Інтернет як система організації продажу продукції виробничого призначення

Рис. 2.2. Створення віртуальних проектів

По-перше, створюється якийсь Інтернет-проект (2 на рис.2), що просто цікавий споживачеві. Він може мати який-небудь цікавий контент або якусь маркетингову ізюминку, на яку ласі споживачі. Наприклад, раніш, на зорі Інтернету, електронна пошта була платною. Але потім придумали систему безкоштовної електронної пошти, і на сайт компанії, яка пропонує ці послуги, відразу "накинулися" маси Інтернет-відвідувачів, що не бажають нічого платити за пересилання поштових повідомлень. Такий сайт відразу стає привабливим для рекламодавців, що хочуть впливати на широкі маси споживачів. Саме таким чином створюється Інтернет-проект, причому проект не корпоративний, не зв'язаний з offline-бізнесом.

Далі цей Інтернет-проект починає залучати споживачів (3 на рис.2.2.) різними способами, найдійовіший з яких - безкоштовне користування тією чи іншою послугою. Участь у різних банерних мережах дозволяє проектові мінімізувати рекламні витрати, але це тільки на перших етапах розвитку проекту. Дуже часто проект одержує новий приплив споживачів у результаті згадування в пресі, обміну лінками з іншими проектами і за рахунок рекомендацій від інших споживачів.

Інтернет рішення, які реалізує таке підприємство, можуть бути спрямовані на створення і організацію електронних аукціонів, торгових площадок, торгових навігаторів (таблиця 2.2.) [14].

Таблиця 2.2.

Типи систем електронної комерції для Інтернет-проектів

З погляду функціональності електронна комерція становить нову технологію ведення бізнесу, що приносить і нові економічні переваги. Так, відчутно знижується вартість операцій. Угоди можуть здійснюватися між особами, що знаходяться в різних країнах і на різних континентах у режимі реального часу. Електронна форма угоди істотно полегшує зв'язок покупця з постачальником, дозволяючи оперативно обговорювати питання якості. Надзвичайно висока адаптивність електронного ринку і мережних підприємств до непередбачених змін у навколишньому світі.

Можливості, які забезпечуються електронною комерцією:

· продаж через Інтернет товарів різних категорій;

· прийом замовлення через Інтернет з наступною його обробкою за стандартною схемою (оформлення замовлення, проведення фінансових документів, постачання товару);

· проведення онлайнових платежів (у режимі реального часу);

· оформлення замовлень по каталогам і прайс-листам (замовлення зберігаються в єдиній базі даних);

· зв'язок Інтернет-додатків із внутрішньою системою діловодства (зручність для систем обліку на підприємствах);

· підтримка як локального, так і віддаленого (через Інтернет) адміністрування мережного ресурсу;

· самоорганізація користувачів.

Електронна комерція вигідна і постачальникам, і клієнтам. Обидві сторони тут виграють у тих самих категоріях, лише по-різному формулюючи це. Наприклад, всесвітнє поширення Інтернет веде до розширення ринку збут у постачальників і вибору - у покупців. Саме одночасний виграш постачальника і клієнта робить електронний бізнес настільки привабливим, змушуючи компанії перебудовувати свою діяльність для участі в ньому.

Виграш постачальників: глобальний ринок збуту, висока конкурентноздатність, можливість індивідуальної роботи, скорочення або усунення ланцюга постачань, скорочення витрат, нові можливості бізнесу.

Переваги клієнтів: величезний вибір, висока якість обслуговування, індивідуальний підбір товарів і послуг, швидкий відгук, зниження цін, інформація про нові товари і послуги [13].

2.2. Класифікація систем електронної комерції

Динаміка розвитку Інтернет-рішень диктує досить швидкі зміни в класифікації видів систем електронної комерції. В таблиці 2.3. приводиться один з існуючих варіантів класифікації систем електронної комерції [15].

Таблиця 2.3.

Класифікація систем електронної комерції