Віктор Янукович – холодна кольорова гамма (блакитний, бузковий, білий), що символізує поміркованість, розсудливість і чистоту, невелика кількість фраз-ідентифікаторів („Тому що”, „Вибір 2004”), велика кількість гасел, відсутність музичних символів.
Отже, концепція виборчої кампанії Віктора Ющенка була виваженішою. Команда Віктора Януковича не створила такого бренду, який міг би згуртовувати навколо себе тисячну аудиторію простими і зрозумілими гаслами, музичними фразами, візуальною атрибутикою.
2) Технології проведення масових акцій. Найдорожча і найскладніша з точки зору реалізації передвиборча технологія максимально використовувалася у ході виборчого процесу 2004 року на Україні.
Команди обох кандидатів окрім безпосередніх візитів політиків до населених пунктів країни організували додаткові промо-тури музичних виконавців.
На підтримку Віктора Ющенка згуртувалися переважно українські рок-музиканти Олег Скрипка і "ВВ", "Плач Єремії", "Океан Ельзи", "Мандри", представники так званих неформатних музичних стилів - "Танок на майдані Конго", Росава, Тартак, а також виконавці інших стилів (Тарас Петриненко, Ніна Матвієнко, Іван Гаврилюк, Оксана Білозір,
Олександр Пономарьов, Марія Бурмака). Усі артисти без виключення співали українською. Безперечно, кампанія опозиційного кандидата могла б і не бути настільки успішною, якби не участь у турі двох груп, що можуть зібрати повний стадіон у будь-якому місті України – Океану Ельзи та ВВ, оскільки звичайні зустрічі кандидата із народом ніколи не користувалися популярністю серед населення України. Віктор Ющенко приймав участь у всіх масових акціях в рамках туру „Пісні свободи”. Сценарій шоу було побудовано таким чином, щоб кульмінація концертної програми виконавця припадала на відповідне інформаційне кодування. Таких кульмінацій за час концерту могло бути 3-4 і більше.
Кожна масова акція на підтримку В. Ющенка передбачала конвергенцію усіх засобів впливу на свідомість та підсвідомість глядача: зі сцени постійно лунали гасла, неодноразово повторювалося прізвище кандидата, на декораціях було зображено кандидата, його ім’я, а також фрази-ідентифікатори, публіці роздавали помаранчеві кульки, парасольки, канцтовари і сувеніри із символікою кампанії.
Акція масової непокори на Майдані Незалежності (після оголошення результатів третього туру) – прототип концерту „Пісні свободи”, що було організовано у кращих традиціях передвиборчого шоу. Єдиними відмінними рисами акції стали прямі включення на ТБ, висока зацікавленість відвідувачів, широкий часовий діапазон проведення (що у свою чергу змінює „формат” зустрічі), залучення рекордної кількості музичних виконавців, політичних та інших діячів України. Можливо саме тому, Помаранчева Революція мала значний успіх
Концертні тури у підтримку Віктора Януковича були організовані також на високому рівні. До агітації на користь даного кандидата було залучено набагато більше зірок естради, не лише українських, але і російських та білоруських. Українські виконавці (Алібі, Альона Вінницька, Наталя Могилевська, Ірина Білик, Ані Лорак, Каріна Плай, "Грін Грей", "Скрябін", Таїсія Повалій, Валентина Степова, Ян Табачник, Ірина Шинкарук, „Друга ріка”, Андрій Князь), а також улюблена група російського президента В. Путіна „Любе”, відвідали усі обласні центри на тер.України в рамках туру „Молодь – Проти! Молодь – за!”, російські виконавці (Йосип Кобзон, Філіп Кіркоров, Клара Новікова, Надія Бабкіна, Наташа Корольова, Лоліта, Олександр Морозов, Олександр Малінін, ”Отпетые мошенники”, Ірина Салтикова, „Балаган Лімітед”, Валерій Меладзе, Діма Білан тощо) гастролювали іншим маршрутом і співали переважно у невеликих містах в рамках туру „Ми діти твої, Україно!”. Серія окремих концертів „З любов’ю до України” у вибраних містах зібрала як російських, так і українських виконавців.
