Марія Заньковецька

Дата адреса — 1906 рік, 2 квітня.

А скільки таких «діл» зосталося без усякої реєстрації 1 Про це знала тільки вона.

Так гармонійно в житті Заньковецької поєднувались хвилюючі «слова», що потрясали серця слухачів із сце­ни театру, з благородними ділами, про які знали лише вона та ті люди чи групи людей, яких вони стосувались.

Все робилось тихо, без шуму, без найменшого натяку на яку-небудь рекламу, до котрої вона ніде й ніколи не вдавалася.

І хіба не образливо, коли називали її «наша Сара Бернар», яка була не тільки «королевою сцени», але й «царицею реклами» .

Напередодні приїзду Сари Бернар обов'язково у відповідній пресі з'являлися різні «сенсації», наприклад,, що «Сара Бернар «возить з собою прирученого тигра, який захищає її від надокучливих відвідувачів». Або: «Сара Бернар робить такі успіхи в живопису, що навіть має намір після гастролей залишити театр і віддатися виключно мистецтву фарб і пензля . її картини, вистав­лені в паризькому салоні, були розкуплені в одній день по дуже високій ціні» .

А картини писали безробітні паризькі художники, які з радістю ставили під своїми етюдами ім'я знамени­тої актриси. Звичайно, за певну, хоч і скромну суму .

Заньковецька була навіть проти того, щоб на афі­шах її прізвище друкувалося як-небудь особливим ве­ликим шрифтом.

Ії світле ім'я не потребувало реклами. Такою вона пройшла свій важкий тернистий шлях слави. Такою збе­рігають ЇЇ образ у своєму серці її сучасники . В ореолі цієї слави ім'я її живе в наших театрах, які свято шанують світлі заповіти геніальної артистки, благородної людини і полум'яної громадянки своєї батьківщини.

ВИСНОВОК

Дослідивши вплив Марії Костянти­нівни на театральне мистецтво, її особисте життя, драматургію, сценічний образ, я дійшла висновку, що тільки одного навчання у школах мистецтва не достатньо для досягнення таких високих успіхів. Треба мати талант, який би дав змогу розпоряджатися своїми почуттями, емоціями.

В кожній галузі мистецтва є свій гігант. Так в українській літературі Тарас Григорович Шевченко, в театральному житті таким гігантом є Марія Заньковецька.

Раніше я думала, що у акторів досить легке життя. Що у них ніколи не буває проблем. Та дослідивши життя та творчій шлях Марії Костянти­нівни зрозуміло, що це зовсім не так. За своє життя їй пришлюся знести велику кількість перепон, витримувати дуже багато образ, тим самим підірвавши своє здоров’я. Та все одно вона залишалась дуже доброю, чуйною людиною. Змалку вона дуже любила простий народ і ця любов залишилась у її серці до кінця життя.

Гадаю, що моя науково - дослідницька робота надасть змогу багатьом учням і вчителям детальніше дізнатися про „найкращу з кращих” - Марію Костянти­нівну Заньковецьку.

Нехай же в пам’яті нашого народу вічно живе спомин про цю акторку. З прапором боротьби за щастя свого народу вона виступила на подвиг у найжорстокіші часи царського свавілля.

Список використаної літератури.

1. М.К.Заньковецька (1860-1934) К.-Х. 1937;

2. Вінок спогадів про Заньковецьку.

3. П’ять великих акторів української сцени. Париж 1955;

4. Дурилі С. Марія Заньковецька, К. 1995;

5. Чоговец В. „Життя і сцена”. К. 1956.