Формування кадрового резерву державної служби

Наприкінці програми стажування було організовано завершальний семінар «Підведення підсумків програми». На ньому були розглянуті наступні теми.

1. Що позитивного отримали інтерни від участі в стажуванні.

2. Обговорення курсових і дипломних робіт.

3. Плани інтернів після завершення стажування.

На цьому останньому етапі проекту молоді люди не лише проводили аналіз своєї діяльності в органах виконавчої влади, обмінювалися отриманим досвідом, але й планували подальшу свою професійну діяльність. Розроблений ними план уміщував як загальні прагнення , так і враховував окремі особливості конкретної особистості. Плани вміщують у собі різні види діяльності та досягнення різних цілей, а саме:

1. Працевлаштуватися в одному з структурних підрозділів виконавчої влади, та здійснювати кар’єрний ріст у ньому.

2. Продовжити навчання в даному напрямку (Українська Академія державного управління).

3. Створити власну громадську організацію різного направлення з наданням широкого спектру послуг населенню.

4. Взяти участь в виборах кандидатом у депутати різних рівнів.

5. Працювати над розвитком соціального сектора різними засобами.

6. Працевлаштуватися в інші державні органи (податкова інспекція, МВС).

В результаті програми 13 інтернів були зараховані в кадровий резерв державної служби, а саме:

- обласний центр соціальних служб для молоді - 5 чоловік (див. Додаток 2);

- управління протокольних і масових заходів облдержадміністрації 1 людина;

- центр соціальних служб для молоді Бабушкінського району - 1 людина (див. Додаток 3);

- центр соціальних служб для молоді АНД району - 1 людина;

- комітет у справах сім’ї та молоді Бабушкінського району -1 людина;

- комітет у справах сім’ї та молоді АНД району - 1 людина;

- комітет у справах сім’ї та молоді Ленінського району - 2 людини;

- комітет у справах сім’ї та молоді Жовтневого району - 1 людина (див. Додаток 4);

- комітет у справах сім’ї та молоді виконкому Красногвардійької районної ради - 2 людини (див. Додаток 6).

Також по завершенні проекту декілька інтернів були зачислені в штат установи, де проходило попереднє стажування:

1 інтерн був прийнятий на посаду голови комітету справах сім’ї та молоді Бабушкінського району (див. Додаток 5)

1 інтерн був прийнятий на посаду заступника голови комітету справах сім’ї та молоді Кіровського району.

1 інтерн був прийнятий на посаду спеціаліста Управління у справах неповнолітніх облдержадміністрації.

1 інтерн був прийнятий на посаду спеціаліста з працевлаштування Індустріального районного центру зайнятості.

1 інтерн був прийнятий на посаду ведучого адміністратора господарчого підрозділу «Дніпроконцерт» управління протокольних і масових заходів облдержадміністрації.

1 інтерн був прийнятий на посаду спеціаліста в комерційний банк «Приватбанк».

1 інтерн був прийнятий на посаду завідуючого організаційного відділу в громадській організації ДЦМС.

Завершення проекту відбулося у квітні 2001 року. А 24.05.2001 року вийшло Доручення Президента України Ющенку В.А., де було зазначено наступне:

«1. Сприяти діяльності Спілки молодих державних службовців України, її регіональним відділенням у реалізації програм і заходів, спрямованих на залучення молоді до державної служби, підвищення кваліфікації молодих державних службовців.

Передбачити включення представників Спілки до складу конкурсних комісій з відбору до державної служби, враховувати її пропозиції щодо зарахування молоді до кадрового резерву держслужби на керівні посади та направлення на навчання до Української Академії державного управління при Президентові України, інших закладів освіти.

2. У проектах Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2002 рік передбачити кошти на організацію стажувань та інших заходів, спрямованих на залучення молоді до державної служби.

3. Залучати представників Спілки молодих державних службовців України до роботи в якості радників керівників органів виконавчої влади з питань молодіжної політики.» [6]

Це Доручення стало показником готовності держави до підтримки нових шляхів формування кадрового резерву на національному рівні. Але ми повинні розуміти, що це тільки перші кроки на шляху формування кадрового резерву на рівні взаємодії неурядових організацій та держави (третього та першого сектору державної розбудови). Проект «Інтерн-2000»є практичним вирішенням проблеми формування кадрового резерву державної служби на муніципальному рівні. Відтак він потребує уваги й підтримки з боку держави. Тому його треба лобіювати спочатку на муніципальному рівні в вигляді проекту на розглядання у Верховну Раду, а далі реалізовувати на всеукраїнському суспільно-державному рівні як конкретну розроблену і вже апробовану програму по формуванню кадрового резерву.

3.2. Результати реалізації проекту «Інтерн 2000».

В результаті стажування інтерни не лише отримали інформацію про державні структури та практичні навички роботи в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. Якісно змінився їх світогляд, відбулася переоцінка цінностей життєдіяльності. Вони зрозуміли, що молода людина в змозі впливати на процес демократизації суспільства й становлення демократії країни залежить від кожної окремої особистості.

Для того щоб довести актуальність вищеописаного проекту, його значущість в умовах нинішньої адміністративної реформи, було проведено наступне дослідження.

Мета дослідження: оцінити ефективність програми «Інтерн 2000», довести необхідність виведення подібної програми на загальнодержавний рівень.

Гіпотеза: проект «Інтерн 2000» - це новий шлях формування кадрового резерву держслужби з молодих спеціалістів у взаємодії неурядових організацій та держструктур.

Об’єкт дослідження: учасники проекту - експерти - інтерни. Вони були обрані респондентами через те, що саме вони явилися безпосередніми учасниками проекту, його експертами, вони можуть спиратися на свій досвід, курсові та дипломні роботи.

Предмет дослідження: оцінка інтернами й керівниками 9-місячного стажування в органах державної влади, їх підсумки щодо його ефективності.

Тип дослідження: пілотажне. Був обраний з метою виявлення усіх можливих відповідей і думок щодо ефективності проекту.

Метод проведення дослідження: анкетування. Він був обраний через те, що дозволяє поставити відкриті питання й отримати найбільш повні відповіді з висловленням власних думок і пропозицій.

Метод обробки даних: якісний аналіз отриманих відповідей із врахуванням того, що один респондент мав право вибрати декілька варіантів відповідей і висловити свою думку і своє бачення якомога повніше; подальше ранжування відповідей в процентному співвідношенні по значущості й актуальності для інтернів щодо кожного питання.

Говорячи про комплексність дослідження слід зазначити, що з метою отримання найбільш повної оцінки реалізованого проекту був проведений аналіз листів, направлених до ДЦМС від керівників органів державної влади, тих установ (відділів), де здійснювалося стажування.