Серед досягнень команди Януковича – введення інтерактивних технологій під час концертних виступів (організація телемостів, миттєва трансляція інтерв’ю на великих екранах, проведення конкурсів).
Головною помилкою організаторів турів на підтримку В. Януковича стала неправильна вікова політика, тобто відсутність чіткої цільової аудиторії туру „Ми діти твої, Україно!”. Концерти проводилися за принципом: чим більше співаків, тим краще. Контингент артистів, що приймали участь у кмапанії „Молодь – Проти! Молодь – за!”, також часто-густо не відповідав смакам сучасної молоді.
Як повідомляє офіційний сайт Віктора Януковича, за час проведення передвиборчої кампанії концерти відвідали більше 500 000 громадян. Акції на підтримку В. Ющенка (до третього туру) відвідали приблизно 700 000 людей.
Отже, результативність музичних мітингів на підтримку Януковича була набагато нижчою, ніж у головного конкурента – Віктора Андрійовича.
3) Технології змагального процесу. Теледебати вперше проводилися на Україні. І хоча як передвиборча технологія, дебати напередодні другого туру не спрацювали, але раунд напередодні третього – став прикладом справжньої політичної дуелі. Після численних опитувань соціологічні організації прийшли до висновку: виборці Януковича були впевнені, що переміг саме їх кандидат, а прихильники Ющенка вважали, що перевага за представником опозиції. Та очевидним став факт, що Віктор Ющенко обрав вигіднішу стратегію, розмірковуючи над економікою країни не лише з позицій політика і банкіра, але і звичайного громадянина своєї держави, якого так само хвилює подорожчання картоплі, сала і навіть підгузників (адже В. Ющенко – батько маленьких дітей).
Громадськість побачила людину, яка намагається зрозуміти проблеми загалу. Отже, для Віктора Ющенка дебати стали чудовою нагодою постати перед багатомільйонною аудиторією у розробленому талановитими політтехнологами іміджі.
4) Рекламні технології. Відео-реклама (на ТБ, в Інтернеті) та аудіо-реклама (радіо). Рекламні технології широко використовувалися на 1 етапі проведення передвиборчих кампаній. Штаби обох кандидатів залучили до проведення інформаційної кампанії провідних вітчизняних рекламістів.
Рекламні ролики Віктор Ющенка відповідали обраній його штабом концепції передвиборчої кампанії (відповідний візуальний та аудіо-супровід). Інформативність роликів не обмежувалася гаслами і фразами-ідентифікаторами. Аудіо та відео ряд містив обіцянки, що одноразова допомога при народженні дитини складатиме 8 000 грн., служба в армії скоротиться на 1 рік, рівень мінімальної зарплати буде вдвічі вищий за прожитковий мінімум тощо. Головна обіцянка Віктора Андрійовича – бандити сидітимуть в тюрмах – викликала неоднозначну реакцію глядачів, але, безперечно, вважається вдалим кроком. Найчастіше ролики Ющенка містили кадри із мітингів на його підтримку, обличчя простих людей, які мріють про благополуччя своєї країни, рідше згадувалося політичне минуле. Отже, акцент робився саме на побутових проблемах простих громадян. Це знову підкреслює близькість образу Віктора Ющенка до народу.
Серед інших рекламних технологій – безкоштовне розповсюдження штабом Ющенка помаранчевої символіки, друкованої продукції (наприклад, книги „Вірю в Україну” та кишенькової передвиборчої програми кандидата), зйомка телепередач (документальний фільм про родину Віктора Андрійовича, що транслювався на телеканалі ICTV), а також численні плакати, якими були обклеєні усі міста України. Оригінальним кроком у виборчій кампанії на 3 етапі став випуск збірки „Пісні Помаранчевої Революції”, що іще більше привернуло увагу молоді до подій навколо виборів.
Завантажити реферат