Згідно ч. 3 ст. 77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні у межах встановленого строку розгляду спору з наступною вказівкою про це в рішенні та ухвалі [ ].
Перерва – це відстрочка продовження судового засідання на відносно короткий час, що спричиняється головним чином необхідністю відпочинку суддів чи виникненням таких обставин, які перешкоджають продовженню процесу, але можуть бути усунені порівняно швидко та просто. Після закінчення перерви судове засідання продовжується з тої стадії, на якій була оголошена перерва.
Відкладення розгляду справи – це перенесення засідання господарського суду на інший час в зв’язку з виявленням обставин, що перешкоджають вирішенню справи по суті в даному засіданні.
Підставами відкладення розгляду справи, переважно, є:
1) нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
2) ненадання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) притягнення до участі у справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерту;
Таким чином, питання про відкладення слухання справи, вирішується у більшості випадків на погляд суду виходячи з конкретних обставин справи. Однак справа відкладається з метою необхідності здійснення яких-небудь процесуальних дій.
Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказується час та місце проведення наступного засідання (ст. 77 ГПК України).
Призупинення провадження по справі – тимчасове зупинення здійснення процесуальних дій по справі з незалежних від суду та сторін обставин, перешкоджаючим подальшому розгляду справи [].
Призупинення провадження по справі істотно відрізняється від відкладення розгляду справи. Слухання справи відкладається на певний строк для здійснення судом або особами, що приймають участь у справі, певних процесуальних дій. При призупиненні провадження по справі здійснення процесуальних дій припиняється за виключенням дій за забезпеченням доказівабо позову та дій, пов’язаних з самим призупиненням провадження або його поновленням. Строк призупинення провадження по справі не вказується: воно поновлюється лише при настанні певних, передбачених в законі умов [].
Господарський суд вправі призупинити провадження по справі за клопотанням сторін, прокурора, що приймає участь в судовому засіданні, або за власною ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судовоїекспертизи;
2) спрямування господарським судом матеріалів до слідчих органів.
Вирішення цього питання судом відбувається при умові надання одній із сторін по справі вмотивованого письмового клопотання з наданням копій документів, що підтверджують наявність порушення кримінальної справи, де об’єкт злочинного посягання повязаний з предметом судового розгляду. У випадку задоволення клопотання або його відхилення господарським судом приймається відповідна вмотивована ухвала (Роз’яснення ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування арбітражного процесуального кодексу України” п.3.8);
3) заміни одної із сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Усунення причин, що перешкоджають розгляду справи в даному засіданні, як правило, потребує тривалого часу. Строки розгляду господарських спорів обмежені. Тому час, необхідний для усунення причин, що перешкоджають розгляду, повинен бути виключений з часу, відведеного для розгляду спору. Однак здійснення окремих заходів повинно бути виконано в межах загальних строків для розгляду господарських спорів. В таких випадках питання про призупинення розгляду справи виноситься на розгляд суду, який може не призупинити , а відкласти розгляд справи [].
Господарський суд поновлює провадження по справі після усунення обставин, що призвели до його призупинення.
Про призупинення провадження по справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвала про призупинення провадження може бути оскаржена.
Закінчення провадження по справі без винесення рішення. За загальним правилом, розгляд справи закінчується винесенням рішення. Однак за наявності визначених в законі підстав можливе закінчення провадження по справі без винесення рішення [].
За характером підстав та процесуальними наслідками є дві форми закінчення справи без винесення рішення: 1) закінчення провадження по справі; 2) залишення заяви без розгляду.
Закінчення провадження по справі – це закінчення розгляду справи без винесення рішення по суті спору внаслідок виявлення обставин, при яких в подальшому розгляд спору в господарському суді є неможливим або безцільним.
Згідно ст. 80 ГПК України господарський суд закінчує провадження по справі, якщо:
1) спір не належить розгляду в господарських судах України. Мається на увазі непідвідомчість спору суду та помилкове порушення справи за позовом організації, що не є юридичною особою, а тому не володіє процесуальною правоздатністю;
2) відсутній предмет спору.
Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.94 р. “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 АПК України” закріпили, що господарський суд закінчує провадження по справі в зв’язку з відсутністю предмету спору у таких випадках: 1) закінчення існування предмету спору (наприклад, здійснення у встановленому порядку відміни оспорюваного акту), якщо між сторонами в зв’язку з цим не залишилось неврегульованих питань; 2) спір врегульований самими сторонами шляхом перерозподілу боргу (передачі майна або усунення перешкод в користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умовою надання доказів такого врегулювання; визнання претензії боржником;
3) є рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і за тими самими підставами.
В даному випадку мова йде про тотожність позову. Якщо у судді є сумніви в тотожності позову на момент прийняття заяви, то він приймає заяву та питання про тотожність вирішується в ході судового розгляду, приймаючи відповідне рішення;
4) заявник не прийняв заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законом, і можливість такого врегулювання втрачена.
Так названий претензійний порядок позасудового врегулювання спору обмежений спеціальними строками, що не підлягають поновленню, тому його пропуск веде до втрати можливості реалізації обов’язкового попереднього порядку вирішення спору, а тому, і до повної втрати права на судовий захист;
5) позивач відмовився від позову, і відмова прийнята господарським судом.
Відмова позивача від позову не є підставою до безумовного закінчення провадження. Все залежить від конкретних обставин []. Суд приймає відмову позивача від позову лише утому випадку, коли воля позивача не протирічить закону, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси. в іншому випадку закінчення провадження по справі було б протиправним;
Завантажити реферат