Правове регулювання невідкладної медичної допомоги - Дипломна робота

Після повернення на підстанцію бригада передає диспечеру карту виклику. У ній мають бути записані результати обстеження хворого, діагноз, лікування і місце госпіталізації. В лікарні бригада залишає супровідний листок швидкої допомоги із зазначенням діагнозу, проведеного лікування, часу госпіталізації. Після виписки хворого з лікувального закладу відривний талон супровідного листка повертають на підстанцію. У талоні зазначають діагноз при надходжені хворого, клінічний і заключний діагнози, кількість ліжко-днів.

Станція (відділення) швидкої медичної допомоги не видає листків непрацездатності, судово-медичних висновків, не проводить експертизу алкогольного спяніння, а також не видає ніяких довідок хворим та їх родичам за винятком усних довідок при особистому звернення населення або по телефону про місцезнаходження хворих і потерпілих, яким було надано допомогу медичним персоналом станції.

Підстанції швидкої медичної допомоги дислокуються у геометричному центрі обслуговуваної території, поблизу транспортних магістралей, з урахуванням розташування закладів, які здійснюють екстрену госпіталізацію. При цьому також беруть до уваги розташування житлових масивів, промислових і культурних центрів, місць масового скупчення людей, потоки їх руху та інші фактори.

Критеріями визначення меж зони обслуговування є довжина найдовшого маршруту (радіуса), що орієнтовно становить у міській місцевості 5 – 7 кілометрів; у сільській – 20 кілометрів, і час їзди бригади, який не перевищує відповідно 15 і 30 хвилин.

У важкодоступних районах, а також у районах з низькою густотою населення і великою протяжністю організовують обласні, крайові, республіканські центри швидкої медичної допомоги із службою санітарної авіації.

Бригади виїжджають на виклик зазвичай у складі лікаря, фельдшер, санітара. До складу спеціалізованих бригад входять лікар-спеціаліст, два середніх медичних працівники і санітар. Перевезення хворих здійснює середній медичний персонал.

Серед спеціалізованих бригад найбільше себе виправдовують бригади інтенсивної терапії (БІТ), які є полівалентними або багатопрофільними за своєю діяльністю, оскільки надають невідкладну допомогу при гострих захворюваннях, отруєннях і травмах.

На станціях швидкої допомоги є також бригади, що займаються лише перевезенням.

Штати виїзних бригад станцій швидкої медичної допомоги розраховуються виходячи з цілодобового обчислення з розрахунку на 10 тисяч жителів: для міст з населенням до 100 тисяч чоловік – 0,6 бригади; від 100 до 500 тисяч чоловік – 0,5 бригади; понад 500 тисяч чоловік – 0,6 бригади; у позакатегорійних - 0,7 бригади. На підставі цього розрахунку та місячної норми робочого часу розробляється графік чергувань бригад.

Вся робота загальнолінійних і спеціалізованих бригад документується. Облік та аналіз діяльності здійснює кабінет медичної статистики станції або лікарні, обєднаної зі станцією.

Відповідальні особи самостійних станцій швидкої медичної допомоги лікувально-профілактичних закладів, які мають у своєму складі відділення швидкої медичної допомоги, об’єднань швидкої медичної допомоги, що мають у своєму складі станції, незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності заповнюють форму дерхавної статистичної звітності №22 “Звіт станції (відділення, обєднання) швидкої медичної допомоги за 20 рік”.1

Звіт подається станціями, відділеннями, лікарнями швидкої медичної допомоги системи Міністерства охорони здоров’я головному лікарю центральної районної(міської) лікарні; інші лікувально-профілактичні заклади незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності – Головному управлінню статистики в АРК, обласному, Київському та Севастопольському міським управлінням статистики за місцезнаходженням і своїй вищій організації 5 січня після звітного року.

Головний лікар центральної рацонної (міської) лікарні зведений звіт подає до Міністерства охорони здоров’я АРК, органу управління охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у термін, встановлений наказом відповідного органу управління охорони здоров’я.

Міністерство охорони здоров’я АРК, органи управління охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій зведений звіт подають Головному управлінню статистики в АРК, обласному, Київському та Севастопольському міським управлінням статистики та МОЗ України в термін, установлений наказом МОЗ України.

МОЗ України зведений звіт по Україні та регіонах подає Державному комітету статистики України 17 березня.

Режим роботи пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги визначається органом (установою) охорони здоров’я залежно від потреби та обсягу роботи, але не більше:

1. Лікар терапевт – з розрахунку 1-н цілодобовий пост на 30 тисяч дорослого населення.

2. Лікар педіатр – з розрахунку 1-н цілодобовий пост на 20 тисяч дитячого населення.

3. Фельдшер (медсестра) по отриманню викликів (диспечер) – 1-н цілодобовий пост на пункті (відділенні).

4. Водій – 2,2 ставки на кожну автомашину невідкладної медичної допомоги на дому.

1. На посаду лікаря терапевта пункта (відділення) медичної допомоги на дому дорослому населенню призначається лікар, що пройшов спеціальну підготовку по наданню екстреної допомоги і має стаж роботи по спеціальності не менше 3-х років.

До кола обовязків лікаря терапевта входять:

· Надавати необхідну медичну допомогу хворим на дому при гострих і загостреннях хронічних захворювань, а також всім, хто звернувся безпосередньо на пункт;

· Володіти сучасними методами діагностики і лікування невідкладних станів, вміти користуватися наявною апаратурою;

· Працювати по затвердженому графіку. У вільний від викликів час перебувати в приміщенні пункта (відділення) без права покидати його;

· Перевіряти комплектність медичної сумки перед початком роботи;

· При отриманні виклику негайно виїжджати для його виконання;

· Діяти швидко і кваліфіковано при наданні медичної допомоги хворим;

· Рекомендувати хворому медикаменти для початку лікування до приходу дільночного лікаря;

· Негайно оповіщати службу екстреної ситуації і керівництво поліклініки при виявленні інфекційних хвороб;

· Вирішити питання про госпіталізацію залежно від стану хворого і госпіталізувати його через станцію (відділення) швидкої медичної допомоги;

· При відмові хворого від госпіталізації забезпечити активне спостереження за його станом і надання йому невідкладної медичної допомоги на весь період до передачі хворого під нагляд іншого лікаря;

· Повідомити диспечеру пункта ( відділення) швидкої медичної допомоги по телефону про закінчення обслуговування виклику і при наявності чергових викликів – прийняти їх до виконання;

· Здати по закінченні роботи медичну карту амбулаторного хворого, заповнену під час виклику;

· Систематично підвищувати свою кваліфікацію і удосконалювати професійні знання;

· Активно брати участь в роботі поліклініки в частині проведення санітарно-просвітницької роботи, в роботі із шкідливими звичками, по зниженню захворюваності і смертності населення, яке обслуговується.