Аналіз даних анкет показує, що очікувані сподівання інтернів від програми виправдались тільки в 52% випадків. А в інших 48% вони виправдались не повністю (див. Додаток 7).
Проведений аналіз результатів анкетування, показав, що в процесі стажування інтернами було виявлено багато позитивного, але були і свої недоліки. Проте, всі інтерни вважають подібну програму необхідною для подальшого проведення і практично всі (96,5%) рекомендували б її своїм знайомим, що дає нам право вважати проведений проект успішним та ефективним.
Участь у програмі дала багато корисного інтернам, починаючи просто з отримання навичок по роботі з документацією, досвіду реалізації проектів, відчуттям себе частиною трудового колективу, закінчуючи можливістю спілкування з людьми різного статусу й самовдосконаленням, самовизначенням.
Стажування для багатьох інтернів відіграло вирішальну роль у подальшій кар’єрі (зачислення в кадровий резерв держслужби), через те, що вони могли себе зарекомендувати в тих установах, де проходило їх стажування. Важливим було й те що інтерни приймали безпосередню участь у діяльності державних органів по реалізації державних програм, а також усвідомили власні можливості, певною мірою самоствердилися, досягли впевненості у собі, розширили коло своїх знайомств, набули досвіду спілкування з різними за статусом людьми. Отримавши досвід роботи в соціальній сфері, молоді люди зрозуміли, як можна власними ідеями впливати на реалізацію державної політики і допомагати людям, які потребують соціальної допомоги і це допомогло їм в визначенні свого життєвого призначення.
Окрім того, стажування в органах державної влади показало, які вимоги існують до державних службовців і призвело до розуміння того, що обов’язки повинні виконуватися якісно, навчило відповідальності.
На думку інтернів не тільки вони одержали від проекту свою користь. Стажування стало примірником результативної взаємодії державної влади і молодих спеціалістів. По-перше, стажери стали необхідними помічниками у виконанні щоденних доручень, рутинної праці державних службовців. По-друге, інтерни явили собою енергійний творчий кадровий потенціал з новими поглядами, свіжими ідеями, які на місті пропонували упроваджувати, ділились власним баченням у проектах, курсових роботах та дипломах, розробляли нові підходи щодо вирішення соціальних проблем.
Окрім того, інтерни мали змогу переконатись в ефективності роботи державних службовців, стороннім поглядом оцінити діяльність установи (відділу), де проходило стажування, виявити недоліки, як то високий рівень бюрократизму, байдужість деяких службовців до виконання власних обов’язків.
Але не тільки виявити, а й зробити висновки, запропонувати шляхи подолання й покращення роботи установи в цілому.
Більшість інтернів оцінили успішність проекту на відмінно (45%) і як добре організований (35%), а 20,7% респондентів відповіли, що ніяких перешкод на протязі стажування не було. Однак при детальному оцінюванні виявилося, що виникали певні труднощі, які перешкоджали максимально ефективному процесу роботи самих інтернів. З них найголовніше - невизначеність обов’язків стажерів на місцях (27,5%), відсутність безпосереднього керівника (17,2%) та відсутність необхідної фахової освіти (17,2%) (див. Додаток 12). Вони відобразилися в рекомендаціях стажерів щодо поліпшення й удосконалення програми. Так, респонденти настоювали на чіткій визначеності своїх обов’язків, свого місця у відділі і в ієрархічній структурі підпорядкованості. 20,6% респондентів вважають, що застосування своїх теоретичних знань, отриманих за фахом навчання в вищому закладі, могло б грати певну позитивну роль в здійсненні загальнодержавних програм, винаходити оригінальні підходи у вирішенні існуючих проблем (це цілком проілюстровано в дипломах стажерів). Окрім того, було запропоновано збільшити кількість семінарів, де можна було б отримати більш детальну інформацію про специфіку роботи з тією чи іншою категорією населення, розробку програм національного значення, обмінятися досвідом з іншими інтернами, можливо, разом знаходити шляхи вирішення існуючих проблем (див. Додаток 12).
Окрім результатів дослідження, високу оцінку успішності проекту надали керівники тих установ (відділів), де проводилося стажування: О.О.Денісенко, голова комітету у справах сім’ї та молоді Ленінської районної ради (див. Додаток 8), О.І.Ротко, директор Бабушкінського Центру соціальних служб для молоді (див. Додаток 9), І.І.Семенко, директор міського ЦССМ (див. Додаток 10), І.Л.Кабат, нині директор ОЦССМ (див. Додаток 11). Наприклад, Г.Ю.Лукашова, голова комітету у справах сім’ї та молоді Кіровської райради зазначає, що «в час, коли встає питання заохочення молодих ініціативних спеціалістів в органи державного управління, стажування дає можливість для молоді професійного відбору, а для керівників - підібрати кадровий резерв у свої структури, тому проект має великий резонанс в органах державної влади».[28,49] А Ю.Є. Танцюра, голова комітету у справах сім’ї та молоді Жовтневої райради стверджує, що «дана програма є актуальною сьогодні, в світі адміністративної реформи в Україні. Програма «Інтерн-2000» сприяє створенню нової генерації державних службовців».[28,50]
Підводячи підсумки загального аналізу оцінки ефективності проведеного проекту «Інтерн-2000», спираючись на результати дослідження, відгуки керівників, треба визнати, що проект є об’єктивно успішним і заслуговує на подальшу життєдіяльність. Мета проекту була досягнута, він отримав успіх як серед державних органів виконавчої влади, так і серед студентської молоді.
По-перше, проектом було заплановано стажування лише 30 молодих людей, але після збору листів-заяв від державних структур виконавчої влади кількість учасників було збільшено до 38 чоловік. По-друге, проектом передбачалось стажування молоді лише в державних структурах, що працюють над реалізацією молодіжної політики в регіоні. Але в ході проходження програми в цих установах, із пропозиціями щодо стажування стажерів звернулися: управління з питань зовнішньої політики облдержадміністрації, управління у справах неповнолітніх облдержадміністрації, організаційний відділ Ленінської райради, управління у справах неповнолітніх Індустріального району. Як, результат, вище вже наведено список інтернів, зарахованих в кадровий резерв и прийнятих на штатні посади.
Після закінчення стажування інтернами був написаний ряд практично-наукових праць, які можуть бути використані в подальшій роботі органів виконавчої влади, було взято участь у проведенні ряду проектів. У процесі стажування інтерни щільно зіткнулися з вимогами до державних службовців, виконували їх обов’язки, набули практичного унікального досвіду і витримали своєрідний іспит на зарахування до кадрового резерву держслужби. До того ж після проходження теоретичних інформативних семінарів, усвідомлення того, як повинні виконуватися обов’язки державних службовців, інтерни в реаліях роботи державних органів виявили такі недоліки, як високий рівень бюрократизму, байдужість державних службовців до виконання державних програм, слабку матеріально-технічну базу відділів (див. Додаток 12). І приходячи на зміну в ці ж установи, маючи досвід стажування, знання недоліків, молодий енергійний кадровий резерв буде провадити в життя нову активну державну політику.
Завантажити реферат