2. Запровадження цільової спрямованості навчання на основі дотримання державних освітніх стандартів, гнучкості застосування всіх видів, форм і методів навчання, досягнення інтенсифікації та оптимізації навчального процесу.
3. Удосконалення підготовки та підвищення кваліфікації кадрового резерву та новопризначених державних службовців.
4. Розширення підготовки та перепідготовки державних службовців за спеціальністю "державна служба" та за спеціалізаціями з економіки, права, а також соціальної, гуманітарної та кадрової політики.
5. Оптимізація мережі навчальних закладів різних форм власності, які здійснюють підготовку спеціалістів для державної служби.
6. Запровадження дистанційного навчання, що дасть можливість розширити коло державних службовців, які професійно підвищують кваліфікацію без відриву від роботи.
7. Забезпечення єдиного навчально-методичного управління та координація практичної діяльності всіх структурних елементів системи.
Особливу увагу необхідно приділити підготовці нової генерації державних службовців. З цією метою необхідно поширити управлінську підготовку в закладах середньої, вищої та післядипломної освіти, здійснити комплекс заходів із пошуку талановитої молоді для подальшого професійного навчання за спеціальністю "державна служба".
На Українську Академію державного управління при Президентові України покладається завдання підготовки вищої керівної еліти, здатної здійснювати суспільні реформи. Навчання кадрів для державного управління має базуватися на відповідних державних освітніх стандартах з урахуванням світового досвіду, у розробленні яких провідну роль має відігравати зазначена Академія як центральний загальнонаціональний заклад із підготовки керівного персоналу.
До цього часу не використовується повною мірою система конкурсного прийому на державну службу. Причин цьому чимало, починаючи від незадовільного стану соціального захисту державних службовців, а відтак і невисокого престижу державної служби, і, закінчуючи відсутністю об'єктивних критеріїв оцінки претендентів на ту чи іншу посаду.
Не сприяла поліпшенню кадрової роботи ситуація, коли протягом кількох років по суті не діяла система навчання та підвищення кваліфікації працівників органів влади. Це призвело до того, що серед державних службовців послабився інтерес до підвищення освітнього й професійного рівня. Ця проблема частково вирішується шляхом законодавчого введення обов'язкового підвищення кваліфікації, що оговорено в статті 29 Закону України "Про державну службу".[9]
Перед нами стоять надзвичайно актуальні проблеми створення й удосконалення єдиної державної системи підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів для державної служби. У цьому напрямі Президентом України прийнято ряд указів, зокрема "Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, із керівниками підприємств, установ і організацій" та "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців".[25] При Президентові України діє Рада по роботі з кадрами. Три роки функціонують Українська Академія державного управління при Президентові України та її Дніпропетровський, Львівський, Одеський і Харківський філіали. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Загальне положення про центри підвищення кваліфікації державних службовців і керівників державних підприємств, установ і організацій.
Ці та інші заходи спрямовані на створення в Україні дійсно стабільної, політичне незалежної, професійної державної служби, яка зможе формувати ефективну політику щодо суспільного розвитку, надавати гарантовані державні послуги населенню, буде користуватися його довірою й повагою.
Розділ 3. Сучасні технології формування кадрового резерву державної служби на прикладі програми «Інтерн -2000» м.Дніпропетровськ.
3.1.Сутність проекту «Інтерн-2000».
В рамках проведення адміністративної реформи не тільки урядовці приділяють багато уваги аспекту роботи кадрових служб державної служби. Актуальність проблеми формування гідного кадрового резерву торкнулась і неурядових організацій представників соціального сектора.
Першим прикладом участі неурядових організацій в реалізації державної кадрової політики на серйозному рівні з використанням цілісного комплексного підходу в м. Дніпропетровську став ДЦМС - Дніпропетровський Центр Молодіжного Співробітництва, який в 2000 році здійснив проект спільного формування кадрового резерву держслужби «Інтерн».
Проект почав своє життя в березні 2000 року за підтримки Альянсу Каунтерпарт і Агенції з Міжнародного розвитку США (USAID) та реалізовувався в тісному співробітництві з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією.
Метою проекту було поставлено підвищення громадянської ініціативи у молоді, її професіоналізму і практичних навичок у роботі соціальної галузі та залучення інноваційного, творчого потенціалу молоді в кадровий резерв органів державної влади в процесі державотворення у вирішенні проблем самої молоді.
Для досягнення мети проекту були поставлені наступні завдання:
1. Створити та постійно поновлювати банк даних кращих студентів міста (молодих лідерів).
2. Провести стажування 30 молодих людей в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з можливістю зачислення в кадровий резерв держслужби із сприянням у працевлаштуванні.
3. Провести три семінари для інтернів «Адаптаційний та ознайомчий», «Підведення перших підсумків», «Завершальний».
Начало проекту було широко освітлено в СМІ Інформація про проведення конкурсу на проходження стажування була розміщена в 5 регіональних газетах («Наше місто» - 25.05.00, 12.07.00, «Придніпровська магістраль» - 17.11.00, «Вісті» - 18.05.00, «Популярна» - 04.05.00, «Ніка» - 25.05.00, 12.07.00), виходили інформаційні блоки на регіональній радіостанції «Наше радіо».Також волонтери ДЦМС протягом 4 тижнів регулярно розповсюджували інформацію про проект в 12 навчальних закладах Дніпропетровська.
За два місяці проведення конкурсу до ДЦМС було подано 300 анкет та 120 заяв на участь у стажуванні від студентів 5 курсу вищих навчальних закладів міста та молодих спеціалістів, що закінчили навчальний заклад не більше 3 років тому. Подані заяви та анкети послужили початком створення банку даних про активну молодь, який на сучасному етапі поновлюється та надається у безкоштовне користування для державних структур, неурядових організацій і власне молоді.
Паралельно з розповсюдженням інформації про проект серед молоді, було складено пропозиції для державних структур, що працюють із реалізації молодіжної політики, щодо участі в проекті. Навіть було запропоновано визначити кількість молодих людей, які могли б стажуватися в кожному конкретному управлінні (відділі) державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, та примірний перелік робіт і обов’язків, які вони будуть виконувати.
Спочатку проектом було передбачено проходження стажування
Завантажити реферат