ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Загальні засади здійснення правосуддя у господарських справах
1.1.Господарське судочинство в системі господарського права України
1.2. Господарський спір: сутність, види, правова характеристика
1.3. Проблеми правового врегулювання господарських спорів
1.4. Підвідомчість та підсудність спорів господарським судам
Розділ ІІ. Порядок здійснення судових процедур при вирішенні господарських спорів
2.1. Порушення провадження по справі в господарському процесі
2.2. Підготовка справи до розгляду в засіданні господарського суду
2.3. Вирішення спорів в господарському суді
2.4. Перегляд рішень господарського суду в апеляційному і касаційному порядку та в силу нововиявлених обставин
2.5. Судове рішення в господарському суді першої інстанції
2.6. Виконання рішень господарського суду
Висновки
Список використаних джерел та літератури
ВСТУП
З проголошенням незалежності в Україні розпочався процес демократизації всіх сфер життя, у тому числі і економічних підвалин функціонування народного господарства. Конституція України проголосила право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42), остаточно цим раз і на завжди зламавши державну монополію на господарювання, що здійснюється задля отримання прибутку. Це закономірно призвело до значного зростання підприємницької активності громадян і як наслідок - включення у царину госпрозрахункових відносин все нових і нових верств населення. Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються господарські організації - юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності).
І тому зараз, на порозі третього тисячоліття, коли вільна можливість самостійного господарювання в Україні вже нікого не дивує, а підприємництво як його складова склалося і стійко утвердилося, на перше місце виходять питання забезпечення стабільних і цивілізованих умов господарювання на українському ринку як для національних, так і для іноземних суб’єктів.
Щоб закріплені в нашому законодавстві демократичні норми не залишилися лише продекларованими гаслами, а показники національної економіки продовжували зростати, держава має створити якомога сприятливіший правовий клімат для здіснення господарської діяльності. А це в першу передбачає необхідність перегляду форм та методів здійснення господарського судочинства по вирішенню численних спорів та конфліктів, які не можуть не виникати в процесі підприємницької діяльності.
На даний момент порушення прав та законних інтересів підприємців стало звичним для України. Тисячі підприємців виявилися на сьогодні “кинутими” численними аферистами, постраждали від сваволі багатоликої армії чиновництва, постійно сплачують “данину” корумпованим представникам державних структур, потерпають від бюрократичної тяганини чи просто від типово слов’янської неорганізованості та розгільдяйства контрагентів. Це веде до зросту криміналізації суспільства (звичайною практикою стали “вибивання боргів”, продаж своїх прав вимоги за безнадійною заборгованістю кримінальним структурам, тощо), до соціальної напруженості, до зневіри в державу і закон.
При цьому криза української правової системи в тому, що більшість з підприємців вважає більш прийнятним для себе “шукати правди” не цивілізовано у суді, а шляхом знаходження заступництва (т.з. “даху”) впливових чиновників, чи кримінальних авторитетів. А тому одним з пріоритетних завдань державної політики у сфері регулювання господарської діяльності має стати утвердження авторитету суду як єдиного максимально компетентного і ефективного органу, що може і повинен забезпечити від імені держави ефективне вирішення спорів, що виникають в процесі здійснення господарської діяльності. Це поряд з іншим стане важливим чинником не лише становлення України як правової держави, але і входження її до Європейських та світових економічних структур.
З огляду на вищезазначене, тема дипломної роботи не викликає сумнівів у своїй актуальності та потребі вивчення.
Об’єктом дослідження єсукупність правових норм, що регулюють судові процедури в господарських спорах, проблеми, пов’язані з вирішенням господарських спорів та шляхи їх вдосконалення.
Предметом дослідження єсуспільні відносини стосовно здійснення судових процедур у вирішенні господарських спорів.
Метою даної роботи єрозгляд правових основ здійснення судових процедур в господарських спорах, висвітлення накопиченого досвіду, роз’яснення нормативно-правової бази і практичного досвіду здійснення господарського судочинства в Україні та шляхи його вдосконалення з оглядом на реалії української економіки.
Конкретними завданнями дипломної роботи, що були зумовлені поставленою метою є:
1) опрацювавши відповідні джерела, дати визначення господарського спору та дослідити, які існують види господарських спорів, визначити їх правову характеристику;
2) проаналізувати теоретичні та практичні аспекти здійснення судових процедур при вирішенні господарських спорів;
3) дослідити недоліки та протиріччя господарського процесуального законодавства, запропонувати шляхи його вдосконалення.
Методологічну основу роботи складають у сукупності загальнонаукові (діалектичний, комплексного та системного аналізу) та господарсько-правові (формально-логічний, порівняльно-правовий та ін.) методи дослідження.
Теоретичну основу роботи будуть складати праці вітчизняних і зарубіжних науковців-юристів, таких як Т.Є. Абова, О. Бринцев, І. Побірченко, Д. Притика, В. Тадевосян, Н.О. Саніахметова, В.Яров та інші.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що робота має теоретичну та практичну користь в професійній діяльності юрисконсультів підприємств, установ, організацій. Ряд положень роботи можуть знайти застосування при поглибленій підготовці до семінарських занять, а також можуть бути корисні під час готування доповідей за відповідною тематикою для студентів вищих навчальних закладів правового фаху.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
1.1. Господарське судочинство в системі господарського права України
У сфері регулювання сучасних економічних відносин важливе місце посідає захист прав та охоронюваних Законом інтересів суб’єктів господарювання (ст. 22 Закону України “Про судоустрій”від 07.02.2002 р.).
Загальновизнаною в правовій літературі є теза, що, визнаючи за тією чи іншою особою певні суб'єктивні права, господарське законодавство надає управомоченій особі і право на їх захист. Це природно, оскільки право, надане суб'єкту господарювання, але не забезпечене від порушення необхідними засобами захисту, є лише “декларацією”. Хоча воно і проголошено в законі, але, не будучи забезпечене державними правоохоронними заходами, воно може бути розраховане лише на добровільну повагу з боку неуправомочених (чи прямо зобов’язаних) суб’єктів. У силу цього воно набуває характеру лише морально забезпеченого права, що базується на свідомості членів суспільства й авторитеті державної влади [42, 218].
Завантажити реферат