13. Рівень державного управління
13.1. Спостерігається низький рівень авторитета влади, особливо місцевої, падіння дисципліни, розповсюдження корупції. Результати практичної діяльності свідчать про неналежне відношення представників влади до виконання своїх обов’язків, недостатній рівень їх компетентності та моральні якості. Про це ж свідчать і результати опитування населення.
Досить серйозною проблемою для країни є корупція. Більше половини опитаних представників бізнесових кіл відмічають, що їм відомі випадки вирішення питань в державних органах за допомогою хабара. За оцінкою міжнародних експертів, рівень корупції в Україні є дуже високим. Корупція називається іноземними урядовцями та бізнесменами як одна з основних причин відсутності належного обсягу інвестицій в економіку країни.
Послаблення авторитету влади, розповсюдження корупції мають своїм наслідком поширення антисуспільних форм поведінки, руйнацію поваги до закону, розповсюдження злочинності, в тому числі таких її небезпечних видів як організована та економічна злочинність.
13.2. Недостатня ефективність системи державного управління, втрата належного контролю за багатьма соціально-економічними процесами проявляються в багатьох сферах суспільного життя - управлінні державним господарським комплексом, приватизації, зовнішньоекономічній діяльності. Значна кількість державних рішень приймається на основі хибної інформації або невірного аналізу, є нереальними та не виконуються. Послаблена система контролю за виконанням таких рішень.
Значна частина органів місцевого самоврядування слабо впливає на економічні та соціальні процеси на відповідних територіях. Спостерігається низький рівень знань посадовими особами вимог законодавства, недостатність контролю місцевих рад за діяльністю їх виконавчих комітетів, що нерідко створює умови для зловживань та злочинів.
Загальним недоліком значної кількості державних службовців всіх рівнів є неготовність працювати в умовах ринку, зловживання старими, адміністративними методами роботи, поширення неправових зв’язків з лобістськими групами, у тому числі - антисуспільного характеру.
14. Стан правової бази
14.1. За визнанням більшості господарників та правників економічне законодавство України має досить серйозні недоліки. Це стосується правового регулювання таких сфер як оподаткування, приватизація, зовнішньоекономічна діяльність, реєстрація суб’єктів підприємництва та контроль за їх діяльністю. Для нормотворчості в цих сферах характерна безсистемність, невиправдана множинність актів різних рівнів, наявність великої кількості прогалин, протиріч та неузгодженостей.
За оцінками правоохоронців, недоліки в економічному законодавстві досить часто створюють сприятливі умови для злочинної діяльності в сфері господарювання.
14.2. Істотним чинником впливу на криміногенну ситуацію в країні може стати прийняття нових Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України. Можна припустити, що в Кримінальному кодексі буде переважати процес декриміналізації, тобто скасування кримінальної відповідальності за ряд діянь, що не становлять великої суспільної небезпеки. Внаслідок цього кількість злочинів може зазнати досить істотного скорочення.
Що стосується Кримінально-процесуального кодексу, то його прийняття може вплинути на криміногенну ситуацію не відразу, але за характером це імовірно буде вплив, спрямований на певне скорочення рівня злочинності. Це може статися за рахунок нормативного закріплення більш обгрунтованих та диференційованих процедур розгляду заяв про злочини в залежності від ступеня їх тяжкості, встановлення нових строків проведення розслідувань тощо.
14.3. Позитивний вплив на розвиток підприємництва в цілому, і малого підприємництва зокрема, має прийняття Указів Президента України щодо дерегулювання підприємницької діяльності та встановлення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва. Прийняття цих указів має позитивне значення не тільки для розвитку економіки, але й сприяє виходу частини підприємців з тіні, зниженню рівня економічної злочинності.
Серед політико-правових факторів до криміногенних слід віднести:
- низький рівень авторитету влади, особливо місцевої, падіння дисципліни, розповсюдження корупції;
- недостатню ефективність системи державного управління, втрату контролю за багатьма соціально-економічними процесами;
- серйозні недоліки економічного законодавства України.
Антикриміногенними чинниками в цій сфері є:
- високий рівень політичної єдності в суспільстві та вагома підтримка курсу економічних реформ на президентських виборах;
- дотримання усіма політичними силами правових цивілізованих форм вирішення політичних конфліктів, утримання від екстремістських дій;
- прийняття нових Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України;
- закріплення нормативних положень щодо вдосконалення умов підприємницької діяльності та розвитку малого підприємництва.
Соціально-психологічна сфера
15. Ставлення населення до суспільства та його цінностей
15.1. В 2001 р. було зафіксоване формування в суспільстві соціального ядра, яке підтримує реформаторський курс керівництва країни, ідеологію ринкової економіки та демократичної правової держави. Підтвердженням цього факту є вибори Президента України, на яких за цей курс висловились майже 40% громадян України, що мають виборче право.
На цій підставі можна зробити висновок про поступове формування в державі певного кола ідей, навколо яких можлива консолідація суспільства, створення законослухняної більшості громадян, що є могутнім фактором оздоровлення криміногенної обстановки.
15.2. Значна частина населення, схильна до неповаги до закону, переконана, особливо молодь, у припустимості протиправної поведінки для забезпечення своїх інтересів в умовах кризи в суспільстві. За даними останніх опитувань громадської думки на перше місце серед факторів, що зумовлюють успіх в суспільстві ставляться влада (91,3% респондентів), доход (91,2%), власність (64,8%), незаконні дії (52,7%). Натомість позитивні цінності вважають дієвим засобом успіху значно менший відсоток учасників опитування. Так, на такі фактори як освіта вказали 35,6% респондентів, талант, здібності – 34,8%, професія – 30,1%.
Яскравим проявом цих настроїв є значне розповсюдження протиправних дій в сфері виробництва товарів, торгівлі, переміщення товарів через кордон. Новим явищем цього плану стали крадіжки навіть з ризиком для життя обладнання електромереж та трансформаторних будок для здобуття кольорових металів. Останнім часом внаслідок цього «бізнесу» гинуть люди, вітчизняній енергетиці завдано збитків на 15 млн. грн.
Збереження у частині громадян установки на припустимість протиправних дій з метою здобуття добробуту, створює у них досить серйозну мотивацію до вчинення злочинів і має розглядатися як фактор криміногенного характеру.
15.3. Наведені дослідницькі дані дають підстави для констатації такого негативного соціально-психологічного фактору, як зменшення у частини населення поваги до традиційних соціальних цінностей – освіти, науки, культури, професійної майстерності тощо. Так, зменшилась питома вага молоді, що працює в галузях економіки (з 17,2% від загальної кількості зайнятих у 1997 р. до 16,8% у 2001 р.).
Завантажити реферат