Про прийняття позовної заяви згідно ст. 61 ГПК України суддя одноособово вирішує питання про прийняття позовної заяви.
Закон зберігає вичерпний перелік і не підлягає розширеному тлумаченню перелік підстав до відмови в прийнятті позовної заяви (ст. 62 ГПК).
Суддя відмовляє в прийнятті позовної заяви, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, що вирішує господарський спір у межах своєї компетенції, знаходиться справа по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і на тих самих підставах або мається рішення цих органів за даним спором; 3) позов направлений до ліквідованого підприємства, організації.
Наявність вказаних підстав свідчить про відсутність у позивача права на подання позову [].
Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка направляється сторонам, прокурору або його заступнику, якщо вони є свідками, не пізніше п’яти днів від дня отримання заяви.
Ухвала про відмову в прийнятті позовної заяви може бути оскаржена. У випадку відміни цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день першочергового звернення до господарського суду [].
В господарському законодавстві закріплена ще одна група правил, при недодержанні якої суддя теж повертає позов без розгляду. А саме, згідно ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву без розгляду, якщо:
1) позовну заяву підписано особою, що не має права її підписувати;
2) в позовній заяві не вказане повне найменування сторін, їх поштові адреси;
3) в позовній заяві не вказані обставини, на які не покладаються позовні вимоги, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, обумовлений розрахунок стягуємої або оскаржуємої суми;
4) не надані докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі;
5) порушені правила поєднання вимог або поєднані в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів, і спільний розгляд цих вимог буде перешкоджати вирішенню спору;
6) не надані докази направлення відповідачу копії позовної заяви та наданих до неї документів;
7) не надані докази прийняття заходів досудового врегулювання спору в умовах, передбачених законодавством;
8) до винесення ухвали про порушення провадження по справі від позивача поступила заява про врегулювання спору;
9) не надані докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя повертає позовну заяву не пізніше п’яти днів після її надходження, про що виносить ухвалу. Перелік підстав для повернення позовної заяви є вичерпним та поширеному тлумаченню не підлягає. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена [].
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення порушень. Слід мати на увазі, що за час звернення з позовом буде рахуватися дата звернення з належно оформленою позовною заявою.
Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносе і направляє сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження по справі, в якій зазначається про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час та місце його проведення, необхідні дії при підготовці справи до розгляду в засіданні.
2.2. Підготовка справи до розгляду в засіданні господарського суду
Судове провадження в господарському суді для досягнення його мети повинно здійснюватись таким чином, щоб забезпечити його правильний та своєчасний розгляд і вирішення, яке багато в чому залежить від проведення належної підготовки його до судового розгляду. Стадія підготовки безпосередньо настає після прийняття заяви, тобто порушення по справі, і є обов’язковою по кожній справі, яка б проста вона не здавалась [].
Таким чином, підготовка справи до суду – самостійна обов’язкова стадія господарського процесу, що проводиться судом по кожній справі після її порушення з метою правильного розгляду та вирішення спору у встановлені процесуальним законом строки.
Мета даного етапу судочинства – створення умов, спрямованих на забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору.
Завданнями підготовки справи до судового розгляду є: а) уточнення позовних вимог і обставин, що знаходяться в основі позову; б) визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні будуть застосовуватись при порушенні спору; в) визначення можливого кола осіб, що приймають участь у справі; г)визначення кола доказів, необхідних для порушення спору по суті, і забезпечення їх подання до моменту початку розгляду; д) сповіщення зацікавлених осіб про час та місце розгляду [].
Стадія підготовки має виключно важливо значення для успішного здійснення судового розгляду і, відповідно, досягнення кінцевого результату судочинства – прийняття обгрунтованого, законного і правильного рішення. Як показує практика вирішення справ господарськими судами, саме недостатня підготовка справи у більшості випадків і є причиною неодноразової відміни її розгляду, дає законну можливість затягування процесу особам, закікавленим в цьому, нерідко призводить до прийняття незаконного та необгрунтованого рішення, що, зменшує в свою чергу авторитет правосуддя і держави в цілому, від імені якої здійснюється правосуддя.
Особи, що приймають участь у справі, покликані сприяти ефективній підготовці справи до судового розгляду. Це випливає з принципу змагання, з прав та обов’язків сторін та інших осіб, що приймають участь у справі надавати докази або зазначити місце їх знаходження, із зобов’язання сумлінно користуватися всіми наданими їм процесуальними правами. Звернення громадян, особливо якщо вони носять процесуальний характер (наприклад, клопотання), повинні бути достатньо вмотивованими [].
До підготовки справи суддя приступає з моменту її надходження до господарського суду. При цьому головною особливістю господарського процесу є те, що всі питання, пов’язані з порушенням справи, підготовкою її до розгляду, визначенням часу та місця розгляду справи, оформляються в одному акті – ухвалі про порушення провадження по справі (ст. 64 ГПК України). Дна ухвала повинна бути винесена не пізніше п’яти днів з моменту надходження заяви. Встановлення таких стислих строків для вирішення вказаних питань відповідає загальним цілям господарського процессу: забезпечити правильне і своєчасне вирішення спорів при мінімальній витраті засобів та часу як господарським судом, так і учасниками справи.
Об’єм підготовки і характер здійснюваних процесуальних дій залежать від обставин і складності конкретної справи. Кожен спір має свою специфіку, свої індивідуальні риси та особливості [].
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя згідно ст. 65 ГПК України здійснює в необхідних випадках наступні дії з підготовки справи до розгляду:
1) вирішує питання про притягнення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;
Завантажити реферат