Поняття та класифікація юридичних наук

Наявність владних повноважень означає, що орган держави здатний встановлювати обов’язкові правила поведінки, тобто юридичні норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановлених законом засобів їх здійснення.

Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.

До загальних ознак можна віднести:

1. Всі органи держави, що створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;

2. Мають державно-владні повноваження;

3. Діють у встановленому порядку;

4. Взаємопов’язані відносинами субординації;

5. Всі разом створюють одну цілісну систему що називається апаратом держави.

Специфічними рисами, тобто такими, що відокремлюють державні органи від недержавних і організацій, слід вважати:

1. Формування їх безпосередньо державою чи виборцями і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;

2. Виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку повноважень, видів і форм діяльності;

3. Наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;

4. Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.

27. Класифікація органів держави.

Органи держави класифікують по шести основним критеріям:

I. За роллю і місцем в системі державного апарату:

- первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;

- вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.

II. За напрямком та змістом діяльності:

- органи державної влади;

- глава держави;

- органи державного управління;

- судові органи;

- контрольно-наглядові органи.

III. За способом утворення:

- ті, що обираються;

- ті, що призначаються;

- ті, що передаються у спадок.

IV. За часом функціонування:

- постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;

- тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.

V. За складом та способом прийняття рішень:

- єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;

- колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.

VI. За територією, на яку поширюються рішення:

- центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;

- місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;

- локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.

Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.

Законодавчі:

- обираються населенням;

- здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;

- діють колегіально;

- мають виключні повноваження (ст 93 КУ).

Виконавчі:

- здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;

- здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;

- приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;

- складають систему вищих центральних та місцевих органів;

- функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).

Судові:

- здійснюють особливу діяльність – правосуддя;

- незалежні і підкорюються тільки закону;

- приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);

- діють в особливих процесуальних формах;

- їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.

28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.

Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.

Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.

Спільні риси:

1. Виконують функції по управлінню суспільством;

2. Передбачені законодавчо;

3. Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;

4. Мають нормативно закріплену компетенцію;

5. Діють у чітко визначеній сфері;

6. Формуються у встановленому законом порядку;

7. Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.

Відмінні риси: