Облiк розрахункiв з оплати працi

Зміст:

1. Загальні правила обліку та розрахунків заробітної плати

2. Особливості обліку та розрахунків заробітної плати в установах освіти

3. Особливості обліку та розрахунку заробітної плати в установах охорони здоров`я

4. Особливості обліку та розрахунків заробітної плати в установах культури

5. Особливості обліку та розрахунків заробітної плати в установах органів влади

Список використаної літератури

1. Загальні правила обліку та розрахунків заробітної плати

Однією з важливіших і найбільш трудомістких ділянок обліку розрахунків є розрахунки заробітної плати. У кожній сфері та галузі економіки є свої характерні особливості щодо нарахування зарплати. Бухгалтеру при веденні обліку розрахунків із заробітної плати нині не достатньо володіти лише досконалими знаннями бухгалтерського обліку.

Чинне законодавство з питань оплати праці доволі об`ємне, що впливає як на облік, так і на правильність визначення розмірів посадових окладів, надбавок та інших виплат. Крім того, як правило, в більшості бюджетних установ бухгалтер додатково виконує функції економіста, статиста, кадровика та інших облікових професій, тому необхідно в першу чергу ознайомитись з вимогами законодавства.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідники).

Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечує порівняльна оцінка праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові зобов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу згідно з встановлених норм, за трудові успіхи і видавництво та особливі умови праці передбачених чинним законодавством, премій, пов`язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальним та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

В бюджетних установах найбільш поширеною є погодинна форма оплати праці. Існують різновиди цієї форми, які називають системами оплати праці: проста погодинна, погодинно-преміальна.

Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.

Погодинна форма оплати праці – це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці – це різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітну плату, належну за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних показників.

Годинами нічної роботи вважається час з 22 до 6 годин роботи. При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До роботи в нічний час не допускаються: Вагітні жінки, що мають дітей до 3 років; працівники до 18 років; працівники інших категорій (згідно з чинним законодавством). Години нічної роботи оплачується в підвищеному розмірі, передбаченому трудовим договором, але не нижче розмірів, встановлених законодавством.

Надурочною вважається робота понад встановлену законом тривалість дозволу профкому установи, крім держслужби, де тривалість робочого дня ненормовану. До надурочних робіт не допускаються: працівники до 18 років; в дні занять працівники, що навчаються без відриву від виробництва в загальноосвітніх школах і професійно-технічних навчальних закладах; працівники інших категорій (згідно з чинним законодавством).

Надурочна робота оплачується при відрядній оплаті праці – в розмірі 100% тарифної ставки працівника-відрядника відповідної кваліфікації, а при погодинній – в подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2 днів поспіль. Компенсація надурочних робіт відгулом не допускається.

Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін у грошовій формі.

Робота у вихідні і святкові дні сплачується не менш, ніж в подвійному розмірі:

а) відрядникам – не менш, ніж за подвійними відрядними розцінками;

б) працівникам, праця яких оплачується за годинами (денними) ставками, - в розмірі не менше подвійної години (денної) ставки;

в) працівникам, що одержують місячний оклад, - в розмірі не менше однієї години (денної) ставки окладу, якщо робота здійснювалась в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота здійснювалась більше місячної норми. Існують й інші особливості в оплаті праці, які передбаченні галузевими нормативними документами.

До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, за допущений брак, своєчасно не повернені суми, одержані у підзвіт, своєчасно не погашені безпроцентні позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.

В усіх випадках загальний розмір сумарних утримань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках – 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику

Прибутковий податок – це обов`язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Суми прибуткового податку надходять до державного бюджету.

Сукупний оподатковуваний дохід для обчислення прибуткового податку визначаються у гривнях, соті частини гривні (від 1 коп. до 99 коп. включно) не враховуються.

Шкала ставок прибутку податку