На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів [44].
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. встановлює види забезпечення і соціальних послуг, наданих у порядку соціального страхування [7].
Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником або уповноваженим ним органом від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством : Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. із змінами та доповненнями [8, 22] і колективним договором (угодою, трудовим договором) [17].
22.05.2003 р. Було прийнято Закон України «Про податок на доходи з фізичних осіб», яким запропоновано нову концепцію оподаткування доходів громадян, що суттєво відрізняється від чинного нині порядку оподаткування. Насамперед можна зазначити такі моменти :
- зниження ставок оподаткування і запровадження єдиної ставки замість діючої нині прогресивної шкали, розширення бази оподаткування.
- запровадження податкового кредиту, особливі порядки обкладання податком доходів, отриманих від проведення окремих видів операцій [9].
У своєму коментарі до цього Закону України Олена Габрук писала , що у законі введено низку нових термінів, що не тільки надають йому європейського колориту, а й привносять нововведення в порядок обчислення об’єкта оподаткування. Тема зниження податкового навантаження на доходи громадян уже кілька років активно обговорювалася як у законодавчих колах, так і громадянами України. При цьому ми в черговий раз дивилися на східного сусіда – Росію, де на цей час вже діяв 13-відсотковий прибутковий податок. Тому в нашій країні також прийнято на період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. установити єдину ставку – 13% (п.22.3 ст.22 Закону), з 01.01.2007 р. – 15% (п.7.1. ст.7 Закону) [ 46].
Трудовим кодексом України глава 3 стаття 167 передбачено право кожного працюючого на відпочинок [2].
Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки , встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються Законом України.
Надання відпусток регулююється Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. №504/96-ВР з наступними змінами і доповненнями [ 12, 18 ].
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи [40].
Закон України «Про державний бюджет України на 2003 рік» було змінено і доповнено , у зв’язку з цим запроваджено з 1 грудня 2003 року новий розмір мінімальної заробітної плати 205 грн. на місяць [13].
У своїй статті старший науковий співробітник НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України І.Ломанова писала про сутність і роль мінімальної заробітної плати в ринковій економіці. Вона наголошувала, що нині в України сталася така економічна ситуація, за якої ні держава, ні значна кількість підприємств, крім монополістів, не в змозі підвищувати не лише заробітну плату взагалі, а навіть і мінімальну. На її думку, слід відмовитися від концепції, за якої мінімальна заробітна плата виконує функцію інструмента макроекономічної політики регулювання структури і динаміки всієї заробітної плати в країні і перейти на концепцію мінімального базового рівня, не пов’язуючи мінімальні ставки оплати праці, регулювання структури і динаміки загальної заробітної плати, а також нарахування різного роду соціальних і компенсаційних виплат з мінімальної заробітної плати [37].
27.11.2003 р. Було прийнято Закон України «Про державний бюджет України на 2004 рік» № 1344-IV [14]. Майже на протязі всього 2004 року мінімальна заробітна плата буде залишатися на рівні 205 грн І тільки з 1 листопада ( якщо нічого не зміниться) підприємствам необхідно буде оплачувати зроблену працівниками місячну, погодинну норму праці (об’єм робіт) виходячи з розміру 237 грн. [39] .
Також важливу роль відіграє Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств » з наступними змінами та доповненнями [15].
Обєкт оподаткуваня – прибуток підприємства звітного податкового періоду, який визначається як різниця між валовим доходом, валовими витратами та амортизацією. Згідно Закону України «Про систему оподаткування» в п.5.6 ст.5 «Витрати на оплату праці» визначено, що до валових витрат матеріальна допомога не включається, звільнена відповідно чинного законодавства від обкладання прибутковим податком, тобто в межах прожиткового мінімуму для працездатної особи – 365 грн. [45].
Також слід згадати про нарахування , виплат та обліку оплати праці, які мають проводити згідно з чинним законодавством, нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.
Велику увагу слід звернути на Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р Контроль за правильністю розрахунків оплати праці й віднесення її на відповідні рахунки бухгалтерського обліку є одним із основних завдань аудиторської перевірки [16].
Останніми роками проведено велику роботу зі створення системи належного аудиту у галузі підготовки кадрів, регламентації професійних обов’язків, прав і відповідальності аудиторів згідно з прийнятими окремими законодавчими актами й національними нормативами аудиту, професійного контролю якості роботи аудиторів [32].
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги щодо складання документів регламентується Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України [24].
Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» затверджено П(с) БО 26 «Виплати працівникам», схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку Міністерства Фінансів України, який набув чинності з 1 січня 2004 року.
П(с) 26 визначає методологічні засади формуваня в бухгалтерському обліку інформації про виплати ( у грошовій і негрошовій формі) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.
Норми Положеня (стандарту) 26 «Виплати працівникам» застосовуються роботодавцями – підприємствами, організаціями, іншими юридичними осо-бами незалежно від форм власності ( крім бюджетних установ) [25].
Завантажити реферат