Як стало відомо, соціальна дезадаптація проявляється в порушенні норм моралі і права, в асоціальних формах поведінки і деформації системи внутрішньої регуляції, референтних і ціннісних орієнтацій, соціальних установок. При соціальній дузадаптації мова йде про порушення процесу соціального розвитку, соціалізації індивіда, коли є порушення як функціональної, так і змістовної сторони соціалізації.
Вивчаючи проблему дезадаптації, не можна обійти феномена дисоціалізації людини як негативного результату її існування в соціумі.
Дисоціализація - це втрата індивідом, з яких-небудь причин, соціального досвіду, що відбивається на його життєдіяльності і можливості самореалізації в соціальному середовищі.
Процес дисоціалізації передбачає, що на певній стадії нормальної соціалізації особи виддувається її деяка деформація (людина попадає під вплив негативного мікросередовища), результатом якої є руйнування попередніх позитивних норм і цінностей і засвоєння антигромадських зразків поведінки. Отже, дисоціалізація – зворотний до соціалізації процес, який характеризується відчуженням особи (на певному етапі розвитку) від основної маси людей.
Дисоціалізація особистості має багато причин, які залежать від конкретної особи і ситуації в якій вона опинилася. Причини дисоціалізації можуть бути найрізноманітніші: тривала хвороба, відпустка, психічний розлад, ізоляція, зниження доходів, вікові зміни і тому подібне.
Розкривши питання дезадаптації та дисоціалізації людини, стає зрозумілим те, що всі особи з даними проявами потребують сторонньої допомоги кваліфікованого спеціаліста з адаптації та реадаптації. Звісно кожна особа потребує різну кількість допомоги – одним досить лише консультування для попередження дезадаптації та дисоціалізації, а до інших необхідно приміняти чи не весь набір адаптивних методик. Але чітко зрозуміло одне, що до кожної групи клієнтів (і до кожного особисто) слід підходити індивідуально, щоб якнайточніше виявити шкідливі фактори і причини дезадаптації. Тільки керуючись таким принципом є можливість повернути індивіда до повної соціалізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антонян Ю.М., Верещагин В.А., Калманов Г.Б. Тюремная субкультура и нейтрализация ее негативных проявлений // Государство и право. - 1996. - № 10;
2. Березин Ф.Б.Психическая и физиологическая адаптация человека. Л.: Наука,1988.-268 с.;
3. Блэкборн Р. Психология криминального поведения. – СПб.: „Питер”, 2004. – 496 с.;
4. Бохонкова Ю. Можливості корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації // Соціальна психологія. -2005. -№ 2. - С. 45-54;
5. Гарбузов В. И. Нервные дети: Советы врача. – Л.: Медицина, 1990. – 176 с.;
6. Дикая Л.Г.Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования /Л.Г.Дикая,А.В.Махнач //Психологический журнал.-1996.-Т.17,№ 3.-С.137 -148.;
7. Захаров А. И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка: 3-е изд., испр – СПб: Союз, 1997. – 224 с.;
8. Зотова О.И., Кряжева И.К., Деякі аспекти соціально-психологічної адаптації особи. У кн.: Психологічні механізми регуляції соціальної поведінки. М., 1979, с.222.;
9. Капська А.Й. Соціальна педагогіка: Підручник. 4-те вид. виправ. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 488 с.;
10. Клименко А., Румынина В. «Обществознание: Учеб. пособие для школьников ст. кл. и поступающих в вузы»: Дрофа; Москва; 2004. – 228 c.;
11. Кокун О.М. Психофізіологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літе-ратури, 2006. – 184 с.;
12. Кузьменко Т.М. Соціологія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 320 с.;
13. Маклаков А.Г.Личностный адаптационный потенциал:его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях /А.Г.Маклаков //Психологический журнал.-2001.-Т.22,№ 1.-С.23-29;
14. Максименко С.О. Адаптація дитини до школи: [Збірник]. – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 110 с.;
15. Питлюк-Смеречинська О.Д. Особливості ціннісної сфери злочинців в умовах пенітенціарного впливу / Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - Київ, 2003. - Т. 5, ч. 7. - С. 121-124;
16. Питлюк-Смеречинська О.Д. Особистісна динаміка та репрезентація в свідомості переживання реалізованості в процесі адаптації в умовах позбавлення волі / Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - Київ, 2004. - Т. 6, ч. 5. - С. 261-269;
17. Реан А. А. Психология адаптации личности: Анализ. Теория. Практика. -СПб.: Прайм-Еврознак, 2006. -479 с.;
18. Торчинская Е.Е.Ценностно-смысловые образования личности в адаптации к хроническому стрессу /Е.Е. Торчинская //Психологический журнал.-2001.-Т.22, № 2. - C.23-35;
19. Тхостов О. Ш., Сурнов К. Г. Вплив сучасних технологій на розвиток особистості і формування патологічних форм адаптації : зворотна сторона соціалізації (рус.) // Психологічний журнал. — М.: Видавництво Інституту Психології, 2005. — Т. 26. — № 6;
20. Чаплигін А. Соціальна реадаптація у життєвій перспективі // соціальна психологія. – 2004. - №5 (7) – с. 20-24.
03.10.2011 р. Литвиненко Юлія _
Завантажити реферат