовжує зменшуватись частка цих злочинів від загальної злочинності. В 2001 р. вона склала лише 5%.

10. Злочинність, пов’язана з наркотиками

10.1. Од­ні­єю з на­й­більш тя­ж­ких про­б­лем ро­з­ви­т­ку кри­мі­но­ге­н­ної си­туа­ції в Ук­раї­ні є по­с­ті­й­не зро­с­та­н­ня кі­ль­ко­с­ті зло­чи­нів, по­в`­я­за­них з ви­го­то­в­ле­н­ням, при­д­ба­н­ням, збе­рі­га­н­ням, перевезенням, пе­ре­си­л­кою або збу­том на­р­ко­ти­ч­них за­со­бів. У 2001 р. їх було зареєстровано 38040, або 6,8% від за­га­ль­ної кі­ль­ко­с­ті зло­чи­нів.

Внаслідок дії вка­за­них ви­ще за­га­ль­них со­ціа­ль­но-­еко­но­мі­ч­них та со­ціа­ль­но-­пси­хо­ло­гі­ч­них фа­к­то­рів в Ук­раї­ні в ос­та­н­ні ро­ки скла­даю­ть­ся сприя­т­ли­ві умо­ви для по­ши­ре­н­ня на­р­ко­ма­нії, осо­б­ли­во се­ред мо­ло­ді.

Рівень нар­ко­ти­за­ції на­се­лен­ня зростає. У 1997-1999 рр. Укра­ї­на за цим по­ка­з­ни­ком стій­ко утри­мує дру­ге мі­с­це се­ред кра­їн СНД. Тіль­ки за офі­цій­ни­ми да­ни­ми кіль­кість осіб — не­ме­ди­ч­них спо­жи­ва­чів нар­ко­ти­ків за п‘ять остан­ніх ро­ків збіль­ши­лась удві­чі і пе­ре­ви­щи­ла 60 ти­сяч, а що­рі­ч­но ви­яв­ля­є­ть­ся та бе­ре­ть­ся на об­лік бли­зь­ко 10 ти­сяч та­ких осіб. Пе­ре­ва­ж­ну біль­шість се­ред спо­жи­ва­чів нар­ко­ти­ків (май­же 90%) ста­но­вить мо­лодь у ві­ці до 30 ро­ків (з них бли­зь­ко по­ло­ви­ни ста­но­в­лять не­по­в­но­лі­т­ні), а ко­жен тре­тій з тих, які пе­ре­бу­ва­ють на об­лі­ку, — жін­ка.

За оцін­ка­ми екс­пер­тів ре­аль­на кіль­кість не­ме­ди­ч­них спо­жи­ва­чів нар­ко­ти­ків, вра­хо­ву­ю­чи ви­со­ку ла­тен­т­ність цьо­го яви­ща, мі­ні­мум у 10-15 ра­зів біль­ша, що під­т­вер­джу­є­ть­ся і да­ни­ми со­ці­о­ло­гі­ч­них до­слі­джень, за яки­ми май­же 10% на­се­лен­ня зна­йо­мі з нар­ко­ти­ка­ми. Крім то­го, за да­ни­ми ано­ні­м­но­го опи­ту­ван­ня, що було про­ве­де­не МВС Укра­ї­ни у де­яких ве­ли­ких ВУ­Зах кра­ї­ни, до спо­жи­ван­ня нар­ко­ти­ч­них за­со­бів при­лу­чи­в­ся ко­жен дру­гий-­тре­тій сту­дент.

Не­впин­но зро­с­тає смер­т­ність осіб, які злов­жи­ва­ють нар­ко­ти­ка­ми. За п`я­ти­річ­чя кіль­кість таких смер­тей зро­с­ла більш ніж у чо­ти­ри ра­зи. В ос­но­в­но­му це осо­би, які вжи­ва­ли нар­ко­ти­ки шля­хом ін'є­к­цій, а та­ка ка­те­го­рія спо­жи­ва­чів ста­но­вить май­же 85% від їх за­галь­ної кіль­ко­с­ті. Про­б­ле­ма СНІ­Ду та­кож без­по­се­ре­д­ньо по­в'я­за­на із нар­ко­ма­ні­єю, оскільки 90% ВІЧ-­ін­фі­ко­ва­них є ін’є­к­цій­ни­ми нар­ко­ма­на­ми.