В прикладі 5 висування питального речення на перше місце використовується тільки як стилістичний прийом. Друге розповідне речення приєднує до питання на відповідь, а лише уточнення .
Зустрічаються конструкції моделі Р + П , в яких питання висувається на перше місце , щоб мотивувати значення наступної розповідної частини .
Такі речення містять умовно-наслідкові відносини . Умова виражається у вигляді питання . Перше речення, якщо взяти його окремо , містить справжнє питання , комунікативно відкриту структуру , яка повинна бути завершена відповіддю :
Vous voulez savoir qui c’est ? je vous le dirai , c’est vous [Arsene Lupin; 90 ].
Отже ,питання у різнокомунікативних БСР займає початкову позицію : а) коли питання є зв’язаним з емоційно-експресивними особливостями , і співрозмовник , що ставить це питання на перше місце , немовби закликає другого співрозмовника до роздумів та формування свого висновку; б) у безсполучникових складних комплексах з умовно-наслідковими відносинами . При цьому комунікативна різниця між предикативними частинами комплексу стає більш слабкою ( Мінкін , 1974 ; 84 ).
У розповідно-питальних реченнях з постпозицією питання можуть бути різні змістові відносини . Представниками простішого типу БСР з дієсловами мовлення в розповідній частині є структури з прямою мовою.
Le baron s’avanca vers Lupin et lui dit toujours avec le meme flegme : “ Qui etes-vous ?” Lupin eclata de rire “ Quel interet cela peut-il avoir en l’occurrence ? “ [ Arsene Lupin ; 92 ].
У таких конструкціях перше речення є семантично незавершеним і шукає опору в другому реченні .
Іноді роздуми автора розповіді , оформлені у вигляді питання прямої мови , виражають його занепокоєність діями героїв або своїми власними .
1. Il pensa a leur dialogue a l’oree du bois : est-ce qu’il n’etait pas ridicule de la juger comme une creature du diable , est-ce qu’une veritable sorciere eut pleure ? [ Clavel. Saison; 111 ].
2. Je ne sais pas , en verite , pourquoi l’homme tient tant a la vie ; que trouve-t-il dans cette insipide succession des nuits et des jours , des hivers et des printemps ? [ Tillier. Mon oncle; 19 ].
Такі речення являють собою невласно-пряму мову . Зовні вони оформлені за типом прямої мови , але за змістом не є такими і частіше над усе відображують позицію автора , його ставлення до ситуації, що склалася .
У наведених вище прикладах автор немов запрошує свого читача до дискусії про життя. Після питання він дає свій варіант відповіді на нього :
Toujours le meme ciel , le meme soleil ; toujours les memes pres et les memes champs jaunes ; toujours les memes discours de la couronne[Tillier. Mon oncle; 19 ].
Питальні речення , що входять до конструкції невласно-прямої мови , звичайно не потребують безпосередньої відповіді , тому що вони або не адресовані конкретній людині, або адресовані читачеві , з яким автор встановлює зв’язок і робить свідком подій, що відбуваються .
A douze ans il a attaque ses parents en justice pour obtenir le droit de s’en separer legalement.Un proces etonnant et detonant:jusqu’ou doit aller la protection de l’enfant,jusqu’ou la defense de la famille?[ Le point; 30 ].
В художній літературі та в мовленні можна зустріти БСР
“ переривчастої структури “ ( Мінкін , 1974; 89 ) . У змістовому та структурному плані ці речення є більш незалежними , ніж частини безсполучникового комплексу повного засобу вираження .
Depuis deux ans…deja deux ans ! savez-vous ce que c’est? nous vivions affubles d’hypocrisie et de loques …[ Bazin. Vipere ; 50 ].
В даному прикладі питання в середині безсполучникового комплексу з переривчастою структурою може розглядатися як питальне речення , а також як використане для привернення уваги за типом “ entendez-vous? voyez-vous? “ Якщо аналізувати цей варіант функції питального речення ,то наведений комплекс не є БСР типу Р + П,а розповідним безсполучниковим складним реченням.
Цікавим є варіант типу Р + П , в якому міститься додаток – іменник з узагальнюючим значенням .
Et votre alezan brule? je suis bien etonne de ne point le voir la ; serait-il indispose , par hasard? [ Bazin. Vipere; 70].
У подібних реченнях простежуються підрядні атрибутивні відносини . У вище наведеному безсполучниковому розповідно-питальному реченні спостерігається присутність відносно-визначальної підрядності , при якій головне речення семантично залежить від підрядного , а підрядне граматично залежить від головного .
У складному реченні , як і в простому , атрибутивні підрядні та апозитивні відносини розрізняються на основі принципу синтаксичної ієрархії – рівноваги . Без цієї синтаксичної рівноваги неможливо встановити апозицію між реченнями :
Il est vrai que j’etais devant lui ; il commence a me craindre : quel scandale ce petit meneur ne pourrait-il point declancher ? [Bazin.Vipere; 82 ].
У даному БСР типу Р + П апозицію між головним та підрядним реченнями характеризує займенниковий зворот першої частини складної єдності . Питання пов’язано з повідомленням , яке містить розповідне речення , і є прямим наслідком його фактів .
1. Il me vient une excellente idee ; auriez-vous une place vacante dans votre musique ? [ Tillier. Mon oncle; 89 ].
2. Il lui jeta un regard plein d’etincelles : est-ce que tu me refuserais cela par hasard ? [ Tillier. Mon oncle; 97 ].
В усіх трьох вище наведених прикладах вживання Conditionel само по собі вказує на підрядний зв’язок у БСР, а дієслова , вжиті в Conditionel , мають модальні значення ( в першому прикладі- загадковості, в другому і третьому – можливості ).
Reste tout de meme un vrai mystere : comment cet indecrottable provincial tant raille et tant critique , a-t-il pu tenir dix ans a la tete de son pays ?[Le point;49 ].
У даному БСР в детермінації припустимої відповіді бере участь значення питальної цілеспрямованості , зміст попереднього питанню речення . У наведеному прикладі частини безсполучникового комплексу знаходяться у відносинах змістової ієрархії .
Il y a un quart d’heure j’ai mis la lettre a la poste , vous ne l’avez probablement pas recue ? [ Tillier. Mon oncle; 213 ].
В цьому реченні спостерігаємо модальну рівновагу різнокомунікативних частин . Дієслова-присудки розповідного і питального речення мають модальне значення можливості і вжиті в одному часі .
Можна зробити висновок, що розподіл модальних значень не залежить від змістових відносин між частинами різнокомунікативних БСР. Наявність модального дієслова-присудка в детермінації припустимої відповіді на питання БСР має свої особливості . При ієрархічній змістовій залежності модальне значення можливості розповідного речення значно впливає на характер можливої відповіді .
В межах дійсного способу різниця в значенні часових форм дієслів-присудків може підкреслювати певні змістові відносини між різнокомунікативними частинами БСР :
Vous voyez , votre fille dort d’un tranquille sommeil , etes-vous satisfait a present [ Tillier. Mon oncle; 230 ].
Завантажити реферат