Організація роботи ресторану категорії “Люкс”

Стіл сервірують десертними тарілками та подають ніж або фруктове приладдя.

Полуниці подають з плодоніжками у вимитому вигляді в скляних салатницях (порціонованими) або у багатопорційних (кришталевих салатницях) при колектив­ному замовленні та на бенкетах. Суниці подають у креманках порціонованими-. Так само подають ожину, малину, червону смородину, аґрус. Для споживання кладуть чайні ложки.

Фрукти подають охолодженими до температури 10 °С, без ознак псуття, по­шкоджень і привабливого зовнішнього вигляду. Для подавання підбирають фрукти невеликих розмірів (по одному на гостя). Великі китиці винограду розрізають ножицями на малі суцвіття і складають у вазу як одне ціле. Плід граната розділяють на 2-4 частини. Ананас викладають цілим, а перед споживанням вирізають серцевину довгим ножем,-ріжуть на дольки і подають на тарелях. Диню та кавун попередньо миють, витирають, ріжуть на малі скибочки і подають у кришталевих або порцелянових тарелях.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗБИРАННЯ ВИКОРИСТАНОГО ПОСУДУ ТА ПРИБИРАННЯ СТОЛА

У процесі обслуговування офіціант повинен швидко готувати стіл для подавання чергової страви, вчасно збирати використаний посуд та приладдя і замінювати їх при потребі на чисті. Для цього офіціант бере в ліву руку чисту тарілку з приладдям. Підійшовши до гостя з правої сторони знімає використаний посуд і кладе його в ліву руку під чистий. Знявши правою рукою чистий набір, подає його справа.

При обслуговуванні групи гостей заміну краще проводити в парі з іншим офі­ціантом. Один офіціант збирає двотарілковим або тритарілковим способом використані куверти, а другий слідом розставляє чисті. При індивідуальній формі обслуговуван­ня ці операції проробляє один офіціант у цій же послідовності, але з більшими витратами часу.

При збиранні використаного посуду офіціанту слід дотримуватися таких правил:

1. Працювати максимально тихо та злагоджено.

2. Збирати використаний посуд (куверти) тільки з правої сторони.

3. Не збирати тарілок з рук гостей.

4. Не збирати використаний посуд або предмети через стіл.

5. Не створювати незручностей гостям.

6. Предмети, що впали, піднімати після подавання чистих.

7. Не реагувати на падіння тарілок або посуду на підлогу під час перенесення. Зробити це після обслуговування гостей.

2. Механізм створення підприємства громадського харчування.

1. Вибір ідеї та виду діяльності.

Створення власного підприємства – це завжди надзвичайно складна справа та величезний ризик. Все це вимагає великої сили волі, затрат енергії, цілеспрямованості. Людина, яка вирішила зайнятись власним бізнесом повинна проаналізувати не тільки свої можливості, а і відповідальність за функціонування та розвиток свого підприємства.

Вихідною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, яка закладена в її основу. Це може бути ідея нового продукту(оригінальна), так і традиційна. Джерелами нових ідей можуть бути: досвід у цій сфері батьків, родичів, знайомих; думки споживачів, відвідувачів, конкурентів, публікації в пресі; відвідування ярмарок, виставок.

Якщо ідею знайдено, починається процес вибору виду діяльності. Класифікація видів діяльності відображає різну сферу виробництва, в якій є можливість зайнятися бізнесом. Існують такі види підприємницької діяльності:

- виробництво - продукції, товарів, продуктів харчування, будівельних матеріалів, різноманітного обладнання, електроприладів, сировини, упаковки тощо;

- послуг - громадське харчування, побутове обслуговування, транспортні, навчальні, лікувальні, туристичні, страхові послуги та інші;

- ідей - винаходи, технології, рецептури, комп'ютерні програми, літературні та художні твори;

- комерційна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, біржова, діяльність, аукціонний продаж, торгівля на дому;

- зовнішньоекономічна діяльність - створення філій, представництв, спільних підприємств, експортно-імпортні операції.

Заздалегідь треба знати хто може здійснювати власну справу, а кому забороняється. Крім того слід бути обізнаним з існуючими обмеженнями у здійснені підприємницької діяльності.

Знайти ідею та визначити вид діяльності - це ще не все, необхідно підібрати форму організації а також вирішити такі завдання:

- знайти своє місце на ринку;

- встановити спеціалізацію підприємства;

- зафіксувати форму (індивідуальну чи колективну)

- проаналізувати ресурсну базу;

- вибрати технологію виробництва;

- провести аналіз конкурентів та споживачів;

- сформувати тип збутової політики;

- налагодити рекламу;

Отже проектуючи власне підприємство, вибравши вид діяльності, визначивши форму організації, можна переходити до наступного етапу-розробки засновницьких документів.

Процес укладання засновницьких документів передбачає:

· Підготовчу роботу, в ході якої визначають цілі, завдання та методи організації підприємства;

· Попередні переговори з засновниками;

· Збирання та узагальнення необхідних матеріалів;

· Створення робочої групи для розробки статуту та установчого договору;

· Юридичні та економічні консультації, щодо змісту документів;

· Підготовку, та проведення установчих зборів.

На установчих зборах розглядають:

· Питання створення підприємства, форми власності;

· Найменування фірми та юридичну адресу;

· Склад засновників;

· Строки розробки засновницьких документів;

· Питання щодо вибору "керівників та інші організаційні питання.

Рішення зборів оформляють протоколом, який підписують усі засновники. У разі позитивного рішення фірму вважають заснованою. На чергових зборах розглядають та затверджують засновницькі документи. Статут підприємства та установчий договір підписують усі засновники та засвідчують державним нотаріусом і подають на реєстрацію. Тільки після державної реєстрації підприємство(фірма) дістає право на функціонування.

Оскільки у засновницьких документах особлива увага приділяється статутному фонду, розглянемо шляхи його формування.

Статутний фонд - сукупність грошових коштів та майна, необхідних для діяльності підприємства.

Статутний фонд створюється внесенням вкладів засновниками і може поповнюватись за рахунок прибутку, а в разі необхідності за рахунок додаткових вкладів засновників, в тому числі спонсорів. Вкладом до фонду можуть бути всі види майна-будівлі, споруди, обладнання, та інші матеріальні цінності; усі види майнових прав-на користування землею та іншими природними ресурсами, а також використання винаходів, та інших об’єктів інтелектуальної власності.

Строки, розмір, порядок внесення та оцінка вкладів кожного засновника до статутного фонду вказано в засновницьких документах. Статутний фонд ТзОВ становить не менше 100 мінімальних заробітних плат(26200 грн.), а акціонерного товариства - 625 мінімальних заробітних плат (163750 грн.)До моменту реєстрації підприємства, повинні внести не менш 30% коштів, як зазначено в засновницьких документах.