Формування кадрового резерву державної служби

Концепція передбачає реформування органів виконавчої влади, державної служби, створення адміністративної юстиції тощо. Реформування державної служби має відбуватися на основі наукових розробок і сучасних управлінських технологій.

Предметом наукових досліджень повинні стати система державного управління, забезпечення ефективності діяльності органів державної влади, розвиток системи державної служби.

Назріла необхідність розробки наукової програми розвитку державного управління та державної служби, основними напрямами якої мають бути:

1. Прогнозування розвитку державного управління та державної служби на основі довго та середньострокових прогнозів соціально-економічного розвитку держави.

2. Ефективність державного управління, державної служби, функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, соціологічний аналіз із цих питань.

Найважливішим напрямком стало радикальне оновлення адміністративного законодавства.

Одним із результатів адміністративного реформування є створення правової основи кадрової політики, яка включає Конституцію України, Закон України "Про державну службу", постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби" від 28 лютого 2001 р. за № 199, інші директивні документи уряду та укази Президента України.[9], [23]

А останнім часом в рамках адміністративної реформи Президент України здійснив кадрові зміни, зумовлені насамперед неспроможністю деяких керівників органів державного управління опанувати ситуацію, а подекуди й порушеннями законодавства та зловживанням службовим становищем.

Так, протягом дев'яти місяців 1998 року було замінено 28 керівників місцевих державних адміністрацій, у тому числі 15 голів та 6 заступників голів облдержадміністрацій і 205 голів райдержадміністрацій. З них за серйозні недоліки в роботі звільнено 21 особу. Найбільшими були зміни голів районних державних адміністрацій у Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Тернопільській областях.[41,111]

Президент України, послідовно проводячи курс на зміцнення органів виконавчої влади, ставить особливі вимоги щодо забезпечення їх, висококваліфікованими кадрами як у центрі, так і на місцях. Однак проблем тут ще надзвичайно багато. Комплектування апарату органів виконавчої влади йде з великими труднощами. За оперативними даними центральні органи виконавчої влади укомплектовано в середньому на 80 %, місцеві - біля 90%.

Зараз фактично працюють близько 307310 державних службовців. З них майже 28% від них складає керівний персонал, причому з них близько 15000 осіб працюють в органах в органах місцевого самоврядування, а 81000 - керівники центральних органів виконавчої влади. [32,146]

На жаль, сьогодні кожен п’ятий державний службовець і близько половини керівників різних органів державної влади - це люди передпенсійного або пенсійного віку. Потреба в оновленні кадрів державних службовців перед пенсійного або граничного віку вимагає планувати на наступні 4-5 років залучення на державну службу 35-37 тис. [32,146] Слід зазначити й те, що процес оновлення кадрів нерідко проходив безсистемно, що призвело до зниження компетентності частини апарату. Не задовольняє сьогодні й рівень роботи з кадровим резервом на посади керівників органів державної виконавчої влади.

З метою підвищення його дієвості постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1997 р. № 1333 передбачається формування кадрового резерву на посади, призначення на які здійснюються Президентом України. Є вже певні позитивні наслідки. Частка керівників у Миколаївській, Харківській областях призначення з резерву, складають 67-80%.[41,112]

Недоліки у формуванні складу державних службовців значною мірою пояснюються невисокою привабливістю державної служби, особливо для молодих людей. Для поліпшення ситуації відповідно до Програми кадрового забезпечення державної служби Кабінетом Міністрів України свого часу затверджено пропозиції щодо підвищення престижу кар'єри державного службовця. Прийнято відповідну постанову про впорядкування оплати праці, розроблено проекти нормативних документів щодо заохочення за безперервну працю, зарахування до державної служби відповідних періодів керівної та наукової роботи, надання житлової площі тощо.[41,112] На жаль, розробка відповідного законодавства часто не знаходить подальшого розвитку через дефіцит Державного бюджету.

Саме тому в Концепції адміністративної реформи в Україні, яка покликана створити нову систему державного управління, належне місце відводиться кадровому забезпеченню, реформуванню державної служби з метою забезпечення добору й розстановки високопрофесійних, чесних і патріотично налаштованих кадрів апарату державного управління.

2.2. Вимоги до державної служби і державних службовців в Україні як критерії формування кадрового резерву.

У Посланні Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр." зазначається, що " . ключовими є завдання істотного оновлення управлінської еліти. До системи управління всіх рівнів мають прийти люди нової генерації. Остаточно здолати залишки колишньої адміністративної системи (а це - основне завдання наступного п'ятиріччя) нинішня бюрократія не зможе, її конструктивний потенціал повною мірою себе вичерпав. Особливо важливо запобігти новим рецидивам непрофесіоналізму та некомпе­тентності при формуванні кадрового потенціалу.

Реалізація цього завдання потребує здійснення реформи державної служби. Основна її мета - вдосконалення системи відбору та удосконалення кадрового потенціалу, підвищення престижу державної служби, посилення соціальної та політичної захищеності державного службовця, забезпечення зайнятості у державній службі. Політична нейтральність цієї системи, її стабільність та професійне на­ступництво мають бути забезпечені шляхом розмежування політичних та адміністративних посад, а також за рахунок запровадження нових процедур атестації, призначення, просування по службі чи звільнення державних службовців, удосконалення системи підготовки, перепідготовки, підвищення їх фахового рівня".[14]

Здійснення економічних та соціальних перетворень, досягнення економічного зростання та надання державою громадянам управлінських послуг на високому рівні, просування в напрямі європейської інтеграції можливо лише за умови створення ефективної системи державного управління, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціальноорієнтованою ринковою економікою.

Потребує вдосконалення характер діяльності кадрових служб органів виконавчої влади. Кадрові служби мають зосередитися передусім на аналітичній та організаційній роботі з кадрового менеджменту, аналізі ефективності діяльності відповідного органу, його структурних підрозділів, професійної діяльності кожного державного службовця, прогнозуванні розвитку персоналу, плануванні кар'єри державних службовців, забезпеченні їх, навчання та моніторингу ефективності роботи. З цією метою необхідно зміцнити кадрові служби центральних та місцевих органів виконавчої влади.