Організація,планування та управління маркетингом у фірмі "Пролісок"

3. Зниження експлуатаційних витрат.

4. Мінімізація термінів поставки товарів.

5. Створення розгалуженої мережі збуту і сервісу.

6. Підвищення рівня дизайну.

7. Використання сучасної упаковки.

Відповідно до товарів чи послуг, якими фірма збирається оперувати на

ринку, необхідно зазначити конкретні шляхи підвищення їх конкурентоспро­- можності, які планується розробляти і впроваджувати.

3.4. Основні напрямки цінової політики

Ціна - стратегічно важливий ринковий інструмент. За допомогою ціни і

Мал. 3.1. Види життєвих циклів товарів і послуг:

1 - традиційний; 2 - мода; 3 - захоплення

4 - ностальгія; 5 - сезонний

на її основі здійснюється обмін товарів. Цілеспрямована цінова політика в мар­кетингу полягає в тому, щоб: встановити ціни на свої товари і змінювати їх в залежності від ситуації на ринку; отримати намічений обсяг прибутку; відпові­сти на дії конкурентів. Формування цін - складний процес, оскільки фактори ціноутворення достатньо динамічні, підвладні впливу інших факторів і вимага­ють керуючої дії з боку економічних суб‘єктів.

В країнах з розвиненою економікою використовуються різні ціни, які диктуються співвідношенням між попитом і пропозицією:

1.Ціна виробництва: складається з суми витрат виробництва і серед­нього прибутку.

2.Ціна пропозиції: офіційна пропозиція продавця, визначена в офорті, без скидки.

3.Ціна базисна: попередньо узгоджена ціна між покупцем і продавцем, яка є основою для визначення реальної ціни із скидками і націнками в залежно­сті від кон‘юнктури ринку.

4.Ціна купівлі-продажу: ціна, зазначена в контракті про поставку то­вару.

5.Оптова ціна: застосовується при поставках великих партій товарів торгівельними і промисловими підприємствами.

6.Роздрібна ціна: застосовується для продажу товарів споживачам в роздріб.

7.Монопольна ціна: встановлюється монополіями вище чи нижче ціни виробництва.

8.Номінальна ціна: публікується в прейскурантах, довідниках, біржових документах.

9.Прейскурантна ціна: вказується на цінових бірках, етикет­ках, публікується в каталогах і бланках замовлень ділерів.

10.Договірні ціни: оформляються протоколом, який підписує керівник підприємства-виготовлювача після узгодження з підприємством-замовником.

Договірні ціни широко поширені в Україні. Методика їх визначення ди­ференціюється в залежності від ступеню новизни виробу. На модернізовану продукцію оптові ціни встановлюються з використанням нормативно-парамет­ричних методів, виходячи з оптових цін аналогів і нормативних вартісних оці­нок з приплат (знижок) за зміну споживчих властивостей [8]:

. (3.2)

де Ц2 - лімітна ціна нового або модернізованого виробу; Ц1 - ціна аналога за прейскурантом; В1 і В2 - показники роботи аналога і нового виробу (показники якості); 0,85 - коефіцієнт, який зумовлює, що зростання лімітної ціни виробу не повинен перевищувати 85% зростання параметра якості.

Договірна ціна на нову продукцію, яка не має прямого аналогу, визнача­ється формулою:

. (3.3)

де ЦП - ціна прейскуранта; ЦНП - ціна нижньої межі, що визначається як сума нормативної собівартості і нормативного прибутку; ЕР - ціна розпо­дільчого економічного ефекту; КЕ - коефіцієнт врахування в ціні розподільчого економі­чного ефекту - приймається за 0,5. При встановленні договірних цін КЕ ви­значається за погодженням сторін.

Підприємство визначає загальну цінову політику, включаючи в інтегро­вану систему окремі рішення: взаємозв‘язок цін на товари, частоту викорис­тання спеціальних знижок і зміни ціни, співвідношення цін з конкурентами і т.п.

Найбільш поширений метод розробки загальної цінової політики - ба­гатоетапний підхід до встановлення цін.

1-й етап: визначення попиту на товари, у тому числі показників еластич­ного попиту щодо цін за кожною групою товарів; визначення можливостей по­купця оплатити даний товар і його передбачувану ціну.

2-й етап: вибір для підприємства найбільш вигідної ціни, яка забезпечить максимальний рівень граничного прибутку; підрахунок повних витрат для на­ходження орієнтованої ціни.

3-й етап: визначення рівня цін товару і її структури на основі порівняння з аналогами конкурентів; корегування ціни з врахуванням можливостей реакції на неї конкурентів. Ігнорування цієї обставини може призвести до поразки ці­нової політики фірми.

4-й етап: визначення верхньої і нижньої межі ціни, а також можливих границь і умов зниження ціни; залежності ціни від стадії життєвого циклу то­вару.

5-й етап: визначення співвідношення цін між товарами і їх модифікаці­ями; встановлення обмеженого числа конкретних цін; визначення ціни на дода­ткові і допоміжні товари; встановлення ціни на вироби, які доповнюють основні товари (запчастини, елементи живлення і т.п.).

6-й етап: розробка тактики цін: обчислення різноманітних варіантів зни­жок - надбавок в залежності від певних позитивних і негативних умов покупки.

7-й етап: визначення контрактної ціни, залишаючи резерв для уторгову­вання; встановлення експортної ціни товару; визначення валюти ціни і валюти платежу та страхування від валютних ризиків.

При формуванні цінової політики слід чітко визначитися з можливими ціновими знижками, яких у світовій практиці нараховується близько 20 видів. Найбільш поширені такі види знижок:

Загальна або проста являє собою знижку з прейскурантної або довідкової ціни.

Бонусна знижка, або знижка на обіг, надається постійним покупцям в за­лежності від досягнутого обігу продаж протягом року.

Прогресивна знижка надається покупцеві за кількість, обсяг покупки або за серійність.

Сезонна знижка надається за придбання товарів до або після активного сезону його продажу.

Товарообмінна знижка за повернення старого, раніше купленого у даній фірмі товару, в рахунок придбання у неї нового.

Експортна знижка надається під час продажу товарів на експорт або на­ступного вивезення його з країни.

Функціональні знижки надають службам товаропросування за вико­нання певних функцій з продажу, складування, зберігання і ведення обліку.

Спеціальнізнижки надаються тим покупцям, у яких продавець найбільш зацікавлений, а також постійним покупцям (привілейовані знижки).

Приховані знижки надаються у вигляді надання безкоштовних послуг, відпуску великої кількості безплатних зразків і т.п.

Складнізнижки, що поєднують водночас різні знижки.

Менш поширені націнки, які можуть бути встановлені за підвищену якість, за більш гнучку і термінову поставку.

В курсовій роботі потрібно чітко сформувати цінову політику, зазначи­вши: види цін, які будуть використовуватись; договірну ціну; загальну цінову політику, вказавши можливі цінові знижки і націнки.