Стратегичне планування діяльності санаторного днз

Після проведення порівняльного аналізу вищезазначених факторів я пропоную поєднати лінійно-функціональну та матричну структури. Розроблений проект організаційної структури санаторного дошкільного навчального закладу № 4 “Марите”, що відповідав би зазначеним в таблиці 3.7 вимогам, вказано на рис. 3.7.

		Рисунок 3.7 Впроваджена організаційна структура ДНЗ № 4

Обрана організаційна структура управління завдяки своєї динамічності та гнучкості дозволить досягти санаторному дошкільному навчальному закладу № 4 “Марите” швидкого стратегічного реагування, оптимізації використання ресурсів та створенні організаційних умов для більш швидкого досягнення мети.

Висновок

Планування – необхідна передумова успішної реалізації будь-якого ділового починання організації. Як загальна функція управління, планування є процесом підготовки на перспективу рішень про те, що, ким, як, коли повинно бути зроблено. Планування є інструментом, який допомагає в процесі приняття управлінських рішень. Його ціль полягає в забезпеченні нововведень та змін у достатньому обсязі, щоб адекватно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

Головні задачі при виборі напряму розвитку організації – розробка стратегічного бачення й місії організації, установлення цілей і вибір стратегії. Вони визначають напрям компанії, її коротко і довгострокові цілі, а також ті кроки й дії, з яких починатимуться досягнення наміченого. Усе це разом складає стратегічний план.

Процес стратегічного планування посідає центральне місце в системі стратегічного управління. Санаторному ДНЗ №4 необхідно використовувати стратегічне планування для того, щоб зміцнити себе, вийти з ситуацій гальмування розвитку садочка, які сформувалися зовнішнє та всередині закладу.

Використання стратегічного планування під час впровадження стратегічного управління в діяльність санаторного дошкільного навчального закладу № 4 “Марите” перебудовує всі сфери діяльності садочка за якого:

· людський потенціал дитячого садка сприймається як основа і цінність організації; діяльність “Марите” орієнтована на задоволення запитів споживачів і замовників освіти;

· забезпечується гнучка реакція на зміні зовнішньго оточення і внутрішнього середовища санаторного ДНЗ №4 “Марите”; в закладі проводяться своєчасні зміни;

· ДНЗ №4 має змогу відповідати на виклик з боку зовнішнього оточення; домагатися конкурентних переваг;

· забезпечується можливість успішної діяльності в довгостроковій перспективі; гарантується виконання сформульованої місії, а також поставлених цілей.

Впровадження моделі стратегічного планування ДНЗ №4 «Марите» допоможе отримати нову форму дошкільного закладу – як відкритої соціальної системи, головна мета якої є всебічна реабілітація здоров`я дітей дошкільного віку під час навчально-виховного процесу. в цій моделі розкрити: з місії цілі, аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища санаторного закладу, стратегія його розвитку, можливі варіанти оцінювання якості роботи персоналу на основі кваліметричного підходу.

В ІІІ розділі мною була зроблена спроба скласти програму маркетинг – мікс, яка допоможе отримати необхідні фінансові резерви для розвитку садочка.

Узагальнюючи, відзначу, що стратегічне планування санаторним дошкільним навчальним закладом №4 “Марите” покликане забезпечити його розвиток у майбутньому, а не тільки його функціонування.

загальний висновок

Сучасні вимоги, які висуває суспільство до дошкільної освіти, набувають небаченої мінливості та диналізму. Враховуючи, що дошкільний навчальний заклад є відкритою системою, можливо констатувати, що і навчально-виховний процес, як і будь-яка педагогічна система, безумовно, є відкритим, оскільки відбувається постійний обмін інформацією з навколишнім середовищем, і більше того, ефективне функціонування і розвиток такої системи визначаються ступенем її відкритості.

Під час організації взаємодії навчально-виховних процесів у ДНЗ враховуються зовнішні чинним педагогічної діяльності та внутрішній особистісний потенціал персоналу щодо управління цими чинниками.

Провідними зовнішніми чинниками є розроблені в дошкільному навчальному закладі стратегії розвитку взаємодії процесів; системи контролю та оцінювання взаємодії навчально-виховної діяльності вихователя і самостійної пізнавальної діяльності вихованців.

Навколишні чинники, являють собою сукупність об`єктів, зміна якостей яких впливає на будь-яку систему. До навчально-виховного процесу як компонента соціальної системи сказане має пряме відношення: навколишнє середовище здійснює вирішальний вплив на дошкільну освіту, яка через цілісну систему освіти впливає на середовище.

Велике значення для розвитку взаємодії освітньої системи з навколишнім середовищем має така її якість, як цілісність. основною метою взаємодії навчально-виховних процесів із середовищем є збереження певної цілісності, єдності зовнішніх і внутрішніх проявів протягом певного часу. За умови зміни соціальних стратегій, урізноманітнення їхніх якостей та збільшення кількості їх складових, зростання обсягів ресурсів, зміни процесів та відношень між ними завжди виникає необхідність у збереженні цілісності освітньої системи. В цьому розумінні, мета взаємодії є цілісною, конкретною, надситуативною, раціональною, але тільки щодо зовнішніх проявів, і неподільною на окремі елементи – щодо внутрішніх.

Саме в перехідних умовах вплив ініціаторів на визначення цінності й корисності тих чи інших дій та процесів для середовища є детермінатним, оскільки “загальноприйняті” правила та норми розвитку організації не сформовані й не виявлені. Для забезпечення успіху дошкільного навчального закладу необхідно вивчити зовнішні умови, осягнути їх суть і взаємозв`язки, з`ясувати їх реальний та потенційний вплив на організацію, після цього прогнозувати, контролювати важливі для функціонування ДНЗ сприятливі умови що складаються в навколишньому середовищі, й керувати ними. Умови можуть бути використані й для того, щоб мінімізувати наслідки несприятливих зовнішніх ситуацій. Контроль у даному контексті розуміється як реальна можливість, передусім, активно і обгрунтовано впливати, управляти, окресювати результат і уникати небажаних станів та ефектів. якщо середовище може бути керованим, воно не потребує передбачень. Здатність оперувати необхідними засобами, по суті, є здатністю від початку не спрямовувати систему, наприклад, знань, на досягнення результату, що задовольнив би вихідну потребу.

Зіставлення бажаної та об`єктивної позиції дошкільного закладу в середовищі із суб`єктивно визначеним самого організацією положенням свідчить про певну неузгодженість. Остання стимулює потребу в зміні середовище та себе або у пристосуванні. У результаті виникає система “суб`єкт – навколиній світ”. На її основі формується концепція середовища – індивідуальне бачення керівником та закладом у цілому умов, потенційно сприятливих для взаємодії дошкільної освіти і середовища, та умов, про які можна просто знати, але які не сприяють розвитку такої взаємодії.