Для цього насамперед необхідно чітко визначити правовий статус Державних службовців, які працюють в органах внутрішніх справ.
Державний службовець, що працює в органах внутрішніх справ — це громадянин, який виконує певну службову функцію на професійній основі, займає певну посаду в системі правоохоронних органів держави і наділяється и зв'язку з цим відповідними посадовими повноваженнями, є частиною особового складу державного апарату, діє від імені і за дорученням держави з метою практичного виконання завдань правоохоронної діяльності, отримуючи плату за працю, і користується встановленими для нього пільгами.
Державні службовці складають апарат відповідного органу внутрішніх справ, діяльність котрого є процес їх праці. Але для ефективного функціонування будь-якої соціальної спільноти, в тому числі і колективу державного органу, необхідна відповідальна організованість і дисципліна, що є умовою організації всякої колективної праці.
Тому необхідно визнати специфіку дисципліни пращі державних службовців - службової дисципліни, як спеціальної категорії трудового права України, яка обумовлює і специфіку дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ.
Отже, дисципліна в органах внутрішніх справ України - це встановлена для співробітників цих органів трудова дисципліна, яка полягає в виконанні загальних та спеціальних обов'язків, дотриманні прав та обмежень, встановлених Конституцією і законодавством України, статутами, нормативними актами МВС України, контрактами, наказами начальників органів внутрішніх справ, що видаються в межах їх повноважень.
Список використаної літератури:
1) Бандурка О. М., Скакун О. Ф. Юридична деонтологія. — Харків: видавництво НУВС, 2002. – 336 с.
2) Бандурка О. М., Соболєв В. О. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ. — Харків: Видавництво університету внутрішніх справ, 2000. — 480 с.
3) Венедиктов В. С. Щодо змісту функцій юридичної відповідальності органів внутрішніх справ України. // Право і безпека. — 2003. — № 3. — т. 2. — с. 7–11.
4) Городянко С. В. Дотримання дисципліни рядового та начальницького складу як умова підвищення безпеки їх службово–професійної діяльності. // Право і безпека. — 2004. — № 1. — т. 3. — с. 72.
5) Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія. —
Київ: ВІРА–Р, 1999.
6) Кобзін Д. О. Дисципліна в ОВС. Взаємодія правових та соціально-психологічних факторів. // Вісник УніВС. — 1999. — № 5. — с. 236.
7) Комзюк А. Т. Застосування заходів дисциплінарного впливу до працівників органів внутрішніх справ, які вчинили адміністративні проступки. // Вісник НУВС. — 1999. — № 8. — с. 101–104.
8) Кудря О. А., Гузьман О. А. Проблема дотримання дисципліни співробітниками органів внутрішніх справ: тендерний аспект аналізу. // Актуальні проблеми сучасної науки і правоохоронної діяльності: мат. Х науково-практичної конференції курсантів та слухачів 30 травня 2003 року. — 2003. — с. 212–213.
9) Кузніченко О. Матеріальна відповідальність працівників органів внутрішніх справ: її правове регулювання. // Право України. — 2001. — № 1. — с. 77–80.
10) Макарова О. Дисципліна в міліції — правопорядок в державі. // Юридичний вісник України. — 2002. — № 13, 30 березня — 5 квітня. — с. 14.
11) Осадчий В., Савченко А. Міліція також «ходить» під законом. // Урядовий кур’єр. — 2002. — № 42, 2 березня. — с. 7.
12) Самохин Н. В. Некоторые аспекты административно–юрисдикционных полномочий милиции. // Матеріали науково-практичної конференції. — 2002. — ч. 2. — с. 27–29.
13) Синявська О. Ю. Особливості службової дисципліни особового складу органів внутрішніх справ. // Вісник НУВС. — 2002. — № 19. — с.250–254.
14) Синявська О. Ю. Принципи дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ України. // Вісник НУВС. — 2000. — № 10. — с.88–93.
15) Хавронюк М. І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність. — Київ: Атіка, 2003. – 240 с.
16) Щербина В. І. Питання вдосконалення дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ України. // Вісник УніВС. — 1997. — № 2. — с. 225.
17) Яровий С. М. Сутність та загальна діяльність органів внутрішніх справ щодо профілактики правопорушень. // Право і безпека. — 2004. — № 32. — с. 128–130.
Список нормативно–правових актів:
1) Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ від 29.07.91.
2) Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 8. — ст. 56.
3) Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 9. — ст. 62.
4) Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 № 3425-ХІІ. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 39. — ст. 383.
5) Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 25. — ст. 146.
6) Закон України «Про державну службу» від 16.12.93. № 3723–XII. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — ст. 490.
7) Закон України «Про міліцію» від 20.12.90. № 565-XII. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — ст. 20.
8) Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури від 5.05.1993р. із змінами і доповненнями від 27.01.1999 р. та 30.09.1999 р.
9) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.91
[1] Стаття 31. «Підстави дисциплінарної відповідальності суддів», стаття 32. «Види дисциплінарних стягнень», стаття 36. «Строки для застосування і зняття дисциплінарного стягнення» Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ; Стаття 16. «Дисциплінарна відповідальність адвоката» Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ; Стаття 21. «Відповідальність державного нотаріуса» Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 № 3425-ХІІ.
[2] Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури від 5.05.1993 р. із змінами і доповненнями від 27.01.1999 р. та 30.09.1999 р.
[3] Стаття 37. «Звільнення судді з посади» Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХП.
[4] Стаття 13. «Кваліфікаційне-дисциплінарні комісії адвокатури та їх повноваження» Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року
№ 2887-ХП.
[5] Стаття 14. «Вища кваліфікаційна комісія адвокатури» Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ.
[6] Стаття 3. «Повноваження Вищої ради юстиції» Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР.
[7] Закон України «Про державну службу» від 16.12.93. № 3723–XII. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — ст. 490.
[8] Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ від 29.07.91.
[9] Закон України «Про міліцію» від 20.12.90. № 565-XII. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — ст. 20.