Роль, місце та сутність стратегічного планування в системі управління сучасною діловою організацією

У випадку децентралізації в процесі встановлення цілей приймають участь наряду з верхнім рівнем й низькі рівні організації. Існують дві схеми децентралізованого встановлення цілей. При одній - процес встановлення цілей проходить зверху вниз. Декомпозиція цілей відбувається слідуючим чином: кожний з нижчестоячих рівнів в організації визначає свої цілі, виходячи з того, які цілі були встановлені для більш високого рівня. Друга схема припускає, що процес встановлення цілей проходить знизу вверх. В такому випадку нижчестоячі рівні встановлюють собі цілі, які служать основою для встановлення цілей слідуючого, більш високого рівня.

Для різних підходів к встановленню цілей характерне існування суттєвих відмінностей. Однак загальною вимогою до встановлення цілей є те, що вирішуюча роль у всіх випадках повинна належати вищому керівництву.

З точки зору логіки виконання дій привстановленні цілей, можно вважати, що процес цілеутворення в організації складається з трьох слідуючих одна за одною стадій:

I. відбувається осмислення результатів аналізу середовища,

II. розробка відповідної місії,

III. безпосередньо розробляються цілі організації.

3.5. Обмеження стратегічного планування.

Можливості планування підприємства обмежені рядом об'єктивних і суб'єктивних причин. Найбільш важливими серед них є:

– Невизначеність ринкового середовища. Будь-яка економічна організація, будь то західна фирма чи українське підприємство, у своїй діяльності неминуче зіштовхується з невизначеністю. Фірми не мають достатні дані про своє сьогодення і майбутнє, вони не в змозі вгадати всі зміни, що можуть бути і відбутися в ринковому середовищі. Планування і є одним зі способів “прояснення” внутрішніх і зовнішніх умов діяльності.

– Витрати планування. Межа планування визначена і величиною витрат, що затрачуються на організацію і здійснення планування. Одним з найбільш істотних недоліків планової діяльності є необхідність додаткових витрат на:

-дослідження;

-організацію підрозділу планування;

-залучення додаткового персоналу.

Мова йде про ті дефіцитні засоби, що могли б бути використані для рішення інших важливих економічних задач. Якщо говорити про негрошові витрати, планування вимагає ще однієї найважливішої категорії – витрат часу – також дефіцитного і дуже обмеженого ресурсу.

– Масштаби діяльності фірми. Масштаби діяльності фірми обмежують чи, навпаки, розширюють можливості планування в організації. Переваги планування належать великим фірмам, тому що вони мають необхідний потенціал для того щоб передбачати своє майбутнє:

*у них вище фінансові можливості;

*вони у своїй більшості займаються серйозними науковими і проектними розробками;

*вони мають висококваліфікований персонал і в стані залучати таких же висококваліфікованих фахівців з боку і т.д.

Великі фірми, як правило, мають у своєму складі спеціальні планові підрозділи. Разом з тим навіть солідні економічні організації для визначення планових стратегій найчастіше звертаються до зовнішніх консультантів, що спеціалізується на питаннях планування

– Специфіка українського ринку. Вплив недосконалостей нашого ринку на перспективи їхнього використання у вітчизняній економіці є загальною рисою, що обмежує широке застосування прогресивних форм планування в російському бізнесі. До факторів, що обмежують використання планування у вітчизняних умовах, відносяться:

¸ надмірно високий ступінь невизначеності на російському ринку, обумовлений триваючими глобальними змінами і колізіями у всіх сферах громадського життя: економічної, політичний, соціальної, духовної й ін. (непередбачуваність таких змін знижує масштаби й обрії планування й утрудняє складання плану хоча б на 3 роки вперед);

¸ низький рівень нагромадження капіталу в українських економічних організаціях, що не дозволяє здійснювати ефективні витрати на організацію планування;

¸ відсутність ефективних юридичних і етичних норм, що регулюють поводження підприємців. Відсутність культури вітчизняного ринку.

3. Реалізація стратегічного планування.

3.1. Етапи стратегічного планування.

Стратегічне планування включає в себе шість основних аспектів:

1. зовнішній аналіз;

2. внутрішній аналіз;

3. місія;

4. визначення цілей;

5. розробка плану дій;

6. оцінка результатів.

Аналіз внутрішнього середовища. Аналіз середовища організації - це процес визначення критично важливих елементів внутрішнього і зовнішнього середовища, що можуть вплинути на здатність фірми до досягнення своїх цілей. Аналіз середовища виконує ряд важливих функцій у діяльності фірми:

· з погляду стратегічного планування поліпшує облік найбільш важливих факторів, що впливають на економічну організацію і її майбутнє;

· з погляду політики фірми допомагає їй створити про себе найбільш сприятливе враження;

· з погляду поточної діяльності забезпечує інформацією, необхідною для найкращого виконання робочих функцій.

Процес аналізу організаційного середовища починається з визначення основних елементів внутрішнього і зовнішнього простору фірми. Після того, як ці елементи визначені, фірма виділяє ті з них, що є для неї найбільш важливими: їх називають “критичними крапками”. Потім фірма збирає необхідну інформацію про критичні крапки.

Середовище кожної організації можна визначити як сукупність трьох сфер –внутрішнього середовища, робітничого середовища, загального середовища. Внутрішнє середовище організації містить у собі наступні основні елементи: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційна структура.

На початковому етапі фірма визначає межі аналізу середовища. На встановлення таких меж впливають 3 основних фактори:

· число і характер критичних крапок, тобто найбільш значимих елементів середовища, змінюються від організації до організації;

· аналіз середовища обмежений тимчасовими рамками: у короткому періоді фірма в багатьох випадках може зосередитися тільки на тих елементах, що критично впливають на її поточні функції, тобто на елементах робітничого середовища, у тривалому періоді у фірми з'являтися можливість досліджувати загальний характер зовнішнього середовища;

· плідний аналіз можливий тільки в тому випадку, коли фірма зуміла визначити специфіку елемента, його унікальний характер.

Коли визначені найбільш значимі фактори середовища організації, необхідно одержати про них усю можливу інформацію. Але перш ніж приступити до пошуку інформації, фірма повинна визначити коло питань по кожному зі значимих елементів внутрішнього середовища.

Ознаки, що характеризують внутрішнє середовище: