Дисциплінарна відповідальність юристів

в) загальні правила поведінки працівників органів внутрішніх справ поза службою, а також норм етикету, що пред'являються до них.

До об'єктивного боку дисциплінарних проступків відносять як ос­новні елементи - протиправні дії або бездіяльність (дії працівника, про­типравні, суспільне шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і спричиненою шкодою), так і додаткові (факультативні) - предмет пося­гання, обстановку протиправного діяння, місце, спосіб, умови скоєння правопорушення.

Суб'єкт дисциплінарного проступку - це працівник, який скоїв винну, протиправну дію або бездіяльність, що порушує вимоги держав­ної дисципліни. Основні ознаки суб'єкта дисциплінарного проступку: він повинен виконувати певні службові функції, перебувати в певних право­відносинах з конкретним підрозділом, органом внутрішніх справ, нести відповідальність за наслідки, що виникли в результаті правопорушення.

Суб'єктивний бік дисциплінарного проступку створюють елементи, що характеризують психічне ставлення правопорушника до своєї проти­правної поведінки (дії або бездіяльності) та її можливих шкідливих на­слідків (результатів). Однією з обов'язкових умов, необхідних для того, щоб порушення обов'язків оперативно-службової діяльності потягло за собою накладання дисциплінарного стягнення, виступає провина особи, котра скоїла дане правопорушення. Провина працівника може виража­тися у формі умислу, коли він усвідомлює протиправність скоєного дис­циплінарного проступку, передбачає його суспільно шкідливі наслідки й бажає (прямий умисел) або свідомо припускає (непрямий умисел) на­стання цих наслідків, і у формі необережності, коли порушник дисцип­ліни передбачає можливість настання суспільно шкідливих наслідків свого проступку, але легковажно сподівається на їх попередження (са­мовпевненість) або хоча й не передбачає настання таких наслідків, але зобов'язаний і може їх передбачати (необхідність}.

Залежно від тяжкості й шкідливих наслідків дисциплінарні просту­пки працівників органів внутрішніх справ класифікуються на:

а) дисциплінарні проступки, що характеризуються як злочин Г такі, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність;

б) дисциплінарні проступки, що виявилися в невиконанні чи нена­лежному виконанні своїх основних службових обов'язків, що потягли за собою шкоду державним або громадським інтересам громадян, а також у наданні громадянам не передбачених законом пільг (недбале ставлен­ня до службових обов'язків, зловживання по службі, перебільшення своїх прав і т.п.);

в) дисциплінарні проступки, що не потягли спричинення шкоди державним або особистим об'єктам чи забезпеченим законом інтересам громадян, або надання громадянам не передбачених законом пільг;

г) дрібні порушення й упущення по службі, що не вплинули на хід роботи підрозділів і органів внутрішніх справ.

5. Зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ.

Умовами, що сприяють зміцненню дисципліни в органах внутрішніх справ, і засобами, за допомогою яких її забезпечують, є соці­альні вирішальні і постійно діючі чинники, що впливають на всі сторони громадського і державного життя, у тому числі і на правоохоронну, опе­ративно-службову, організаційну діяльність ОВС. До них насамперед варто віднести сформовані в суспільстві виробничі відносини, наявність і характер соціальних причин порушень законності і державної дисцип­ліни. Рівень загальної і спеціальної фахової освіти сприяє постійному підвищенню загальної і правової культури працівників, свідомості і розуміння важливості цілей і завдань, що створює необхідні умови для свідомого дотримання вимог дисципліни.

Працівник органів внутрішніх справ здійснює різноманітну за ха­рактером діяльність з охорони громадського порядку, захисту особистих прав громадян, виконує визначені функції, покладені на нього за поса­дою, несе персональну відповідальність перед державою і суспільством за результати своєї роботи. Від того, як працівник ОВС підходить до виконання своїх прав і службових обов'язків, залежить ефективність роботи підрозділу, служби, органу внутрішніх справ.

Дотримання працівником ОВС своїх прав і обов'язків по виконан­ню службової діяльності забезпечується нормами як адміністративного, так і трудового права. Цим пояснюється той факт, що правові норми, які регулюють дисципліну праці, одночасно регулюють поведінку праців­ників органів внутрішніх справ у процесі здійснення ними службових повноважень, тобто службову дисципліну. Можна сказати, що службова дисципліна - це обов'язкова складова частина трудової дисципліни пра­цівника ОВС.

Зміцнення службової дисципліни залежить і від правильного поєд­нання й застосування методів її забезпечення, їх застосування здійснює­ться за допомогою організаційних заходів, інформаційних, виховних і спеціальних правових засобів. До норм, що визначають методи забезпе­чення службової дисципліни відносять:

Ø норми, що регламентують комплектування кадрів в ОВС;

Ø норми, що встановлюють форми й методи контролю за дотри­манням службової дисципліни;

Ø норми, що закріплюють форми переконання й виховання свідо­мої дисципліни.

Правові норми, що регламентують питання комплектування кадрів, можна поєднати в три групи, що відповідають закріпленим в Інструкції про відбір кандидатів на службу в ОВС України, у положенні «Про про­ходження служби» та в інших нормативних документах. Це норми, що визначають, по-перше, умови вступу на службу в ОВС; по-друге, норми, що встановлюють правовий статус кожної посади в органах внутрішніх справ, визначають її організаційні положення, обсяг повноважень; по-третє, норми, що регламентують порядок оформлення й припинення службових відносин.

6. Методи контролю службової дисципліни.

Форми й методи контролю й перевірки виконання прав і обов'язків працівниками ОВС визначають, які органи здійснюють контроль (орга­ни державної влади, органи управління, представники громадськості та ін.), зміст контрольної діяльності (загальний або спеціальний контроль), регламентують характер відносин між тими, хто перевіряє, і тими, кого перевіряють (внутрішній та зовнішній контроль), встановлюють, на якій стадії діяльності підконтрольного об'єкта може проводитися перевірка (попередній, поточний або наступний контроль), регулюють методи контролю (перевірка виконання, інструктування, обстеження та ін.).

Найважливішим методом забезпечення службової дисципліни про­довжує залишатися виховна робота серед особового складу. Норми пра­ва, які закріплюють норми виховання свідомої дисципліни серед особо­вого складу, поділяються на норми, що визначають форми правового, морального, громадянського, естетичного виховання, що встановлюють форми розвитку змагальності серед особового складу, підбиття його підсумків.

До норм, що сприяють забезпеченню службової дисципліни, відно­сять норми, що регламентують заходи заохочення працівників органів внутрішніх справ. Вони висловлюють схвалення, визнання й позитивну оцінку роботи тих, хто заслуговує на заохочення. Норми, що визначають досягнення в роботі, поділяються на такі: