Друга категорія торгових площадок (електронні біржі й аукціони) будується насамперед як електронна система закупівель, з можливістю влаштовувати тендери, зі зручним пошуком механізму порівняння цін, аукціонами. Така система дозволяє автоматизувати процес пошуку необхідного партнера й узгодження умов угоди. Основний дохід організатора подібної електронної площадки формується за рахунок: вартості наданих супутніх послуг (фінансових, логістики, розміщення реклами, додаткової інформації про постачальників); плати за вхід у систему і зборів за операції. Підприємство-споживач, учасник подібного ринку, має можливість швидко вибрати товар, якій його цікавить за мінімальною ціною, скоротити витрати на закупівлю товару. Підприємство-постачальник може взаємодіяти з великою кількістю покупців і знижувати витрати, пов'язані з реалізацією товару [18].
Ключовими факторами успішної реалізації описаної бізнес-моделі (В2В) є:
· досить велика кількість учасників і операцій, які проводяться. Чим більше учасників і операцій, тим цінніше й ефективніше бізнес-модель. Якщо число учасників і операцій менше «критичної маси», то торговій площадці важко ефективно функціонувати, вона може перетворитися з торгової в довідкову систему;
· стандартизованість товарів і послуг, які пропонуються. Підвищеним попитом користуються комп'ютери, комплектуючі, книги, меблі, канцелярські товари, рекламні послуги, послуги бізнесу-туризму, логістики, доставки-транспортування і т.д.;
· невисокі ціни за підключення до торгових інформаційних систем і модулів;
· висока функціональність торгових інформаційних систем;
· можливість торгуватися по одному або відразу по декількох напрямках;
· наявність додаткових послуг (логістики, фінансових, страхування і т.д.);
· якісний телекомунікаційний зв'язок.
Таким чином, застосування нових інформаційних технологій в області міжкорпоративної електронної торгівлі веде до зниження прямих закупівельних витрат і витрат, пов'язаних з організацією, оформленням, обліком і доставкою товару; дозволяє підприємствам мати менші матеріально-технічні запаси і з більшою ефективністю реагувати на інформацію про зміни попиту, зменшуючи ризик затоварювання. Одержувана за рахунок цього економія складає для компаній різних секторів від 15 до 50%. За деякими оцінками закупівлі через електронні біржі й аукціони можуть заощадити підприємствам від 2% у вугільній промисловості до 40% у сфері електронних компонентів. Онлайнова торгівля в секторі В2В має гарні перспективи. За прогнозами обсяг міжкорпоративных продажів через Інтернет до 2004 р. досягне 40% від загального обсягу продажів у корпоративному секторі — як онлайнових, так і офлайнових. На рис. 2.6. приведена тенденція росту закупівель товарів за допомогою систем класу В2В [12].
Рис. 2.5. Зростання закупівель товарів за допомогою систем класу В2В
Таким чином, враховуючи специфіку учасників і операцій, які притаманні певному класу систем електронної комерції, для організації продажу продукції промислового призначення необхідно використовувати системи класу «бізнес-бізнес».
2.3. Методика оцінки торгових Інтернет-систем для продажу продукції промислового призначення
Вибір моделі інтеграції становить первісний і визначальний етап процесу інтеграції Інтернет-технологій с діяльністю підприємства. Але не менш важливо «наповнити» модель ефективними Інтернет-рішеннями, зробити її конкурентоспроможною.
Конкурентоспроможні компанії повинні виробляти і пропонувати ринку товари та послуги, які задовольняють потреби їх цільових споживачів. В протилежному випадку компанії не можуть отримувати доходи, а отже, бути конкурентоспроможними. Конкурентоспроможність підприємств, які мають електронний бізнес, наповнена тим же задумом, щоб бути конкурентоспроможними, будь-яке підприємство повинно вміти: а) адаптуватися до змін в навколишньому середовищі; б) створювати свої конкурентні переваги і на цій основі досягати кращих результатів діяльності, ніж конкуренти [19].
В Інтернет для визначення переваг користувачів існує чіткий критерій – число відвідувань певних сайтів. Електронне середовище дає неоціненну можливість зафіксувати кожен «захід» («клік», від англійського click – клацнути) на певний інформаційний ресурс (сайт, електронний магазин, конференцію й ін.). Допомагають у такому підрахунку так названі лічильники, лог-файли і тому подібні математично-статистичні механізм. У даній області прийняті два класичних терміни, що дають ясне представлення про принцип дії подібних лічильників: «хіти» і «хости». Хіти показують, скільки разів була запитана сторінка (кількість відвідувань). Хости ведуть лік унікальним відвідувачам. Проаналізувавши співвідношення хіти/хости за визначений проміжок часу, можна установити кількість нових відвідувачів, довідатися, як часто відбуваються повторні візити, і т.д.
В Інтернет розвертається та ж інформаційна боротьба за увагу відвідувачів, що й у звичному світі, де відповідальність за формування суспільної думки несуть ЗМІ, реклама, суспільні зв'язки. Електронне середовище, зі своєї сторони дає можливість за допомогою різних рейтингів популярності побачити ступінь успішності політики просування певних сайтів [13].
Даний маркетинговий інструмент надають такі статистичні і рейтингові системи як SpyLOG (http://www.spylog.ru), RamblerTop100 (http://www.rambler.ru), Aport (http://www.aport.ru), List.RU (http://www.list.ru), Count.RU (http://www.count.ru).
Як правило, після реєстрації в тій чи іншій пошуковій системі адміністрація сервера пропонує клієнтам безкоштовний лічильник відвідувань, що дозволяє брати участь у різних рейтингах даної служби. Наявність лічильника, що визначає позицію сайту в тематичному рейтингу різних каталогів і інформаційних систем, дає дуже непоганий результат з погляду підвищення його відвідування. Чим більше відвідувань, тим вище посилання на ресурс буде знаходитися в списку інших ресурсів Інтернету і, відповідно, тим більше нових користувачів каталогу стануть відвідувачами ресурсу [20].
Для торгових площадок показники відвідування не завжди є вирішальними при визначенні ефективності ресурсу. Виміром ефективності торгових площадок може бути торговий обіг або капіталізація Інтернет-проекта. Для корпоративних ресурсів ефективність скоріш за все буде пов’язана з кількістю і обсягом укладених угод з клієнтами, які вийшли на дану компанію, використовуючи цей ресурс.
Однак в Україні впровадження систем В2В-торгівлі є додатковим засобом підвищення привабливості і утримання клієнта для інформаційних ресурсів, тобто на базі корпоративних і спеціалізованих інформаційних ресурсів відкриваються торгові площадки для залучення клієнтів. Тому для визначення конкурентоспроможності Інтернет-ресусів, які організують електронну торгівлю в Україні доцільно використовувати показник відвідування, який використовується для оцінки інформаційних ресурсів
Для досягнення конкурентоспроможності будь-яке підприємство повинно створювати і розвивати свої конкурентні переваги, які дозволяють найкращим чином використовувати фінансові ресурси в умовах конкурентного середовища. Конкурентні переваги можна визначити як положення проекту на ринку, яке дозволяє перемагати сили конкуренції і приваблювати покупців.
Завантажити реферат