Дисциплінарна відповідальність юристів

У різноманітних галузях діяльності дисципліна виявляється по-різному, що дає можливість диференціювати її за низкою ознак, у тому числі і за галузевою. Галузеві види дисципліни (військова, службова в органах внутрішніх справ, транспортна), тісно пов'язані з певними галу­зями управління, регулюють суспільні відносини у визначеній сфері, мають властиву правову характеристику. Найважливіші вимоги галузе­вих видів дисципліни містяться, як правило, у відповідних дисциплінар­них статутах. Оскільки такі статути не вичерпують всього змісту вимог дисципліни, тому що відповідають тільки на питання про те, як необхід­но нести службу, містять розпорядження, що конкретно треба робити, яким є конкретний зміст діяльності посадової особи, то дисциплінарні норми можуть міститися і в інших нормативних актах: у наказах, інстру­кціях, настановах.

2. Притягнення до дисциплінарної відповідальності юристів.

За вчинення посадового або іншого проступку юрист-практик (суддя, адвокат, нотаріус та ін.) несе відповідальність згідно з чинним законодавством при дотриманні встановлених гарантій його недоторканності. Дисциплінарна відповідальність працівників юридичної служби будь-якого профілю наступає у випадку порушення ними дисциплінарних статутів, учинення дисциплінарних проступків. Всі сфери юридичної діяльності мають визначені режими притягнення працівників до відпові­дальності.

Відповідальність юристів може бути загальною або по­в'язаною з професійною діяльністю. Загальна відповідальність (юридична, моральна тощо) має непрофе­сійний характер і наступає на загальних підставах. Дисциплінарна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, до якої юрист[1] притягується за вчинення дисциплінарного проступку, тобто за порушення:

Ø законодавства при виконанні професійних функцій;

Ø присяги, яка їм прийнята;

Ø вимог статуту відповідного об'єднання юристів.

За вчинений дисциплінарний проступок до юристів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:

Ø попередження;

Ø догана;

Ø пониження кваліфікаційного класу;

Ø пониження у посаді та звільнення з посади;

Ø зупинення на певний строк дії свідоцтва (ліцензії) про право на заняття приватною юридичною практичною діяльністю або його анулювання.

За порушення вимог деонтологічних кодексів (кодексів честі, раритетів, канонів етики тощо) передбачається дисцип­лінарна відповідальність, що визначається кваліфікаційними комісіями професійних об'єднань юристів. При цьому врахо­вуються всі обставини зробленого проступку, його вага і зби­ток, заподіяний престижу професії. Проступком, що ганьбить честь і гідність юриста-професіонала, признається така дія або бездіяльність, що хоча і не є злочинною, але за своїм характе­ром несумісна з високим званням судді, адвоката, нотаріуса, слі­дчого та ін. За вчинення такого проступку кваліфікаційна комі­сія (колегія) може припинити повноваження юриста (судді, ад­воката, нотаріуса) у порядку, що передбачається законом.

Так, закон передбачає, що підставою юридичної (дисцип­лінарної) відповідальностіє вчинення дисциплінарного про­ступку — протиправної, винної (навмисної або необережної) дії або бездіяльності — зазіханні на службову дисципліну в держав­ному органі внаслідок невиконання або неналежного виконан­ня своїх службових обов'язків; порушенні заборон і обмежень, зловживанні правами; вчиненні проступку, що ганьбить його як державного службовця і дискредитує орган, де він працює.

До загальних правил притягнення юристів до дисциплінарної відповідальності відносяться такі:

Ø за кожний дисциплінарний проступок накладається лише одне дисциплінарне стягнення;

Ø дисциплінарне стягнення до юриста застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не беручи до уваги час тимчасової непрацездатності або перебування його у відпустці;

Ø якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення юриста не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення;

Ø дисциплінарне стягнення може бути достроково знято відповідною комісією;

Ø рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржене вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, вищо­му державному органу або в судовому порядку. Так, рішення про накладення стягнення адвокатові може бути оскаржене протягом 3 місяців у Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури або в судовому порядку. Вища кваліфікаційна комісія адвокату­ри розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі[2].

Ø якщо юристом не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки, то скасування або зміна рішення, яке прийняв юрист, неви­знання його дій або неприйняття доказів, тлумачень норматив­но-правових актів не тягнуть за собою його дисциплінарної відповідальності.

За дисциплінарні проступки, які потягли за собою істотні негативні наслідки приватні юристи можуть бути позбавлені права на здійснення професійних повноважень, а юристи-державні посадові особи звільнені з посади, наприклад, суддю[3] може бути звільнено з посади в порядку дисциплінарного провадження за неналежне виконання обов'язків, якщо до нього раніше застосо­вувались дисциплінарні стягнення; грубе порушення службових обов'язків; вчинення аморального проступку, не сумісного з зайняттям посади судці; порушення вимог, передбачених статтею 5 Закону України «Про статус суддів»; з підстав, передбачених пунктами 4, 5 та 7 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Питання про дисциплінарну відповідальність юристів вирі­шуються, як правило, кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями. Наприклад, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України. У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комі­сії з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчені-юристи та народні депутати.

Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної від­повідальності приймається відкритим голосуванням двома трети­нами голосів від загальної кількості членів палати[4]. Рішення на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвока­тури[5], яка утворюється при Кабінеті Міністрів України. До її складу входять по одному представнику від кожної кваліфіка­ційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.

Скарги щодо рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів розглядаються Вищою Радою юстиції[6], яка також вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад, чи розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, а також здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.