Якщо перед настанням тимчасової непрацездатності або в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного ) окладу.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.
В Іванівській ДСС листок непрацездатності передається на розгляд комісії із соціального страхування з питань призначення матеріального забезпечення застрахованим особам. Комісія приймає рішення про матеріальне забезпечення і оформляє протокол (додаток ).
На підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи :
- особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби ;
- у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж, а для осіб, які постраждали внаслідок аварії на АЕС підтверджується право на пільгу;
- комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги :
а) 100% середньої заробітної плати застрахованим особам, розрахованої згідно з законодавством :
- робітникам, які мають загальний страховий стаж 8 і більше років;
- робітникам, у яких тимчасова непрацездатність наступила внаслідок трудового увіччя або професійного захворювання;
- робітникам, які мають на утриманні трьох та більше дітей у віці до 16 років (учнів до 18 років);
- ветерани війни та особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- робітникам, віднесеним до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців срочної служби;
- робітникам із числа бувших дітей-сиріт та дітей батьків, позбавлених батьківських прав;
б) 80% середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, згідно законодавства, які мають загальний страховий стаж від 5 до 8 років;
в) 60% середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, розрахованого відповідно законодавства - робітникам, які мають страховий стаж до 5 років.
Заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не перевищує подвійної тарифної ставки, посадового окладу.
Середньоденна ( годинна ) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом шести місяців робочі (календарні ) дні на число робочих днів ( годин ).
У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на Іванівській ДСС відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективному договорі ( угоді ), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, або періоді тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Особам, які мають постійно обчислювальний дохід, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку з вагітністю та пологами надається органами фонду соціального страхування України за умови сплати ними добровільних страхових внесків до зазначеного фонду.
Розмір допомоги визначається шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності з урахуванням коефіцієнтів, величина яких залежить від безперервного стажу роботи особи. Загальна сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не може перевищувати 2660 грн.
Закон України «Про відпустки» вводиться в дію Постановою Верховної Ради № 505/96-ВР від 15.11.96 р. з 1 січня 1997 року, статті 7, 8 і частину першу статті 10 – з 1 січня 1998 року.
Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
В Іванівській ДСС установлені такі види відпусток :
1) щорічні відпустки :
основна відпустка ;
додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці ;
додаткова відпустка за особливий характер праці ;
інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
2) додаткові відпустки у зв´язку з навчанням ;
3) творча відпустка ;
4) соціальні відпустки :
відпустка у зв´язку з вагітністю та пологами ;
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ;
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей ;
5) відпустки без збереження заробітної плати.
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
Тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
Святкові і неробочі дні при визначенні тривалості відпусток не враховуються.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов´язаних із негативним впливом на здоров´я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
 |
Переведення тривалості щорічної основної і додаткової відпусток працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, ненормованим робочим днем, із робочих в календарні дні провадиться за формулою :
Де Тк.д. – тривалість відпустки в календарних днях;
Тр.д. – тривалість відпустки в робочих днях;
7 - тривалість тижня в календарних днях;
6 - тривалість тижня в робочих днях, за яким обчислювалась тривалість відпустки до прийняття Закону України “ Про відпустки ” [12].
Завантажити реферат